Архитектори проти законопроєкту №5655: боротьба не лише за права архітекторів, але за комфортний простір міст
8 листопада у пресцентрі інформаційного агентства Інтерфакс-Україна відбулася пресконференція на тему «Містобудівна реформа. Чи почула влада архітекторів?» стосовно обговорення результатів доопрацювання скандального законопроєкту №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності».
Нагадаємо, законопроєкт №5655, в якому акумульована вся містобудівна реформа, Верховна Рада обіцяє проголосувати вже у листопаді. Але цей проєкт викликає запеклий опір архітектурної спільноти. Тож вона вибудовує системну комунікацію з колегами та суспільством, відкрито та чесно формулює свою позицію.
За словами Анни Кірий, заступника голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, проблемність законопроєкту 5655 у тому, що він був створений за зачиненими дверима без участі головних стейкхолдерів, на користь лише забудовників.
Права та свободи міських громад та архітекторів у законопроєкту порушуються, що веде до повного дисбалансу системи в цілому, і без того далекої від ідеалу. Законопроєкт містить положення, які ускладнюють процес контролю будівництва автором проєкту, а девелопер не несе ніякої відповідальності. Інтереси останнього, зважаючи на практику, дуже часто суперечать інтересам міста, вважають архітектори.
Щоб вирішити проблему, архітектори об’єдналися в ініціативну групу, висунули свої претензії та пропозиції щодо зміни положень законопроєкту. Як розповіли спікери, з 1 липня 2021 р. до сьогодні архітектурна спільнота провела понад 10 рад і обговорень, дискусій на різних інформаційних платформах, розробила 200 поправок і зібрала понад 100 тисяч живих підписів щодо їх впровадження.
«Ми не виступаємо проти закону, – пояснив Олександр Чижевський, президент Національної спілки архітекторів України (НСАУ), – в ньому є певні позитивні моменти, але ми маємо доопрацювати його».
Кирій повідомила, що з моменту ухвалення законопроекту у першому читанні триває системна боротьба «не лише за права архітекторів, а насамперед за права людей на безпечний, якісний та комфортний простір наших міст».
Вона зазначила, що є дві системних проблеми, що призводять до хаотичної забудови міст, а саме непричетність людей та громад до ухвалення рішень про те, як виглядатимуть їхні міста, а також розбалансованість системи на користь забудовників. Законопроект утискає ще сильніше права громад, а забудовникам, які мають найбільші ресурси, знижує відповідальність
Олексій Шемотюк також зауважив, що мова йде не тільки про один законопроєкт, а про цілу містобудівну реформу, що містить 3 кодекси та 24 закони. І в центрі цього питання знаходиться не тільки конфлікт між архітектором і капіталовкладником, але й ідея становлення соціальної свідомості громадян, які можуть і мають впливати на вигляд і перспективу розвитку міст.
«Цифровізація всіх процесів, які пропонує № 5655, — безумовний плюс. Але сфера архітектури та процедура — це не одне й те саме. Законопроєкт № 5655 це не про міста, не про громади, не про якість архітектури. І попередня система містобудівного контролю та нагляду передбачала, що місцева влада видає містобудівні умови та обмеження (МУО), а не дозволи. Нині цей процес ще посилюється, тому що „спрощуються МУО“, міста та громади і надалі отримуватимуть сумнівну архітектуру з незрозумілими фасадами», — зазначив Юліан Чаплінський, архітектор та урбаніст, головний архітектор Львова (2015-2019 рр.), заступник міністра розвитку громад та територій (2019-2020 рр.).
«Закон ніби збільшує можливість привернення іноземних інвестицій, але ми не можемо залучати інвестиції за рахунок соціуму», – додав архітектор Олексій Шемотюк.
«Але моніторинг — це не контроль. Так, наразі вписали, що і органи місцевого містобудування можуть здійснювати містобудівний контроль, але у них мають бути у складі інженери, фахівці, застраховані на 3–5 млн. євро. Мені цікаво, як органи місцевого самоврядування можуть собі дозволити найняти на роботу таких фахівців та сплатити таке страхування?» — розказала Кирій.
Нині уряд погодив усі висунуті архітектурною спільнотою вимоги, але є спроби їх повернути назад.
«У нас було п’ять принципових вимог: припинити втручання в авторські права архітекторів, заборонити вносити зміни до проєкту та побудованого об’єкта без автора, прибрати норму, що дозволяє проєкту вбудувати та будувати без архітектора взагалі, повернути вилучені положення до законів про архітектурну діяльність та основи містобудування, надати право видачі та позбавлення сертифікатів архітекторів професійній саморегульованій організації, а не чиновникам», — перерахувала Кирій, додавши, що вимоги були почуті на профільному підкомітеті ВР.
Тому архітектори обіцяють не послаблювати соціально-активну діяльність і уважно стежитимуть за імплементуванням ухвалених поправок. Але за словами спікерів пресконференції, важливо не просто відстояти поправки, але й провести реформу.Експерт наголосила, що боротьба архітекторів за свої права продовжується. Вона анонсувала всеукраїнську акцію архітекторів 16 листопада.
