Декілька тез про відновлення зруйнованих населених пунктів та компенсацію за пошкодження та знищення нерухомого майна

Ганна Бондар,

Заслужений архітектор України

Мої тези з розмови про відновлення міст на круглому столі від ГО «Центр розвитку міст» — про широку рамку проблематики і про два законопроекти: 7282 та 7198.

Широка рамка

Викликів наразі більше, ніж готових рішень. З одного боку, наша країна — не перша, що стикається із руйнацією міст і селищ і з великими потоками міграції населення, однак ми маємо свої певні особливості, тож, як і в кожній країни шлях у нас буде свій. Чому? Тому що ми маємо свою власну демографію, власну економіку і свій власний рівень будівельної культури.

Проблематика

1) В нас немає досліджень руйнацій. Наразі ОМС готують дослідження руйнації будинків і територій, однак це скоріш статистика, ніж аналітика. Відповіді на питання — що робити з руйнаціями різного ступеню будуть індивідуальні, і для цього потрібна аналітика.

2) Війна ще не скінчилася, тож вся наша навіть наявна статистика є хибною для прийняття остаточних рішень.

3) У нас немає досліджень потоків міграції. Деякі говорять про цифри до 10 млн людей, що виїхали з країни. Однак, важливо розуміти іншу статистику: скільки людей повернеться до країни, скільки — до своєї області, скільки — до свого міста, а скільки — до свого дому. Це потрібно для розрахунків — що ми відновлюємо? Як зібрати таку статистику — поки що питання.

4) Нові підходи до планування міст. Тут декілька аспектів:

1. Кількість українців постійно скорочується, це треба усвідомити. Це відбувається протягом останніх 30 років. До війни наш коефіцієнт народжуваності складав 1,44 — цього недостатньо для відтворення населення. Яким він буде в 2022 році і далі — ми не знаємо. Як війна вплине на народжуваність, скільки українців загине, а скільки ніколи не повернеться до України, ми не знаємо. Населення скорочується, і відновити його природним шляхом вкрай важко.
2. Відповідно, в нас буде скорочуватися кількість малих населених пунктів. Процес урбанізації після закінчення війни, або входження її в стан довготривалої позиційної війни буде збільшуватися.
3. Деякі міста зіткнуться з проблемою, що населення міста не зможе економічно утримувати його територію. Частина населених пунктів може бути не відновленими взагалі.
4. Який спосіб планування міст, які отримали більше 50% руйнувань — чи потрібно зберігати міську планувальну сітку? Чи будувати нове місто? Через яку процедуру? Конкурс?
5. Питання обороноздатності міста проти артилерії та піхоти (квартал, мікрорайон, «середньовічне місто» — різний рівень обороноздатності).
6. Питання альтернативних джерел енергії.
7. Питання нових підходів до будівництва житла — обороноздатність проти ракетних ударів (висотність, щільність забудови, конструктивна схема будинку, планування квартир («дві стіни») тощо).
8. Питання відповідності європейським директивам (нас чекають в Європі).
9. Питання нашого відношення до культури міста, в тому числі відновлення зруйнованих пам’яток (відновлення — це питання, але Закон каже про відновлення).
10. Питання якості публічних просторів і благоустрою міст.
11. І нарешті — гроші — де на все це брати гроші? І коли їх брати — після перемир'я, після перемоги? Адже руйнація продовжується, ризики інвестування великі.

5) План заходів. Наразі створено робочу групу з містобудування при Нацраді з відновлення України. Проведено установче засідання.

Законопроєкти 7282 та 7198

Тепер до законодавчих ініціатив: Радою прийнято законопроєкт 7282, який стосується нових видів планувальної документації та певних послаблень в регуляції, а також розглядається законопроєкт 7198, який стосується компенсації мешканцям за зруйноване житло. Очевидно, що це лише перші швидкі напрацювання. Як ми побачили, проблем буде багато, і деякі з них вирішуватимуться десятиліттями. Ми маємо бути до цього готовими.

Я готувала правки до обох законопроектів, а 7282 проходив наш комітет і наш підкомітет.

7282 «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності». Цей законопроект був напрацьований Урядом і поданий народними депутатами.

Текст, який був зареєстрований і прийнятий в першому читанні, отримав багато критики. Більшість законопроєктів між першим і другим читанням сильно видозмінюється. Цей — також. Правки готувала з містобудівниками та архітекторами.

Про що були правки (не тільки мої, а й інших депутатів) — спроба нівелювати протиріччя: швидкі рішення versus якісні рішення. Війна вимагає швидкого реагування на ситуацію, а стійкий розвиток — якісних виважених рішень. Наша задача на підкомітеті була — знизити ризики неякісних рішень і забезпечити швидкість, яку вимагає війна.

Що нового вводить цей закон?

1) Програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини). Це документ, що готує ОМС та ОДА. Це не є МБ документацією. Це — вихідні дані для розробки МБ документації. Відповідно, вона не буде проходити АМР та стратегічну екологічну оцінку. Але ми правками додали громадське обговорення такої програми. Програма включатиме: аналіз негативних впливів, аналіз ресурсів території, інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності відновлення населеного пункту, обґрунтовані пропозиції щодо зміни функціонального призначення окремих територій області, обґрунтовані пропозиції щодо перенесення об’єктів виробничої сфери, попередній фінансово-економічний розрахунок тощо.

Програма погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури, приймається міською радою.

2) Тимчасові споруди для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Закон вводить таке поняття і вводить планувальну документацію — схему розміщення таких споруд.

Тимчасовою спорудою для життєзабезпечення населення є малоповерхова (висотою до двох поверхів) швидкомонтована споруда з полегшених конструкцій (мобільна (інвентарна), збірно-розбірна, контейнерного або комбінованого типу тощо), яка задовольняє встановлені Кабінетом Міністрів України мінімально необхідні вимоги для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб та може бути демонтована і переміщена з подальшим повторним використанням або без такого використання.

Звісно, в законі є певні обмеження для розташування таких споруд.

3) Найскладніше в законі: під час дії воєнного стану допускається зміна цільового призначення земельної ділянки всупереч функціональному призначенню території, зафіксованому в МБ документації, а також коли немає МБ документації для таких об’єктів:

1. Житла для переселенців або тих, хто працює на переміщеному виробництві.
2. Розміщення виробництва.
3. Річкових портів-терміналів на Дунаї.
4. Інженерних мереж, доріг.
5. Місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань.
6. Розміщення мультимодальних терміналів та виробничо-перевантажувальних комплексів.

Є певні обмеження, не можна змінювати цільове тут:

- природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території, природно-заповідний фонд та іншого природоохоронного призначення,

- землі історико-культурного призначення,

- землі водного фонду (крім розміщення річкових портів (терміналів),

- а також крім випадків, якщо згідно з МБ документацією на місцевому рівні, на території відповідної земельної ділянки передбачено розміщення об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства, цивільного захисту, військових та інших оборонних об’єктів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, інженерної інфраструктури меліоративних систем).

Для зміни цільового призначення для цих об’єктів достатньо вмотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Тут є певні ризики: одноосібне рішення, послаблений інститут головних архітекторів, високий тиск на головного архітектора. З іншого боку ми віддаємо право ОМС приймати швидкі рішення. І запобіжником цього ризику є ті, хто прийдуть з війни, і якщо побачать, що мерія зробила щось не те — то результат ми можемо передбачити.

Можу сказати, що віднайдено компроміс, але консенсусу між «швидкість»

 та «якість» — не існує в природі.

7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації»

Цей законопроєкт йде через Економічний комітет, тому я не маю остаточної редакції його, можу говорити лише про текст першого читання та власні правки, які готували разом з Колегією адвокатів.

Законопроєкт стосується виключно житла і виключно фізичних осіб-громадян України. Ми розуміємо, що це лише перший крок.

Його основні положення наступні:

1) вводиться поняття зруйнованого майна внаслідок агресії, компенсація — відшкодування майнової шкоди за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, завданої внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації тощо.

2) Законопроєкт встановлює процедуру отримання такої компенсації — всі необхідні кроки.

3) Компенсація надається у вигляді:

Варіант 1. Грошової компенсації шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для цих цілей. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України;

Варіант 2. Об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва;

Варіант 3. Фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Тобто існують всі можливі варіанти.

4) Утворюється спеціальна комісія з цих питань.

5) Вводиться реєстр пошкодженого майна.

Законопроєкт наразі на розгляді в комітеті до другого читання.

Ці законодавчі ініціативи — це лише початок складного і довгого шляху.