Регламент ЄС про якість будівельної продукції: що зміниться з впровадженням відповідного законопроєкту?

Роман Скільський

виконавчий директор Асоціації «Укрцемент»

Якщо запитати у пересічного українця, якої він думки про якість будівельних матеріалів сьогодні, він напевно скаже, що раніше було краще або щось на зразок цього. Справедливість такого твердження можна оскаржувати, але одне очевидно — у свідомості громадян сформувалася далеко не найкраща думка щодо ринку будівельних матеріалів. Такій репутації не в останню чергу сприяло скасування  обов'язкової сертифікації будматеріалів у 2018 році. Втім, влада сподівається покласти цьому край разом із новим законопроєктом на впровадження в Україні регламенту Європейського Союзу про якість будівельної продукції.

Виникає резонне питання: чим це обернеться?

Тоді, у 2018 році, держава запровадила скасування обов'язкової сертифікації будматеріалів з метою прискорення євроінтеграційного процесу та з надією на так званий «промисловий безвіз». Держава намагалася гармонізувати українські та європейські національні стандарти щодо якості будматеріалів. Очікувалося, що в результаті впровадження такого законопроєкту українські виробники зможуть вийти зі своєю продукцією на європейський ринок та бути конкурентоспроможними на вітчизняному ринку у проєктах за іноземні інвестиційні кошти. Проте не сталося як гадалося: обов'язкова сертифікація скасована, а ринковий нагляд і контроль за будівельною продукцією на ринку України відсутній.

У результаті, український ринок будматеріалів втратив контроль, а проблеми з якістю продукції вийшли на новий рівень. Звільнившись від обов’язкової сертифікації недобросовісні виробники почали просувати на ринок фальсифікат, продукцію з вичерпаним терміном придатності, а також матеріали, що не відповідають заявленим на пакуванні ознакам.

Цементна галузь в цій ситуації опинилися в особливо складному становищі. Річ у тому, що саме цемент Організація Об'єднаних Націй використовує як один з показників економічного розвитку країни. Цемент підробити неважко, особливо в умовах неконтрольованого ринку. Так, провівши декілька досліджень ринку, ми помітили, що зі скасуванням обов’язкової сертифікації, фальсифікату стало у рази більше. Таким чином цемент, який є базовим будівельним матеріалом та від якості якого залежить довговічність та безпечність будівель і споруд, наразі підлягає виключно добровільній сертифікації. На превеликий жаль, у наших реаліях та на фоні розмірів тіньової економіки та корупції, це практично тотожно безконтрольному введенню в обіг продукції з невідомими або неповними якісними характеристиками.

У зоні особливого ризику придбання фальсифікату опинилися покупці імпортного цементу. Сьогодні на ринку цементу найбільшу проблему створює турецька продукція. Імпорту з Туреччини стало набагато більше — у порівнянні з 2018 роком у 2019 він виріс у 9,3 раза, а тільки протягом другої половини минулого року в Україну завезено понад 200 тисяч тонн турецького цементу. Скасування обов’язкової сертифікації дозволило турецьким виробникам реалізовувати на українському ринку продукцію з грубими порушеннями маркування. Наприклад, на пакуванні цементу з Туреччини не вказана  в повному обсязі необхідна споживачу інформація тим паче вона надана турецькою мовою, що суперечить ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо права споживача на інформацію про продукцію та ст. 30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Саме тому перші позитивні звістки про можливість впровадження законопроєкту, що стосується  технічного регламенту Європейського Союзу 305 про якість будівельної продукції в Україні, ми всі очікуємо з нетерпінням. Чекають на нього як громадяни, так і середній бізнес. Як споживачі, так і виробники. Всі втомилися від ризику купити «кота в мішку».

Що ж реально має змінитися після запровадження законопроєкту №2698 «Про надання будівельної продукції на ринку»?

• Унормовується порядок розміщення будівельної продукції на ринку.
• Врегульовуються відносини суб`єктів господарювання.
• Посилюється захист прав споживачів та запроваджується механізми дієвого контролю.
• Спрощується доступ українських виробників на ринки ЄС та інших країн, а також участь у тендерах за іноземні інвестиції на вітчизняному ринку.
• Готуються передумови для підписання «промислового безвізу» з ЄС (Угоди АССА).
• Створюється підґрунтя для розвитку національної системи технічного регулювання з урахуванням гармонізації з відповідними положеннями Регламенту ЄС 305.

Дія закону зобов'яже усіх — як вітчизняних, так і закордонних виробників — декларувати якісні показники своєї продукції, маркувати її відповідно до технічного регламенту. Виробникам, уповноваженим представникам, імпортерам та розповсюджувачам будівельної продукції буде необхідно застосовувати гармонізовані та національні стандарти, європейські та національні документи з оцінки відповідності. А органам оцінки відповідності працювати за єдиним правилами згідно з регламентом ЄС та контролюватись технічним регулятором.

На мій погляд, перші зміни ми відчуємо вже в перші місяці після впровадження законопроєкту. Цементна галузь зможе нарешті зітхнути з полегшенням — власне, як і весь ринок будматеріалів. Отже, чекаємо остаточного рішення влади, а там вже і до перших позитивних змін недалеко.