Дев`ять сценаріїв озеленення столиці: голова Київзеленбуду про аналіз та стратегію розвитку зелених просторів 

19.08.2021

Як повернути Києву статус найзеленішої та найгармонічнішої столиці? За яких умов каштан зможе залишитись символом Києва? Які дерева та кущі найкраще витримують урбаністичне навантаження? Property Times розпитав про це експертів. Перше інтерв’ю — з генеральним директором КО «Київзеленбуд» Олексієм Королем. Поговорили про стратегічні засади вирішення всієї гами питань «зеленого населення».

— Управляти можна тільки тим, що можна виміряти. Неодноразово озвучувалася програма з обліку зелених насаджений столиці. На якому вона зараз етапі? Що вже зроблено?

— Ми рухаємося в цьому напрямку послідовно. Так, вже розроблено проєкт Програми розвитку зеленої зони м. Києва, він зараз перебуває на стадії обговорення із громадськістю, оскільки кияни дуже активно беруть участь у житті міста. Програма має на меті визначити містобудівні параметри формування, функціонування і розвиток мережі озеленених територій міста та організаційно-технічні заходи щодо їх досягнення на період до 2030 року. Вона має стати основою для інвентаризації, встановлення і закріплення в натурі меж земельних ділянок об’єктів благоустрою міського зеленого господарства, зелених зон та територій міських лісів, а також встановити обмеження на використання земельних ділянок природо-заповідного фонду. Програма формує концепцію створення екологічно ефективної системи зелених насаджень, їх асортимент залежно від екотопу місцевості.

В рамках роботи над проєктом Програми був розроблений реєстр зелених зон комунальної власності територіальної громади м. Києва, який вже функціонує в інформаційно-аналітичній системі «Майно». Це цифрова карта, на якій позначено всі зелені зони, що перебувають на балансі КО «Київзеленбуд» та підприємств, які входять в об’єднання. Тут є вся необхідна інформація про зелені зони: площа, балансоутримувач, цільове призначення, навіть номери рішень Київради щодо об’єкта.

Тобто інвентаризацію по зонам вже маємо, наступний крок — облік кожного окремого дерева. Звісно, ми вивчаємо досвід іноземних колег. Цікавою є система i-Tree Eco, розроблений американцями програмний інструмент для збирання інформації по окремим деревам, визначення їхньої вартості. Його вже випробували київські активісти: Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» здійснив пілотну інвентаризацію на ділянках Екопарку Осокорки та Совських ставків. Є наміри вже наступного року випробувати цю програму для балансових насаджень «Київзеленбуду».

— Чи є вже попередні дані за видовою різноманітністю, віком, станом дерев/кущів в цілому в місті та по районам?

— Так, на замовлення КО «Київзеленбуд» були проведення дослідження зелених зон. Ці дані є частиною проєкту Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2030 року, яка має замінити Програму, яка діяла з 2005 по 2020 роки.

Наше місто почало швидко розвивати лише 200 років тому, особливо інтенсивно - останні років 20. Через це в сучасному рослинному покриві столичних парків помітні елементи колишньої природної рослинності або вони є частиною основних насаджень. Більшість наших створені на базі природної рослинності: соснових лісів, лісів із дубу звичайного або ж рослинності заплав річок.

А на вулицях Києва найчастіше можна зустріти липу та клен. Майже третина вуличних насаджень — це різні види липи. Клени становлять 26%. І лише на третьому місці зелений символ столиці — каштан, до 15%. Поширеними у столиці також є тополі, робінія псевдо акація, менше дуб, ясен та горобина. Рідше на столичних вулицях можна зустріти березу, катальпу, в’яз, вишню, черемху та інші види — всі разом вони складають близько 8%.

Якщо говорити про кількісні та якісні дані щодо зелених насаджень на конкретних локаціях, ця інформація має міститися у паспорті об’єкта. Є Інструкція з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою населених пунктів та  Інструкція з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, відповідно до яких має відбуватися, відповідно до яких оновлюються дані.

— Як сьогодні організовано моніторинг стану міських насаджень?

— За насадження відповідає балансоутримувач території — це прописано у Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Тобто, якщо мова йде про прибудинкові території — це має робити ЖЕД або ОСББ, є також території закладів освіти, медичних установ та ін. Наші районні підприємства дбають про насадження на територіях загального користування — це парки, сквери, бульвари, проспекти. Вони постійно моніторять стан дерев та кущів, знають, де в якому стані насадження, які дерева потребують особливого догляду.

До речі, у Києві росте багато старих дерев, яким потрібне лікування. Зокрема, це стосується вікових дерев, які є пам’ятками природи. Таких більше 300. З метою визначення повної картини стану дерев КО «Київзеленбуд» закупило арботом — це імпульсний томограф для дерев, розроблений з метою оцінки внутрішнього стану дерев. Нещодавно з його допомогою змогли визначити схему лікування 30-річного каштана на Оболоні — арботом показав розвиток інфекції всередині стовбура. А майже 500-річний дуб «Бай-Бай», як не дивно, почуває себе добре. Дерева не вміють говорити і тому ми маємо покладатися на професійні знання спеціалістів, а за допомогою сучасної техніки можемо підтвердити або спростувати «діагноз».

— Які рослини зараз найкращі для озеленення столиці та чому?

— Обираючи рослини для столиці сьогодні, слід врахувати чимало чинників: умови місця, загазованість, пил, стан ґрунту. Крім того, зі зміною клімату підвищується температура навколишнього середовища, ґрунти стають біднішими, рівень ґрунтових вод падає. Тому, висаджуючи нові дерева, ми обираємо ті види, які є витривалими та стійкими до спеки, посухи, пилу та загазованості.

Разом з тим, вже розроблені рекомендації для кожного району, залежно від екотопів. Їх 9 у столиці і кожен характеризується лише йому властивим набором специфічних особливостей мікроклімату, ґрунтів, освітлення, рекреаційного навантаження, забруднення (див. схему). Для кожного екотопу є «свої рослини». Проте є дерева й кущі, які однаково добре можуть рости в усіх 9, тобто як серед старої забудови, так і в заплавах Дніпра. Це береза пухнаста, тополя чорна, сумахи різних видів, клен гостролистий, верба козяча й пурпурова, а також різні види бузини, тамарикси, деякі види форзицій, барбарису, таволги, свидини.

Обираючи рослини, слід враховувати й  декоративні властивості рослин. Перспективними видами у світовій практиці ландшафтного будівництва, вважаються гінкго дволопатеве, платан західний, катальпа бігнонієвидна.

На прикладі парку «Наталка» можна побачити, яким різноманітним може бути асортимент рослин у столичних парках. Раніше тут росли лише тополі, верби, берези, дуби й клени. Під час реконструкції видовий склад поповнився платанами, липами, кленами Royal Red та Emerald Queen, ліквідамбрами, навесні тут квітнуть сакури, магнолії, сливи, катальпи, тюльпанові дерева. При правильному догляді й постійному поливі вони добре розвиваються.  

Не слід забувати й про хвойні рослини, такі як сосна чорна чи сосна Веймута, туї, ялівці, мета секвоя — вони додають простору об’ємності, якщо їх не викрадуть вандали, як це, на жаль, часто буває.

— Як організований вибір та закупівля рослин? На прикладі останніх років розкажіть про висадку та оновлення рослин - скільки, де було висаджено, скільки прижилося?

— Районні КП УЗН висаджують та оновлюють зелені насадження у рамках виконання як виробничої програми, так і при капремонтах чи реконструкціях парків та скверів.

У межах виробничої програми на 2021 рік заплановано до висадки 6655 дерев та більше 35000 кущів. Вже висаджено майже 4000 дерев та 21 000 кущів. Як показує практика, за підсумком висаджуємо все ж більше, ніж плануємо спочатку. Минулого року планували 6700 дерев, а висадили майже на 2,5 тисячі більше, а кущів — вдвічі більше. Ці цифри обумовлені тим, що протягом року з’являються нові об’єкти для озеленення. Приживлюваність дерев — в межах 95%, оскільки ми зараз висаджуємо виключно крупномірні дерева, з сформованою кореневою системою. Хорошим прикладом є вулиці Золотоворітська та Прорізна.

Деякі дерева й кущі вирощуються у міському декоративному розсаднику «Теремки». Проте поки що більшість насаджень потрібних параметрів закуповуються у розсадниках через тендери. Раніше більшість  вітчизняних розсадників були скоріше постачальниками рослин з-за кордону. Сьогодні ж український ринок рослин представлений вже самостійно вирощеним матеріалом. Думаю, що такі розсадники як «Єва», «Гарді», «Корнеліс» та ще низка відомих у цьому сегменті компаній можуть скласти достойну конкуренцію закордонним колегам.  

— Ви нагадали про столичний розсадник «Теремки». Які плани щодо розвитку його та теплиць/оранжерей, що підпорядковані Київзеленбуду?

— Ми працюємо над удосконаленням нашого розсадника «Теремки». Зараз будуємо систему поливу. Плануємо збільшити асортимент рослин, зокрема, кущів. Хочемо також закуповувати саджанці на дорощування. Це дозволить вирощувати дерева й кущі, які вже будуть пристосовані до кліматичних умов безпосередньо Києва.

Крім того, в кожного районного КП УЗН є свої теплиці та оранжереї, де вирощується настрій міста — так ми говоримо про квіти, які прикрашають київські парки, сквери. Тут є однорічні, дворічні, багаторічні рослини. Серед них є ампельні та килимові. Вирощують як квітучі, такі і листяно-декоративні рослини.

— Київзеленбуд звинувачують в жорстокій обрізці дерев замість лікування. Які заходи ви вживаєте для поліпшення практик та іміджу організації?

— В розумінні киян, всі зелені зони — це Київзеленбуд. Але це не так. Як я вже пояснював, за кожним зеленим об'єктом міста закріплений господар, який за ним доглядає, або має доглядати. І неправильно обрізане дерево біля якогось будинку «прилітає» нам звинуваченням. Ми постійно працюємо над тим, щоб наші працівники отримували сучасні знання, мали практичні майстер класи. Але потрібно діяти глобальніше. Тому ми розробили «Правила догляду за кронами дерев у місті Києві». Залучили до співпраці науковців, арбористів, екологів. Документ враховує видовий склад дерев, ступені їх обрізки, терміни. По суті — це не просто теорія, як правильно обрізати дерева, а наглядна інструкція.

Зараз документ виставлений на обговорення — ми запросили кожного, хто на цьому розуміється, долучитися.

Правила мають бути єдині для всіх. Києву потрібні деталізовані і структуровані правила, які допоможуть зберегти наші насадження, правильно їх обрізати, звітувати про заходи по догляду за ними. Поки що цей документ має рекомендаційний характер, та я сподіваюся, що незабаром він стане повноцінним нормативним документом, який буде обов’язковим для кожного, хто відповідає за дерева.

Спілкувалася Оксана Гришина
Фото Київзеленбуд