Property Times Новини

Іноземні донори зараз проявляють більшу зацікавленість у фінансуванні відновлення української культурної спадщини, ніж держава, пише Property Times.

Про це йшлося на дводенному семінарі, що відбувся 13-14 березня в Києві для учасників 12 пілотних проектів відновлення спадщини CPD program Ukraine, в рамках проекту u-re-herit, де Property Times виступало інформаційним парнером.

Зокрема, під час обговорення перспективи регіонального врядування у фінансуванні проєктів зі спадщиною, головна архітекторка Львівської області Олена Василько розповіла про форми власності на спадщину та способи залучення коштів. За її словами, фінансування може надходити з державного та місцевого бюджетів, від приватних місцевих та іноземних донорів. Водночас, вона навела приклади, коли значно зростають надходження для проєктів збереження спадщини від іноземних донорів у противагу суттєвому зменшенню або навіть відсутності коштів для цього в державному бюджеті. 

Зі свого боку, архітектор Юрій Вербовецький, поділився даними про туристичні можливості замків, коли вони отримують фінансову підтримку. Він стверджує, що такі локації приймають більше гостей і наводить інформацію про низку замків Тернопільської області: 

• Збаразький замок — 49 500 відвідувачів на рік;
• Вишнівецький палац — 22 800 відвідувачів;
• Скалатський замок — 5 240 відвідувачів;
• Теребовлянський замок — 2 280 відвідувачів.

«Мистецтво — гарний початок для складних розмов», — зазначив Ян Риден Бонмот, шведський письменник і куратор Färgfabriken. Він порадив очільникам культурних проєктів урізноманітнити зацікавлені сторони та напрямки генерації коштів для утримання об'єкта спадщини. «Так ви станете більш гнучкими та витривалими до змін, прикладом такого різноманітного залучення стейкхолдерів стала будівля колишньої фабрики, власники якої бажали зробити корисне для міста та надали приміщення різним проектам за низькою ціною в аренду, таким чином підтримавши культурні, мистецькі ініціативи», — розповів він про центр мистецтва й архітектури у Стокгольмі, коли говорив про приклади організації проєктів зі спадщини.

Протягом років незалежності в Україні є низка місцевих прикладів ініціативного відновлення спадщини із залученням спонсорських допомог. Особливо показовим можна вважати об’єкти, що вдалося відновити в умовах кризи 90-х років і відсутності на той момент сучасних технологій, які ми маємо зараз. Зокрема, під час семінару знадували про Дитячу лікарню в Лубнах. Як було зазначено, тільки завдяки наполегливості та впертості тендітної жінки Ірини Казакової країна зберегла чудовий зразок українського архітектурного модерну, який зараз заслужено має статус пам'ятки. Вона самотужки провела архівний пошук, зробила проєкт реконструкції, залучила художників і скульпторів до відтворення втрачених рельєфів і мозаїк. Також змогла переконати керівництво міста і залучити на спонсорських умовах велику кількість постачальників. Загалом, було відновлено вежу, майоліки, рельєфи тощо. 

Іншим цікавим прикладом став проєкт відновлення садиби на Покорщині. Це гарна ілюстрація того, як залучати громадські кошти, і про неї розповіла Ганна Бондар, народна депутатка Верховної Ради. Визначний історичний контекст садиби стосується часів гетьманщини, козацтва, адже садиба заснована однією з найбільш впливових жінок Європи — матір'ю гетьмана Наталією Розумовською. Силами активістів, архітекторів, майстрів, місцевої влади та ведучого програми «Реальна історія» Акіма Галімова вдалося організувати підготовку до реставрації.

Загалом, метою цього навчального заходу було проаналізувати поточний ландшафт фінансування та надати учасникам ґрунтовне розуміння пріоритетів і вимог донорів щодо фінансування проєктів, пов’язаних із культурною спадщиною. Окрім цього, приділили увагу різним стратегіям і моделі для формування стійкої системи фінансування, з урахуванням як короткострокових, так і довгострокових перспектив.

Участь у заході взяли перші особи Національної Спілки Архітекторів України (НСАУ) Олена Олійник та Олександр Чижевський. Спікерами стали представники фондів, донорських організацій і керівники проектів, повязаних зі спадщиною, зі Швеції, України, Словенії.

Організатори події — Національна спілка архітекторів України та Sveriges Arkitekter. 

Проект фінансується коштами Європейського Союзу. 

Посилання на запис трансляції тут.

Читайте також: Визначено переможців архітектурного конкурсу «Премія Національної спілки архітекторів України 2024»