Олександр Никоряк: До кінця року будуть затверджені охоронні зони ландшафту київських гір та долини Дніпра

13.05.2019

Property Times розпитав директора Департаменту охорони культурної спадщини Олександра Никоряка про налагодження роботи майбутнього Центру консервації, запуск роботи бази пам’яток та підвищення ефективності механізмів охорони ландшафтів та об’єктів культурної спадщини.

— Київ нещодавно провів міжнародну науково-практичну конференцію «Культурна спадщина: шляхи збереження». Якого практичного ефекту вдалося досягти?

— Ми запросили до участі у цій конференції фахівців із лабораторії ARC Nucle art (Гренобль, Франція) та Музею археології у Познані. Також були залучені й вітчизняні фахівці із заповідника «Хортиця», Науково-дослідного реставраційного центру України, Інституту археології Києва та Інституту прикладної фізики. Ця конференція надважлива для нас у контексті створення Центру консервації предметів археології, оскільки залучені міжнародні експерти нададуть нам консультативну допомогу у створенні консерваційного центру у Києві.

— Створення Центру консервації на якій стадії?

— Є рішення Київради про створення центру, вже затверджене положення про його роботу. Визначається місце. Для дирекції воно вже є, але де розмістяться самі майстерні — питання ще обговорюється. Або це буде на території НАН, або якесь нове приміщення, або майстерні будуть розміщені у вже існуючих приміщеннях, наприклад, у промзоні.

— Якого формату мають бути ці майстерні?

— В Греноблі це 3 тис. кв. м. Приміщення — це ангар, де змонтовано кран, який може переміщати деревину, де мають бути встановлені величезні ванни, де консервуються предмети. Насправді, головне не площа, а обладнання.

— Скільки потрібно інвестицій на запуск Центру консервації?

— Це відносно невеликі кошти. Ванни недорогі, а от обладнання — ліофільні сушки, це затратно — їх вартість сягає до 500 тис. євро. Але така сушка потрібна одна. Це не захмарний бюджет для старту проекту, який у майбутньому може заробляти кошти для бюджету Києва. Питання з консервацією предметів археології гостро стоїть для України в цілому, у Києві буде створено єдиний центр, з найсучаснішими технологіями, який зможе допомогти кожному регіону.

Але, перш за все, ми будемо консервувати деревину, знайдену у столиці. Наприклад, на Подолі у нас 200 га землі, насиченої археологічними шарами. Реалізуючи проекти забудови находять багато деревини, а потім постає питання, що ж цим робити? У Греноблі знайдені дерев’яні артефакти до шести місяців вимочують у одному розчині, потім у другому, після цього — сушка. Якщо не має ліофільної, то потрібен ще рік на сушіння дерева.

— Центр консервації вирішує питання збереження знайдених при розкопках артефактів. Які кроки робить департамент для вирішення інших болючих питань охорони спадщини?

— Ми працюємо над створенням електронної бази пам’яток. Вона зараз наповнюється та стосується об’єктів лише у Києві, але ми маємо надію, що коли вона запрацює то стане зразком для створення аналогів у регіонах. Адже в Україні близько 400 міст, де є об’єкти культурної спадщини. Електрона база вже працює у тестовому режимі, фахівці наповнюють її даними з паперових носіїв. Департамент починає працювати в базі онлайн.

— Який вигляд має ця база?

— Онлайн карта Києва, кожна пам’ятка позначена різнокольоровими фішечками. Висвічується скільки пам’яток на вулиці, при наведенні курсором на пам’ятку ми бачимо наступну інформацію: адресу, коротку довідку, позначку приватна це власність чи комунальна, номер охоронного договору. Якщо були виїзди на цей об’єкт — приписи чи штрафні санкції, дозволи, чи погоджений проект реставрації, розміщення на ньому реклами, тощо. Тобто максимальна інформація про об’єкт.

— Які об’єкти входять у цю базу?

— Не всі старовинні будинки. Тільки ті, у яких є охоронний статус — щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, пам’ятки національного та місцевого значення, розташовані на території міста.

— Цікавить не раз анонсоване розширення меж археологічного заповідника Китаїв. Що зараз робиться?

— У міста є бачення по створенню археологічного парку. Вже розроблена облікова документація обох ділянок, що відносяться до Китаїва. Вона пройшла вже консультаційну раду, де було рекомендовано об’єднати цю територію у єдину і зробити одну облікову картку, де будуть прописані межі. Зараз вона на доопрацюванні у розробника. Ми чекаємо від них доопрацювання зауважень Консультативної ради, щоб передати на розгляд Мінкультури, яке надасть статус пам’ятки, у разі відсутності зауважень до оформлення картки. Я вважаю, що такі місця, як Китаїв, не повинні забудовуватися. В ідеалі, щоб на цій території з'явився археологічний парк, який включав би в себе постійно діючі розкопки, музеєфікацію, часткову реконструкцію та загальний благоустрій території.

— Які комісії Київради ще повинно пройти це рішення?

— Жодної. Створення пам’ятки — це наша робота. Документація проходить методичний центр, департамент, консультаційну раду, погодження науковою радою Мінкультури — і все. Київ матиме розширений археологічний парк.

— Над якими ще стратегічними ініціативами працює департамент?

— На цей рік заплановано обмежити режими використання ландшафту київських гір і долини річки Дніпро. Це велика територія, майже 3 тис. га. Ми розробляємо межі та затверджуємо їх своїм наказом.

— Цього достатньо?

— Ландшафт київських гір — це вже пам’ятка загальною площею близько 3 тис. га, але ця територія не має чітких режимів використання. Наказом департаменту буде прописано обмежені режими використання пам’ятки ландшафту київських гір та долини Дніпра. Це такій собі міні-генплан.

— Коли ви покажете «міні-генплан»?

— До кінця року.

— Встигнете раніш за генплан Києва?

— Ми йдемо паралельно. І ця робота стане невід’ємною частиною генплану міста. До речі, міською цільовою програмою на 2019-2021 роки передбачено проведення аналогічної роботи щодо заповідника Стародавній Київ.

— Найболючіше питання: реставрація історичних будівель.

— Для всіх діють одні правила: мають бути укладені охоронні договори. Навіть комунальне майно: його приймають, передають в управління, той чи інший структурний підрозділ або комунальне підприємство повинні укласти охоронний договір, розробити проект реставрації, знайти кошти та відреставрувати. Наше завдання — контроль та збереження.

— Тобто ви можете накладати приписи та штрафи навіть на інші департаменти?

— Абсолютно вірно.

— Наскільки ви відслідковуєте порушення?

— Наскільки це можливо чотирма інспекторами на все місто Київ. Власне, саме тому ми закликаємо усіх небайдужих до нашої спадщини містян долучатися до роботи департаменту хоча б у якості громадських інспекторів. Цей механізм непогано працює в Управлінні з питань реклами, наприклад. Що стосується безпосередньо звернень чи, не дай Боже, випадків — звісно реагуємо на всі. Але по деяких будівлях ми не можемо фізично знайти власників, які знаходяться не в Україні. Тоді вже залучаємося допомогою правоохоронних органів.

— Чи є дієві механізми вилучення пам’яток у власників, які доводять їх до руйнації?

— Департаментом охорони культурної спадщині розроблено законопроект №8202, він вже прийнятий парламентом у першому читанні — влітку минулого року. Сподіваюсь, що вже незабаром законопроект буде проголосований у другому читанні та набуде чинності. Реально цей закон дозволить навести лад у сфері охорони і захисту пам’яток. Важливо, що для юридичних і фізичних осіб штрафи будуть тепер однакові, більш того, вони будуть значно збільшені — з 1,7–170 тис. грн до 170–510 тис. грн. Окрім того, буде започаткована можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Наразі пам’ятка, навіть місцевого значення, може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

Спілкувалася Оксана Гришина