Слабкі місця захисту українців: як за новими нормами мали б виглядати укриття в Україні

Ярослава Лаган,

адвокат ADER HABER 

До війни наявність обладнаного укриття від повітряних (і не тільки) загроз в будинку чи поблизу нього не була вирішальним фактором при виборі житла для багатьох українців. Тож вранці 24 лютого ми спускалися під звуки сирен повітряної тривоги в іноді зовсім не пристосовані до цього приміщення. Наразі в Україні заговорили про термінове розгортання по всій країні мережі бомбосховищ, зокрема й у новобудовах.

Якими взагалі бувають укриття?

Те, що ми називаємо укриттями, законодавство називає формальним терміном «захисними спорудами цивільного захисту». Під цей «парасольковий» термін підпадають:

• сховища (це герметичні споруди, в яких протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на людину небезпечних факторів);
• протирадіаційні укриття (це негерметичні споруди, в яких створюються умови, що виключають вплив на тих, хто в них переховується, іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження);
• швидкоспоруджувані захисні споруди (ними компенсується дефіцит сховищ під час бойових дій. Їхньою основною характеристикою є те, що вони можуть бути зведені у вкрай стислі строки в разі нагальної потреби заховатися від загрози).

Як сховища можуть використовуватися також споруди подвійного призначення. В мирний час вони мають основне функціональне призначення, а у воєнний — використовуватися для укриття людей. Наприклад, підземні переходи між станціями чи паркінги, тунелі тощо.

Крім того, сховатися від загрози можна також в так званих найпростіших укриттях (такі дозволять тимчасово сховатися від дії небезпечних факторів). До найпростіших укриттів відносяться звичні нам підвали та цокольні приміщення багатоповерхівок, інші підземні приміщення.

Як повинне бути обладнане укриття?

В доступних нам укриттях ми часто стараємося створити хоча б мінімальнй комфорт за допомогою підручних засобів.

Але разом з тим, чинне законодавство України вже містить чимало деталізованих вимог до захисних споруд, які спрямовані на комфортне та, головне, безпечне переміщення людей та перебування всередині. Серед таких вимог, наприклад:

• правила встановлення ідентифікуючих табличок і показчиків руху до укриттів;
• забезпечення пожежної безпеки в укриттях (тобто, забезпечення укриття первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації);
• забезпечення вільного доступу до входів до укриття, можливості користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення;
• захист укриття від затоплення підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами;
• у разі приведення укриття до підвищеного ступеня готовності (як це буває під час воєнного стану), балансоутримувачі фонду повинні бути готові до приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.
• в укритті повинна бути справна система вентиляції.

Це далеко не повний список — законодавство України з питань цивільного захисту і до війни досить детально регулювало практично всі нюанси підтримання укриттів у стані, необхідному для їх ефективного використання у разі виникнення небезпеки. Інша справа, що не всі балансоутримувачі захисних споруд належним чином і добросовісно підтримували їх у приданому для використання стані.

Але сьогодні вся країна живе в нових реаліях постійних повітряних тривог, тож вимоги до укриттів також змінюються у відповідь на виклики часу.

Що нового пропонується передбачити щодо укриттів, які будуватимуться на майбутнє?

Переважна більшість існуючих в Україні укриттів відносяться до категорії найпростіших (це підвали багатоповерхівок і приватних будинків, промислових споруд, цокольні поверхи). Такі укриття не забезпечують в повній мірі потреби захисту цивільного населення від небезпек повновмасштабної війни (не обладнані такими базовими речами, як наприклад, водопостачання та водовідведення).  

Тому наразі Верховна Рада України розглядає законопроект про розбудову мережі укриттів.

Законодавці пропонують встановити для містобудівної документації регіонального та місцевого рівня обов’язкову наявність розділу про інженерно-технічні заходи цивільного захисту. Без цього розділу містобудівну документацію просто не затвердять. А цей розділ — це основний документ, в якому передбачено, які будівельні рішення захищатимуть населення від небезпек при веденні військових дій (в тому числі, передбачено і будівництво укриттів).

Проєктна документація на будівництво споруд з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (а це більшість багатоквартних будинків) також повинна буде обов’язково  містити такий розділ, а передбачені рішення щодо укриттів повинні зробити ці укриття доступними для осіб з обмеженими фізичними можливостями та маломобільних груп населення.

Крім того, законодавці пропонують також врегулювати питання належного утримання укриттів, та передбачити, що:

• Утримання укриттів у стані готовності до використання здійснюється не лише балансоутримувачами, як це було раніше (адже розібратися, хто у будівлі балансоутримувач, буває непросто), а ї їх власниками, користувачами. Якщо у будівлі кілька власників, користувачів чи балансоутримувачів, визначати, хто відповідальний і в якій мірі за утримання укриттів можна, уклавши про це відповідний договір.
• Договір оренди укриття в державній або комунальній власності може бути розірваний орендодавцем достроково, якщо орендар порушує порядок використання споруди у мирний час або не виконує вимоги щодо приведення укриття у готовності до прийому населення.

Очікується, що такі рішення забезпечать розширенні мережі укриттів для населення в Україні, які будуть не лише безпечними, а й комфортними та доступними, обладнаними всім необхідним для перебування великих груп людей. Як показало життя, нехтувати цим не можна.