Чи безпечно з екологічної точки зору повторне використання будвідходів, що утворилися в результаті бойових дій

Євгеній Федоренко,

заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України 

Повторне використання будівельних відходів, що утворилися в результаті бойових дій, може бути безпечним з екологічної точки зору, лише за умови, що ці відходи пройшли необхідне покомпонентне сортування та контроль вмісту шкідливих речовин. Оскільки будь-які будівельні відходи, а не лише ті, що утворилися в результаті бойових дій, можуть містити небезпечні речовини (такі як важкі метали, азбест, нафтопродукти та інші шкідливі речовини), — переробка цих відходів з метою повторного використання повинна проводитись з урахуванням високих стандартів екологічної безпеки та забезпечення захисту здоров'я людей.

Відмінність процесу «відновлення будівельних відходів та матеріалів» від «переробки відходів, що утворилися в результаті бойових дій», полягає в тому, що за стандартами найкращих практик, відновлення будівельних відходів — є процесом переробки окремих компонентів будівельних відходів, що утворилися після демонтажу будівель і споруд з метою їх приведення у стан, придатний для повторного використання.

Водночас, внаслідок бойових дій (вибух, пожежа, руйнування вибуховою хвилею) - контрольований та системний демонтаж будівель згідно заздалегідь розроблених технологічних алгоритмів - не відбувається. Всі конструктивні елементи, матеріали та предмети, що знаходились в житловій, промисловій чи громадській споруді - внаслідок вибуху неконтрольовано змішуються, деформуються, й частково внаслідок із утворення пожежі спалюються, а спрогнозувати та проаналізувати результат термохімічної реакції окислення внаслідок пожежі неможливо без розуміння того, які компоненти знаходились в будівлі чи споруді.

В контексті п.7 ст.13 нового ЗУ «Про управління відходами», що вступає в дію в липні 2023р., «суб’єкти господарювання, що здійснюють будівництво або знесення будівель та інженерних споруд, зобов’язані забезпечити роздільне збирання відходів будівництва та знесення, їх облік та передачу суб’єктам господарювання у сфері управління відходами для забезпечення їх оброблення. Відходи будівництва та знесення, що не є небезпечними, підлягають підготовці до повторного використання, рециклінгу, іншому матеріальному відновленню, включаючи зворотне заповнення».

Звертаю особливу увагу, що якщо перераховані вище операції проводити з дотриманням вимог техрегламентів та нормативів екологічної безпеки – обробляти й повторно використати можливо до 80% будівельних відходів, зокрема й будівельних відходів, що утворилися в результаті бойових дій.

Для досягнення такого високого цільового показника, рекомендовано перед початком робіт залучати фахівців, проводити екологічну оцінку (аудит) об’єкту (території, ділянки) з будівельними відходами, що утворилися в результаті бойових дій, із вивченням наявних документальних даних про його первинне функціональне призначення до настання інциденту руйнування. Після отримання рекомендацій екоаудиту виконавець формує техрегламент робіт, в якому зазначаються орієнтовні обсяги / маса відходів, їх компонентний склад, перелік обладнання, що буде застосоване для розбирання, сортування, завантаження в спецтехніку для перевезення на спеціально облаштовані під такі потреби об’єкти/майданчики або ж  визначається перелік наявного обладнання для відновлення компонентів будівельних відходів, що утворилися в результаті бойових дій, безпосередньо на місці робіт. 

Важливо розуміти, що поточні витрати на демонтаж і вивезення будівельних відходів, що утворилися в результаті бойових дій, -  нерідко досягатимуть або ж перевищуватимуть сукупну вартість всіх ресурсоцінних компонентів та собівартість проведених на такому об’єкті робіт. Знизити витратні показники вдасться лише в тому випадку, якщо скористатися можливістю демонтажу та сортування прямо на місцях розбирання будівель.

При цьому, залишки залізобетону, цегли слід відсортувати від сторонніх домішок або включень (деревина, пластик, метал, скло та ін.), провести операції з подрібнення та механізованого сортування за розміром одержаних фракцій.

Підготовка до повторного використання будвідходів, що утворилися в результаті бойових дій, безпосередньо на місці робіт (адже часто це – селітебна територія) буде безпечною з екологічної точки зору лише у тому випадку, коли виконавець робіт забезпечуватиме за межами території та робочої зони (згідно техрегламенту) нормативні рівні шуму згідно з ДСН 463-19 «Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» (затвердженими наказом МОЗ України від 22.02.2019 р. №463, зареєстрованим у Мін’юсті 20.03.2019 р. за №281/33252) та гарантуватиме відсутність забруднення атмосферного повітря території розміщення комплексу сортувального та дробильного обладнання поруч з селітебною зоною, й проводитиме лабораторний контроль для доказів того, що стан повітря та концентрації забруднюючих речовин (ЗР) від процесів сортування й подрібнення будвідходів - не перевищуватиме «Гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць» (затв. 14.01.2020р.) і ГН 2.2.6.-184-2013 «Орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць».

Як уникнути ризиків? 

Для уникнення ризиків пов'язаних з повторним використанням будівельних відходів, що утворилися в результаті бойових дій, важливо проводити аналіз складу готових будівельних матеріалів з цих відходів перед їх повторним використанням. В Україні вже 23 роки діють ДСТУ 3911-99 «Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення відходів і подання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги» та ДСТУ 3910-99 «Охорона природи. Поводження з відходами. Класифікація відходів. Порядок найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до класифікаційних категорій», які враховують вимоги лабораторного контролю відходів, зокрема, будівельних, які готуються до переробки. Безумовно, Україні існують лабораторії, які можуть проводити дослідження на вміст шкідливих речовин як в будівельних відходах, які готуються до переробки, так і в готових матеріалах, вироблених з цих відходів. Такі лабораторії знаходяться як в закладах технічної експертизи та сертифікації будівельних матеріалів, так і в державних органах, що контролюють якість та безпеку продукції будівництва тощо.

Процедури дослідження вмісту шкідливих речовин як в будівельних відходах, які готуються до переробки, так і в готових матеріалах, вироблених з цих відходів, зводитимуть до мінімуму ризик можливих екологічних проблем в результаті використання неякісних будівельних матеріалів, а також гарантуватимуть безпеку і довговічність зведених споруд (зокрема, й об’єктів дорожнього будівництва з перероблених відходів, що утворилися в результаті бойових дій). Лабораторією збирається вся доступна інформація про досліджуваний матеріал/відходи, його природу й походження; визначається набір основних речовин, які можуть входити до складу відходу; підбираються відповідні для даного зразка матеріалу/відходу методи аналізу; розробляються процедури пробопідготовки на основі здатності зразка проби розчинятися в органічних і неорганічних розчинниках, а також його здатності реагувати з іншими хімічними речовинами.

Результати лабораторних досліджень можуть допомогти визначити технології переробки та використання будівельних відходів з мінімальним ризиком для здоров'я людей та стану довкілля. На жаль, наразі привести повний перелік лабораторій в Україні, які оптимальним способом можуть проводити дослідження на вміст шкідливих речовин в будівельних відходах, які готуються до переробки, — складно, оскільки це може залежати від конкретного місця розміщення/утворення і типів таких будівельних відходів. В Україні таких лабораторій (як державної, так і приватної форм власності) — декілька десятків.

Водночас будь-яка спеціалізована вимірювальна лабораторія в сфері досліджень вмісту шкідливих речовин в будівельних відходах, які готуються до оброблення та повторного використання, має запровадити принципи, викладені у міжнародному стандарті ДСТУ ISO/ІЕС 17025:2019 «Вимоги до методик вимірювання та випробування», який встановлює вимоги до компетентності випробувальних та  калібрувальних лабораторій, відомий в Україні вже багато років. Слід звернути увагу, що ISO/IEC 17025 застосовується не тільки з метою акредитації випробувальної лабораторії національними агентствами з акредитації, а в основному для організації роботи в самій лабораторії з метою досягнення достовірності результатів вимірювань/випробувань.