Через війну Україна завалена брухтом: відмова від експорту металолому коштуватиме країні $100 млн валютних надходжень
За даними Української асоціації вторинних металів (УАВтормет), щомісяця в Україні обсяг металолому зростає в середньому на 5–10%, тобто близько 10–12 тис. т. Про це пише Property Times.
Основна причина — це наслідки війни: систематичні руйнування об’єктів інфраструктури, тисячі знищених одиниць автотранспорту тощо. Крім того, існує серйозна проблема утилізації суто військового (конверсійного) брухту — знищеної техніки, залишків боєприпасів тощо, що становить екологічну загрозу для країни. Його потенційні запаси оцінюють у 1-1,2 млн т, з яких підтверджені обсяги, що придатні для переробки, складають 200-250 тис. т.
Микола Климович, директор з розвитку бізнесу ТОВ «Міртен», нагадав, що за три роки повномасштабної війни обсяги споживання брухту скоротилися в середньому в 2,5 рази від довоєнного рівня — переважно через втрату двох металургійних гігантів: ММК імені Ілліча та «Азовсталі» (з 3323,4 тис. тон у 2021 році до 1343 тис. тон у 2024-му).
«Війна — це лихо, яке зачепило всі сфери життя. З огляду на приріст металолому, дуже скоро Україна може постати в апокаліптичних пейзажах із териконами брухту. Вже зараз варто бити на сполох, адже його надлишок невпинно зростає. А внутрішнє споживання металургійними комбінатами покриває у середньому лише 70% загального обсягу зібраного брухту», — зазначив експерт.
Він також звернув увагу, що експортні можливості українських заготівельників брухту досить обмежені. По-перше, через високі експортні мита — €180 за тону, запроваджені ще 2021 року. Наразі ринок збуту фактично обмежується лише країнами ЄС, адже діє економічний «безвіз» між Україною й Європейським Союзом, який передбачає нульову ставку експортного мита. За його підрахунками, щомісячний обсяг експорту металолому до країн ЄС не перевищує 25 тис. т.
«Розуміємо, що попри активний експорт вторинної сировини, в Україні зберігається значний надлишок, який може забезпечити безперебійну роботу металургійних підприємств щонайменше протягом 3–4 місяців», — наголосив Микола Климович.
За його словами, з 6 червня 2025 року дія автономних торговельних заходів (так званого «торговельного безвізу») припиниться. Щоправда, згідно з рішенням Європарламенту від 8 травня це не зачепить металургійну галузь як основну для економічного розвитку України. Для всіх інших товарів, зокрема брухту чорних металів, передбачено поступовий перехід до нової схеми взаємин — глибокої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю. Водночас фахівець підкреслив важливість галузі в загальній системі експорту.
«Наразі обсяги експорту металобрухту разом із продукцією металургії посідають третє місце. За підсумками 2024 року їхня частка склала близько 11,4% від загального обсягу українського експорту. Завдяки заготівельникам брухту Україна щомісяця отримує до $8 млн валютної виручки, щороку — до $100 млн. Це вагомі надходження до міжнародних резервів, які дозволяють Нацбанку підтримувати стабільність економіки та валютного ринку», — зауважив експерт.
Він повідомив, що станом на 1 травня середня вартість брухту чорних металів у ЄС становить близько 280-300 €/т. В Україні ж ціни майже на 70% нижчі — 180-200 €/т (різниця складає 100 €/т). Металургійні комбінати, за словами експерта, не готові платити заготівельникам світову ціну, через це є дискусії щодо можливої повної заборони експорту.
Слідкуйте за новинами в нашому Телеграм
«За різними оцінками, через війну на заготівельному ринку кількість компаній вже скоротилася більш як вдвічі (у 2021 році їх налічувалося понад 750, а станом на травень 2025 року лишилося 350). Вочевидь це суттєво обмежує можливості ринку, а внутрішні занижені ціни, продиктовані металургами, ставлять під загрозу всю галузь. Тому без експорту заготівельники брухту, скоріше за все, опиняться на межі банкрутства. Тобто ініціатори заборони експорту самі себе загонять у глухий кут: в Україні спостерігатиметься не дефіцит сировини, а дефіцит фахових компаній, які можуть її зібрати, відсортувати та доставити. Ми можемо опинитися в парадоксальній ситуації: брухту вдосталь, а збирати його — нікому. А це загрожує й екологічними наслідками, і скороченням виробництва металопродукції», — вважає фахівець.
На його думку, навіть у разі запровадження повної заборони експорту металолому, вона не протримається довго — обставини змусять скасувати обмеження. До того ж він додає, що заборона експорту брухту суперечить євроінтеграційним процесам України: ринок має бути вільним тим більше в умовах, коли ЄС іде назустріч металургійній галузі, продовживши для них економічний «безвіз». Однак уже зараз визріває потенційна проблема для металургів в ЄС — навряд чи без української сировини вони радо сприймуть преференції для своїх українських конкурентів, що фактично витіснять європейські компанії з внутрішнього ринку.
«Гадаю, що ніхто не забув “зернову блокаду” на кордонах з Україною. Цілком можливе повторення цієї ганьби, але це вже буде “металева блокада”. Але все ж таки заборона експорту металолому — майже факт. Я переконаний, що таке рішення буде тимчасовим, адже ситуація вимагатиме протилежного: необхідність скасування експортних обмежень для країн ЄС, зниження мит для експорту до інших держав і встановлення справедливої внутрішньої ціни на брухт», — підсумував Микола Климович.
Читайте також: Регуляторний хаос: чому галузь виживає, а не розвивається
