Чи допоможе подолати корупцію передача контролю у будівельній сфері третім особам? Думки експертів

07.10.2020

Наприкінці вересня Національна рада реформ підтримала передачу функції контролю у будівельній сфері третім особам.

Property Times зібрав думки експертів щодо такої ініціативи.

Олена Шуляк,
народний депутат, голова МФО «За Велике будівництво»

Неодноразові невдалі спроби реформувати будівельну галузь вже давно дали зрозуміти, що в Україні є необхідність віддати функцію контролю приватному сектору. Чому? Бо в світовій практиці найефективнішу інспекцію здійснюють треті особи, а не держава. Більше того, ДАБІ за останні роки себе остаточно дискредитували. Корупція, зведення об’єктів без відповідної інфраструктури, недобудови тощо — результати її неефективності.

Важливо, щоб разом з передачею обов’язків приватному сектору, запроваджувалося і кримінальна та майнова відповідальності. А ще контроль мають здійснювати відповідні сертифіковані спеціалісти (водночас сертифікація не повинна стосуватися виконробів).

Але мова не про тотальний контроль приватним сектором. Думаю, державі повинні залишитися об'єкти підвищеної небезпеки: такі як АЕС чи стратегічні шляхопроводи. А органи місцевого самоврядування мають мати повноваження, щоб вчасно і адекватно реагувати на будь-яке проблемне будівництво на своїй території. Тобто, говорячи про передачу обов’язків, ми повинні побудувати детальну логістику з усіма учасниками ринку. Тільки за таких умов ми матимемо позитивний результат.

Лев Парцхаладзе,
президент Конфедерації будівельників України (КБУ)

Якщо держава не справляється з функцією контролю в будівельній галузі — її потрібно передати в приватні руки. Тільки тоді ми зможемо побороти корупцію та залучати нові інвестиції.

Вже 93 країни світу, охоплені програмою Doing Business, користуються послугами третіх осіб в галузі регулювання будівництва. 92% з них користуються приватними перевірками, 62% залучають приватні організації до перевірки будівельних планів та 54% залучають приватні організації до проведення підсумкових перевірок.

Сьогодні БТІ, експертиза та реєстрація вже користуються приватним методом. Тому впровадивши дану концепцію, ми зможемо прибирати монополію та корупцію на ринку.

Адже саме прозорі правила на будівельному ринку — умова підвищення привабливості для інвестицій і рівня добробуту жителів України.

Юрій Брикайло,
адвокат, CEO DREAMDIM & URBANDATA

Нещодавно Нацрада реформ підтримала передачу функції контролю у будівельній сфері третім особам. А до цього, 14.04.2020 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності (реєстраційний №3336), яким запропоновано, серед іншого, скасувати монополію держави в питаннях надання адміністративних послуг у сфері будівництва. І реалізувати цю мету пропонується за рахунок розширення переліку суб’єктів, уповноважених на реєстрацію та видачу документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт (умовно кажучи — «приватні ДАБІ»). Разом із цим, в пояснювальній записці чітко зазначалося, що повноваження з контролю і нагляду в галузі будівництва залишаються у центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань держархбудконтролю та нагляду, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль є виокремленою частиною державного містобудівного контролю і тому не може бути делегований. Як ми бачимо, тепер пропонується прибрати і цю монополію, тобто передати як сервісні функції, так і контрольні в приватні руки. Насправді, подібні пропозиції з’явилися ще в лютому-березні цього року. Зважаючи на ті позитивні зміни, до яких привела, зокрема, демонополізація сфери технічної інвентаризації нерухомого майна (БТІ) та сфери державної реєстрації прав, можна спрогнозувати, що поява приватних фахівців, які отримають повноваження щодо контролю за будівництвом (а також щодо адміністративних послуг в цій сфері), також в перспективі матиме позитивні наслідки. І як мінімум покращить ситуацію на будівельному ринку, зокрема дозволить суттєво знизити рівень корупції у даній сфері, а також «підвищити» якість об’єктів, які зводяться.

Але є й інша сторона медалі: відсутність належного контролю з боку держави за діями тих самих приватних реєстраторів та відсутність дієвих законодавчих запобіжників, призвела до появи великої кількості «чорних реєстраторів» та, відповідно, збільшення кількості рейдерських захоплень (як окремих об’єктів нерухомого майна та майнових комплексів, так і цілих підприємств). Отже, як ми бачимо, за відсутності дієвих важелів контролю з боку держави, ініціатива демонополізації ринку архбудконтролю, може мати й негативні наслідки. На сьогодні, законодавець вже намагається передбачити запобіжники для «приватних ДАБІ» — це, з одного боку, страхування, а з іншого — кримінальна відповідальність. Проте тут важливо розуміти, що в Україні й досі є великі проблеми з притягненням до відповідальності винних осіб, та, відповідно, з невідворотністю покарання за вчинені порушення (злочини).

На мою особисту думку, пропозиція передати функції контролю у будівельній сфері третім особам є прогресивною та правильною, і в перспективі матиме більше позитивних наслідків, ніж негативу. Той рівень корупції та безвідповідальності, який існував в органах державного архітектурно-будівельного контролю, не зрівняється навіть з можливою «шкодою», яку принесуть недобросовісні особи, що будуть наділені функціями здійснення держархбудконтролю (містобудівного контролю). Переконаний, що ближчі рік-два державі потрібно буде дуже ретельно вивчати практику роботи таких осіб, і постійно працювати над вдосконалення законодавства та механізмів контролю (з боку держави) за діями таких осіб, щоб унеможливити зловживання в цій сфері. І разом із цим, держава зобов’язана забезпечити максимальну незалежність діяльності таких осіб, та неможливість впливу (тиску) на них як з боку чиновників, так і з боку забудовників.

Ігор Райков,
директор з виробництва SAGA
Development

Передача функції контролю в будівництві третім особам не вирішить проблеми галузі. Замість непрозорої системи видачі дозвільної документації ми отримаємо децентралізацію і корпоративізацію корупції. Різниця лише в тому, що власники ліцензій і сертифікатів виставлятимуть офіційні рахунки за рішення на користь свого клієнта.

Порівняння України з Європою в цьому контексті нагадує карго-культ. Ми віримо, що імплементація європейських практик в Україні автоматично наведе порядок в тій чи іншій галузі, але забуваємо, що в Європі інша правова традиція, інший підхід і інші цінності. Ми прийдемо до них, в кращому разі, за 10-15 років.

Вирішувати проблему непрозорості системи видачі дозволів на будівництво потрібно через зміну логіки отримання дозвільної документації. Сьогодні все поставлено з ніг на голову: забудовник здійснює проектування, ґрунтуючись на неповних даних, і тільки потім подає запит на отримання містобудівних умов і обмежень.

Містобудівні умови й обмеження мають стати публічною й загальнодоступною інформацією. Так забудовник зможе здійснювати проектування, маючи повні дані про допустимі обсяги навантажень на територію. Наступний етап — експертиза проекту, в результаті якої експерт з ліцензією робить висновок про відповідність об'єкта містобудам, ДБН, будівельним нормам і правилам. За такого підходу видача дозволів ДАБІ стане звичайною адміністративною послугою: інспектор лише перевірятиме наявність усіх документів і повноваження експерта, який видав висновок.

У такому разі значну відповідальність буде покладено на ліцензованих експертів, які проводять експертизу проектної документації. А ринок отримає зрозумілу й прозору систему видачі дозвільної документації.

 

Підготувала Ірина Настич