Neo-Eco Ukraine про відбудову військового містечка у Гостомелі: чому проєкт наразі на паузі, які джерела фінансування та на коли запланована здача першого будинку
Наприкінці січня 2023 р. відбулася презентація концепту проєкту відбудови зруйнованих житлових будинків у Гостомелі. Проєкт реалізується в рамках меморандуму, який було підписано восени 2022 р. між французькою компанією Neo-Eco і головою Київської ОВА Олексієм Кулебою.
Вже у березні компанія звершила демонтаж чотирьох зруйнованих будинків й виконала сортування та переробку 15 тис. тонн будівельного сміття. Наступний етап — стадія проєктування, але наразі через бюрократичну тяганину реалізація проєкту на паузі. Що саме гальмує реалізацію проєкту, за які кошти ведуться роботи та коли очікувати на здачу першого будинку, а також про мультиплікування проєкту в інших регіонах — читайте в інтерв’ю Property Times з генеральним директором компанії Neo-Eco Ukraine Кирилом Чернишуком.
PT: На якому етапі зараз перебуває проєкт в Гостомелі?
К.Ч.: Ми стикнулися з класичною для України проблемою — це наша бюрократія. Наразі проєкт знаходиться на стадії затвердження містобудівних умов та обмежень (МУО) для земельної ділянки. Фактично станом на зараз нам не можуть виділити землю, затвердити межі ділянки та офіційно встановити всі обмеження, відповідно архітектурна компанія не може почати розробку ескізного проєкту. Адже якщо без відповідних документів на землю буде виконане певне архітектурне рішення, після отримання МУО цей проєкт доведеться коригувати, й відповідно це потягне здорожчання. Вплинути на цю ситуації ми не можемо, залишається лише чекати.
PT: Чи називають вам якісь терміни?
К.Ч.: Називають — обіцяють з дня на день. Все це дуже затягує втілення проєкту. Певний етап робіт ми вже завершили. Виконали демонтаж, завершили сортування й утилізацію матеріалів, дроблення. Ми отримали всі необхідні фракції для подальшого використання в новому будівництві. Тобто перший етап вже закінчено. Наступний етап — це робоча документація та стадія проєктування.
PT: Що відбувається з тими фракціями, які ви отримали в результаті демонтажу й сортування?
К.Ч.: Ми провели ретельне сортування: дерево до дерева, скло до скла, пластик до пластику. Відокремили небезпечні елементи такі, як шифер з азбестом, пінопласт. Всі небезпечні відходи були утилізовані на спеціальних полігонах, які мають ліцензії на поводження з небезпечними матеріалами. Вся ця процедура відбувалася офіційно, ми укладали відповідний договір.
Ті матеріали, які можна було одразу використати повторно, ми використали. Наприклад, дерево ми віддавали мешканцям Гостомеля на опалення. У нас залишилися тільки ті фракції, які можна використати на будівництві. Ми отримали фракції цегли, бетону, алебастру. Деякі фракції ми використаємо на засипку для тимчасових доріг, котлованів, для під’їздів до будмайданчика.
Також ми плануємо попередньо проаналізувати фракції бетону, які ми отримали, задля того, щоб використати їх як заповнювач для нового бетону. Ми замовили відповідні лабораторні дослідження й аналіз в українських виробників бетону. Для аналізу залучено три компанії. Після отримання результатів, ми будемо розуміти, при виробництві яких марок бетону можна використовувати ці фракції, які характеристики матиме бетон з таким наповнювачем. Це питання наразі в процесі. Ми маємо отримати результати близько кінця червня.
Попередньо також проводяться аналізи в лабораторіях Франції, але кінцевий результат має відповідати українським нормам, тому ми все адаптуємо під українське законодавство.
PT: Чи пропонували вам співпрацю інші громади Київщини?
К.Ч.: Щоб відбудувати бодай щось, треба залучати донорські кошти. Ми створили благодійний фонд саме для відбудови військового містечка в Гостомелі. Надалі ми плануємо мультиплікувати наш проєкт в інші райони, але для початку нам потрібно завершити один проєкт. І тут питання в донорських коштах.
PT: Яка зараз ситуація з фінансуванням?
К.Ч.: На старт проєкту кошти виділив уряд Франції, на подальші роботи залучаються кошти донорів. Один з основних донорів компанія — АDEO. Станом на зараз всієї суми фінансування поки що немає, але ми впевнені, що необхідну суму вдасться зібрати.
Загальна сума, на яку ми попередньо орієнтуємося — 30 млн євро. Фінальну суму ми зможемо назвати, коли матимемо остаточний проєкт.
Ми плануємо збудувати квартир більше, ніж було в зруйнованих будинках, адже громада потребує житла. Але точна кількість квартир буде зрозумілою лише після розробки проєкту, а для цього нам потрібно отримати документацію на землю.
Нам вистачає власної експертизи й ресурсу, і ми б задоволенням відбудовували б більше об’єктів. Але ми до всього ставимося з відповідальністю, ми не можемо пообіцяти й не зробити або розпочати одночасно три-чотири проєкти й не довести до кінця нічого — це не наш підхід. Ми маємо закінчити один проєкт, потім починати наступний.
PT: Хто веде перемовини з потенційними донорами?
К.Ч.: Перемовини ведуться нашим французьким офісом, тому що донорів ми шукаємо здебільшого за кордоном. Є відповідальна особа за цей напрямок роботи, яка знаходиться в центральному офісі у Франції.
Станом на зараз вже декілька вже декілька організацій попередньо підтвердили готовність стати донорами, в одній організації для нас вже забронювали певну суму, яка покриває більшість витрат.
PT: Чи висувають потенційні донори якісь свої умови?
К.Ч.: Зараз в Європі дуже актуальна тема зеленої реконструкції, і багато донорів звертають на це увагу. Загалом розглядаються екологічні проєкти, і наш проєкт має саме таку мету — переробка будівельних відходів, циркулярна економіка плюс залучення альтернативних джерел енергії. Тому наш проєкт цікавий для європейських організацій, звісно, вони бажають отримати всю документацію, запитують про наші результати. Всі ці моменти проговорюються на зустрічах. Ми детально розповідаємо, що ми вже зробили, за необхідності надаємо необхідну документацію. Все офіційно, прозоро й відкрито. Одне з головних питань — як саме ми відбудовуємо, чи дотримуємося ми вимог, яким шляхом ми діємо.
PT: А щодо питань безпеки?
К.Ч.: Ми беремо на себе ці ризики, також донорські компанії готові з нами їх розділити. Але ми всі повинні розуміти, якщо не почати зараз, то відбудова України затягнеться на десятиліття. Очікувати кошти від держави не варто, ми маємо дати людям житло й повернути наших людей з-за кордону у свої домівки. Ми повинні про це думати зараз.
Для французів це дійсно благодійний проєкт, вони хочуть своїм прикладом показати, що треба діяти, щоб інші також долучалися.
PT: Скільки часу потрібно, щоб завершити перший проєкт в Гостомелі?
К.Ч.: Ми плануємо будувати почергово, щоб якнайшвидше ми могли заселити людей в перші будинки. Якщо нам у червні видадуть всі документи на землю, то перший будинок за оптимістичних прогнозів ми зможемо здати в червні-липні 2024 року.
PT: Щодо проєкту в Миколаєві, розкажіть детальніше?
К.Ч.: Наразі ми ще фіналізуємо, що ми власне будемо робити в Миколаєві. Ми розглядаємо декілька можливостей, одна з них — спільно з нашими партнерами використовувати дрони для ідентифікації вибухових пристроїв та оцифровки пошкоджених будівель. Площі та масштаби руйнувань дуже великі, а інформацію потрібно зібрати досить швидко. Чим швидше зберемо інформацію, тим швидше можна буде планувати відбудову того чи іншого об’єкту. Це один напрямок.
Є ще один напрямок, який ми вивчаємо. Оскільки в Миколаївській області дуже значні масштаби пошкоджень та руйнувань, ми розглядаємо спільно з нашими партнерами — данською організацією Misson East створення платформи з переробки відходів руйнувань, куди можна буде звозити всі будівельні відходи, і там вже сортувати, переробляти їх належним чином, щоб отримувати будівельні матеріали — підсипку, фракції для виготовлення будівельних сумішей, матеріалів для покрівлі, виготовлення бруківки. Розглядаємо створення такої платформи з залученням місцевих підприємств та робочої сили з громади, де ми будемо відкривати цю платформу. Головна ідея — дати роботу місцевим людям, а особливо ветеранам. Це два основних сценарії, які ми наразі розглядаємо. Для реалізації цих проєктів так само будуть залучатися донорські кошти з-за кордону.
PT: Чи зверталися до вас ще якісь регіони?
К.Ч.: До нас зверталися представники Херсону. Нам запропонували зробити платформу з переробки будівельного сміття. Ми хочемо залучатися до таких проєктів, допомагати, підтримувати. Утворюються мільйони тонн сміття, і з ним щось потрібно робити — переробляти й повторно використовувати.
PT: Як централізовано вирішувати питання будівельного сміття? Що має робити влада?
К.Ч.: Головне — не заважати. Держава має зробити так, щоб у нас працював закон, щоб була невідворотність покарання. Бо зараз є корупція та кумівство. Можна подивитися на приклади західних країн. Наприклад, у Франції якщо хтось вантажівку з будсміттям вивезеш в ліс, на цьому його діяльність закінчиться. Там колосальні штрафи, які ти мусиш заплатити. В Україні ж не працює механізм покарання — спіймали й відпустили.
Крім того, в європейських країнах там держава зобов’язує певний відсоток. подекуди до 80% будівельних відходів з демонтажу обов’язково використати повторно.
PT: Можливо й в Україні варто запровадити такі вимоги?
К.Ч.: Це комплексне питання. Якщо навіть держава зобов’яже громади переробляти, то вони будуть переробляти, але тільки на папері. Адже викинути й списати гроші буде легше, ніж дійсно переробити. Тому є декілька шляхів покращення ситуації. Перше, приватні компанії та донори мають звертати увагу на те, що відбувається з відходами при відбудові того чи іншого об’єкту. І це має бути не просто якийсь звіт на папірці, що якась компанія займається переробкою, не маючи відповідної ліцензії, досвіду та штату робітників. Це має контролюватися відповідним чином. Тобто донор, який виділяє кошти на відбудову певного об’єкта, має контролювати, що відбувається з відходами.
Друге — це невідворотність покарання за протиправні дії. Якщо людина вивозить в ліс все сміття, вона має зрозуміти, що змушена буде сплатити штраф. І розмір штрафу має спонукати її задуматися в доцільності таких дій.
Третє — треба дати механізм переробки. Це не про складність самого процесу, а про культуру поводження з відходами.
Спілкувалася Ірина Настич
With the participation of CFI, Agence française de développement médias, as part of the Hub Bucharest Project with the support of the French Ministry of Foreign Affairs
Матеріал підготовлений за сприяння CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкту Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції