Мораторій на будівництво багатоповерхівок поблизу пам’яток культури — порятунок чи популізм? Думки експертів

20.11.2020

Наприкінці жовтня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 4235 «Про введення тимчасової заборони (мораторію) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві». Такий мораторій пропонується ввести до затвердження у відповідності із чинним законодавством України історико-архітектурного опорного плану міста Києва.

Property Times попросив експертів дати оцінку цій законодавчій ініціативі — чи дійсно мораторій допоможе подолати хаотичну забудову.

Віталій Бойко, CEO NAI Ukraine/Urban Experts

Заборонити легше, ніж створити оптимальні та зрозумілі правила забудови. Тільки в історичних містах, наприклад, Венеція, Париж такий мораторій може бути корисним, і, звичайно, не радикальним, міста мають адаптуватися під нові виклики часу. А просто окреслити на плані міста радіус в 500 м крім занепаду цієї території не дасть нічого.

Потрібно комплексно робити аналіз і проєкти охоронних зон із використанням видових точок і панорам, моделей забудови і впроваджувати обмеження на будівництво враховуючи усі фактори, а не лише цифри. Крім того, правильним рішенням є створення міського скайлайну і також враховувати при будівництві навколо пам'яток.

Також в Україні є багато проблем із визначенням «історичності» будівлі. Якщо дійсно будівля внесена в реєстр ЮНЕСКО — питань немає, але що робити із сумнівними організаціями, які роблять бізнес, вносячи або виключаючи будівлю із списку історичних?

Гарним прикладом є Сінгапур — історична будівля має право існувати, якщо значуща для всієї нації і має сучасне використання. Таке ж ставлення до забудови і на Манхеттені.

Микола Віхарєв, архітектор, реставратор, засновник VIHAREV architects & engineers та «Реставратори Старого Києва»

Цей закон не зупинить зухвалі будівництва, що вже відбуваються. Ті «будинки-монстри», що можливо було б перепогодити і зменшити їх «токсичність» — продовжують будуватись, адже на них закон не розповсюджується.

Цифра 500 взята нізвідки, адже згідно з ДБН охоронна зона пам’ятки в більшості випадків — 50 метрів. Необґрунтованість цих 500-та метрів — це майбутня можливість висунути претензії державі.

Це, фактично, популістський закон, що не вирішує проблеми, а лише ускладнює їх. На жаль, «будинок-монстр на Подолі» на днях судом введено в експлуатацію і наша увага свідомо відводиться від даного факту такими популістськими законами.

Андрій Вавриш, CEO SAGA Development

Мінкульт вже не вперше вдається до накладення мораторіїв на будівництво — замість того, аби виконати своє домашнє завдання — розробити чіткі, прозорі правила та регламенти збереження й відновлення пам’яток і взаємодії з історичним контекстом. Це ситуація, коли лиси охороняють курей. Жодний з попередніх мораторіїв проблему хаотичної забудови міста не вирішив. Якщо Мінкульт не візьме на себе зобов’язання в конкретні терміни розробити необхідні регламенти, черговий мораторій теж нічого не вирішить. Законопроект таких зобов’язань не передбачає. Тому новий мораторій на будівництво — це не шлях збереження культурної спадщини, це шлях консервації статус-кво.

Олег Приходько, засновник і CEO девелоперської компанії Greenol

Це дуже цікавий та неоднозначний законопроєкт. По-перше, даним законопроєктом передбачається мораторій, читай як заборона початку будівельних робіт на ті об’єкти, які отримали дозволи та не встигли почати роботи. Цікаво було б подивитися на перелік таких об’єктів та назви забудовників, яким ці об’єкти належать. І лише при умові розуміння конкретних «потерпілих» можна давати оцінку цьому законопроекту у частині тиску на забудовників. Адже зараз на поверхні лежить ніби то турбота про об’єкти культурної спадщини в місті Києві та про перешкоди до хаотичної забудови.

З іншої сторони цього законопроєкту знаходиться неперешкоджання тим будівельним майданчикам, які вже розпочали свої будівельні роботи. До речі, цікаво було б дізнатися яка кількість таких проектів.

І найголовніше, беручи до уваги, що цей законопроєкт був одержаний Верховною Радою України 20 жовтня 2020 року і наданий для ознайомлення 22 жовтня 2020 року, то до сьогодні кожен із забудовників мав змогу розпочати будівельні роботи і таким чином не підпадав би під мораторій. І як наслідок — цей мораторій реально торкнеться лише видачі нових дозволів на будівництво. Саме з цієї причини цей законопроект не можна відносити по популістських, він реально заблокує нові забудови в указаних межах.

Звичайно цей законопроєкт — це тимчасова міра, особливих сподівань на нього не потрібно покладати. А от затверджений історико-архітектурний опорний план Києва, який анулює цей мораторій, буде цікаво вивчити. Говорячи мовою автогонщиків, цей піт-стоп ніяк не вплине на розвиток будівельного ринку столиці, однак дасть час на переосмислення забудови навкруги об'єктів культурної спадщини локально і усього міста — глобально.