Дефіцит кадрів робочих спеціальностей: всі, хто повернувся через карантин, знову їдуть за кордон

23.09.2020

Автор: Ірина Настич

За даними Державного центру зайнятості, кількість зареєстрованих вакансій з 12 березня по 31 серпня у сфері будівництва у 2020 році становила 13,3 тис., для порівняння за аналогічний період 2019 р. цей показник становив 23,3 тис. одиниць. При цьому відсоток безробітних у сфері будівництва на 1 вересня 2020 року складав лише 3% від загальної кількості безробітних, це один з найнижчих показників серед всіх видів економічної діяльності. Так само й вакансій в будівельній галузі на 1 серпня було зареєстровано лише 3% від загальної кількості серед всіх видів економічної діяльності, менше тільки в професійній науковій діяльності та водопостачанні та каналізації. Як і решта попередніх років, представники робітничих спеціальностей за даними Державного реєстру зайнятості потрапляють в перелік найбільш затребуваних кадрів на ринку праці.

В минулому дослідженні Property Times ми з’ясували, що одна з основних причин дефіциту кадрів робочих спеціальностей — відтік робітників за кордон. Коронавірус змусив наших заробітчан повернутися додому, але чи вплинуло це на ситуацію з кадрами? Ми розбиралися разом з експертами.

Зміни є, але несуттєві й тимчасові

Пандемія, дійсно, змусила повернутися наших заробітчан по домівках, але це аж ніяк не означає, що всі вони одразу пішли шукати роботу в українських будівельних компаніях. Хоча певна активність таки спостерігалася. «У перші тижні карантину навантаження на сайти з працевлаштування збільшилося на 55-60%. Але серед пошукачів левова доля (78-83%) складалась із працівників низького рівня кваліфікації (різноробочих)», — коментує Оксана Ткачук, директор з персоналу ТОВ «Будівельне об ’єднання «ГЕРЦ».

Під час карантину будівельні компанії не дуже й шукали нових робітників, бо змушені були уповільнювати темпи роботи, подекуди майже зупиняти, скорочувати власний штат або ж урізати зарплатню, аби якось утриматися в кризовій ситуації.

«У зв’язку із карантином частина девелоперів скоротила активність на майданчиках і навіть по ринку були випадки скорочення частини співробітників, поки будівництва велись не так активно. Тому певний час була ситуація, коли не всім вистачало банально роботи», — прокоментували для Property Times у пресслужбі девелопера «Інтергал-буд».

«Так, робочі кадри повернулися. І якщо минулого року кожні тридцять секунд нашу державу покидала одна працездатна людина, то у поточному році, звісно, набагато менше. Але й більшість підприємств або тимчасово зупинили роботу або закрили будмайданчики. З огляду на пандемію співробітникам вже зменшують заробітні платні. І за прогнозами, зменшення можуть досягти відмітки у 30%», — коментує Оксана Ткачук.

Також за спостереженнями учасників ринку, серед тих, хто змушений був покинути роботу за кордоном й приїхати домів, далеко не найкращі кадри. На думку Лариси Яшкіної, директорки АБК «Простір», повернулися здебільшого невдахи, які й тут не особливо потрібні. А за хороших фахівців тримаються скрізь, особливо в Європі.

«Очікувалось, що після закриття кордонів з іншими країнами на ринку з’являться спеціалісти з вищою компетенцією. Проте марно, цього не відбулося. Під скорочення потрапили або спеціалісти низького рівня кваліфікації, або занадто дорогі», — додає Оксана Ткачук.

Безперечно, є серед поверненців й спеціалісти високого класу, але чи затримаються вони надовго під великим питанням.

«Кордони закрилися — люди повернулися, кордони відкрилися — люди виїхали. Їх можна зрозуміти, адже ті півмільйона вакансій, які були обіцяні владою, так і залишилися обіцянками. Люди, які приїхали в надії, що батьківщина захоче їх перехопити, марно сподівалися. І позиція держави, яка сама нічого не зробила й не заохотила роботодавців, які були готові когось підхопити, призвела до того, що люди знов виїжджають», — говорить Тетяна Пашкіна, HR-експерт.

Цю ж думку поділяє й Ольга Меженська, HR-директор SAGA Development: «Ситуація суттєво не змінилася. На ринку, як і раніше, існує дефіцит кваліфікованих працівників будівельних спеціальностей. Частина робітників, які повернулися в Україну в березні, вже знову виїхали за кордон».

За спостереженнями Оксани Ткачук, міграція робочих за кордон буде ще інтенсивніша, попри певні складнощі з перетином кордонів.

З відновленням ринку нерухомості України, яке наразі спостерігається, побільшає кількість вакансій технічних спеціальностей. Тож кадровий голод знову буде гостро відчуватися.

«В останні роки особливо відчувалась нестача хороших монолітників, кранівників, спеціалістів з оздоблювальних робіт. Дещо краща ситуація з електриками, зварювальниками, адже ці професії частіше викладають у закладах середньої профтехнічної освіти, — зазначають в пресслужбі «Інтергал-Буд». — Серед дефіцитних професій опинились муляри, бетонники, муляри-штукатури, плиточники, підсобні робочі, водії кранів. Йдеться про нестачу дійсно кваліфікованих співробітників або молодих і спраглих до роботи й навчання на практиці помічників будівельників».

Чому кадри їдуть

Дефіцит кадрів змушує потроху трансформуватися українських роботодавців, аби взагалі не розгубити кваліфікованих робітників. «Відтік кадрів пішов на користь тим, хто лишився в професії, адже девелопери почали створювати належні умови праці й гідний фінансовий рівень, щоб українські будівельники не виїхали повністю за кордон. Це — мотивація для заробітчан лишатись ближче до дому, працювати в Києві», — зазначають в «Інтергал-Буд».

Але, на жаль, поки що це поодинокі випадки, які характерні здебільшого для великих компаній з тривалим запасом міцності. Решта ж дрібних роботодавців не можуть собі дозволити підіймати зарплатні, як ми зазначали, під час карантину спостерігалося урізанні рівня оплати. «На сьогодні рівень зарплат повернувся до докарантинного тільки у компаній-лідерів ринку, в невеликих компаніях заробітні плати залишилися на 25-50% нижчими, ніж у лютому. При досить високому попиті на відкриті вакансії висококваліфікованих робітників знайти дуже складно», — говорить Ольга Меженська.

«Заробітна плата зменшилась майже на 25%. Також зменшились витрати в загальному на персонал. На жаль, гарних новин у цьому сенсі не буде. Тобто ті компанії, які дійсно хотіли підвищити зарплати своїм співробітникам і навіть заклали це у бюджет на 2020 — не зможуть цього зробити. У кращому випадку оплата праці залишиться на рівні минулого року», — коментує Оксани Ткачук.

«Розцінки практично не змінилися, по ринку вони плаваючі, в залежності від складності об'єкта, терміновості тощо. Як і раніше, це питання не регулюється ніякими державними стандартами», — коментує Лариса Яшкіна.

Середній рівень зарплати у сфері будівельних робіт в Києві наразі становить $800-1,2 тис. Фахівці окремих спеціальностей можуть претендувати на вищу оплату праці, зазначили в «Інтергал-Буд»: «Для порівняння: у нас хороший муляр із досвідом роботи може мати десь мінімум $900-1 тис. У Польщі останні офіційні дані свідчать про усереднену зарплату на рівні 25-30 тис. грн. Тільки треба пам’ятати, що в цю ціну входять витрати на проживання, харчування, супутні витрати й життя далеко від дому».

Але треба розуміти, що конкурентну зарплату можуть запропонувати одиниці українських роботодавців, й здебільшого в столиці.

Разом з Тетяною Пашкіною аналізували вакансії, які пропонуються на сайті з пошуку роботи: «Беремо робочі спеціальності й бачимо зарплати, до прикладу, 18 900 грн, електромонтер на виробництві в Запоріжжі, при цьому електромонтер в на виробництві в Польщі — 30-40 тис. грн. До того ж, якщо порівнювати роботу в Україні й за кордоном, то треба говорити не лише про рівень зарплатні, а й про решту важливих речей. Наприклад, робочий одяг — за кордоном його видають за рахунок роботодавця, медогляд також організовує фірма. Тільки проживання — 14 злотих за добу з зарплати. У нас таких цін на оренду житла з такими умовами немає. Тому людині вигідніше поїхати в той же Хелм і там влаштуватися електромонтером».

Крім того, є й інші чинники, які приваблюють українських робітників: сучасне обладнання, з яким доводиться працювати, дотримання техніки безпеки, більш кваліфіковані колеги тощо.

Ще одна причина, через яку робітники обирають закордон — невміння українських роботодавців зацікавити ще на рівні подання вакансії. Як зауважила Тетяна Пашкіна, наші оголошення про роботу виглядають здебільшого, як публікації у Твіттер. Стандартна вакансія виглядає приблизно так: електрозварювальник, зарплата така-то, графік роботи такий-то, повний соцпакет. «Що у нас мають на увазі під соцпакетом? Своєчасну зарплатню, лікарняний і відпустку. Але ж це соцгарантії, а не соцпакет, — наголошує експертка. — Соцпакет не може бути повним, він може бути різним. До нього може входити уніформа, проживання, харчування в їдальні тощо. Якщо ми візьмемо опис вакансій в Польщі, то там  все чітко розписано, всі ті речі, які можуть цікавити претендента на роботу. Якщо у людини дві пропозиції про роботу, в одній все чітко розписано, а в другій — два слова, то вона вибере першу». Експертка рекомендує всім роботодавцям проходити простий тест — дивитися на опис вакансії очима того, хто має на неї відгукнутися, що він має побачити й що він бачить.

Криза професійної освіти

Дефіцит кадрів — це не єдина проблема, з якою стикаються роботодавці в будівельній галузі. Низький рівень підготовки молодих спеціалістів — ще одна перешкода, яку поки що не вдається подолати.

«Рівень підготовки вкрай низький. Робітничим спеціальностям все ще навчають за старими радянськими програмами. Більшість випускників фахових навчальних закладів не знають сучасних технологій і матеріалів», — коментує Ольга Меженська.

«У нас глибока системна криза професійної освіти у сфері будівництва, особливо це стосується робочих спеціальностей. Матеріально-технічна база, умови викладання і рівень підготовки, а також маргіналізація галузі й недостатня підтримка з боку влади вплинула на падіння престижності цієї професії. Фактично «синдром білих комірців» і пошук більшого рівня заробітку деінде за кордоном змусив українську будівельну сферу опинитись без умілих рук професіоналів, — йдеться і відповіді пресслужби «Інтергал-Буд». — У нас немає інституту підготовки фахівців будівельних спеціальностей: не стала розповсюдженою практика майстер-класів, спеціальних курсів прогресивних фахівців на базі технічних закладів освіти, а роботодавці, будемо відверті, не завжди мають час і можливості влаштовувати курси підготовки на реальному будівництві. Ось і виходить, що ринок робочих спеціальностей ніяк не може зрушити з місця».

Подолати цю проблему, на думку експертів, допоможе лише комплексний підхід: популяризація робочих професій, підвищення рівня викладання в профучилищах з орієнтацією на сучасні технології, система наставництва на базі закладів освіти та з боку старших колег, майстер-класи, комунікація з закордонними колегами.

Що далі

В теперішній ситуації робити прогнози — справа невдячна, адже ситуація в Україні й у світі в цілому залежить від перебігу пандемії.

«Наприклад, Австрія виступила з заявою, що навіть після зняття обмежень братиме на роботу, у першу чергу, своїх громадян. А оскільки, там може бути найбільший у Європі поріг безробіття, то можна розсудити, що українців, які там працювали, уже не чекають, — коментує Оксана Ткачук. — Німеччина та Польща поки що виказують готовність знов відкрити свої ринки праці для заробітчан. Звісно, це лише попередні дані. Але я вважаю, що всі, хто планували поїхати за кордон, вже там або планують бути найближчим часом».

Українські роботодавці мають зробити висновки з ситуації, яка склалася, й спробувати таки втримати тих, хто наразі повернувся й не встиг знову виїхати.

«Приватним і державним компаніям у секторі будівництва варто пам’ятати, що серед основних стоп-факторів, які стримують українців від роботи на Батьківщині, — відсутність кар’єрного і професійного розвитку та можливості самовдосконалення (майстер-класи, курси підвищення кваліфікації), некомфортні умови праці, мала частка пропозицій із білими зарплатами, відсутність страхового поліса і медичного супроводу тощо. Ці проблеми потребують нагального вирішення», — зазначають в «Інтергал-Буд».

Найкраще рішення для зменшення відтоку кадрів — це забезпечення наших працівників стабільною роботою і гідною оплатою праці, вважає Оксана Ткачук. «На мій погляд, цього можна досягти комплексом дій: наприклад, направляти держзамовлення на українські підприємства та фірми, закуповувати в українських виробників та постачальників будматеріали, тощо», — говорить експертка.

«Вже зараз ринок йде шляхом посилення соціальних гарантій робітників — в першу чергу, за рахунок офіційного працевлаштування та стабільної заробітної платні, — зазначає Ольга Меженська. — Це допоможе утримати в Україні кваліфікованих робітників, які змушені були повернутися в Україні, втративши роботу в Європі. Маючи стабільну роботу вдома, навіть при нижчій заробітній платні, багато з них не ризикнуть знову їхати за кордон».


Читать другие статьи