Реновація торкнеться не тільки хрущовок. Що пропронує Мінрегион

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства підготувало законопроект, який має пришвидшити знесення застарілих будинків, пише Сьогодня. «З 2006 року в Україні діє закон щодо реконструкції застарілого житла. Проте з того часу реконструкція цих будинків на практиці так і не змогла відбутися через недосконалість законодавства. Наприклад, через наявність вимоги щодо обов’язкової згоди 100% мешканців будинку на проведення майбутньої реновації», — повідомив заступник міністра Лев Парцхаладзе.

Новий законопроект дозволяє реконструювати або зносити житло різної поверховості, не лише п’ятиповерхівки, але й будівлі до 7 поверхів, проживання в яких становить загрозу життю та здоров’ю, у той час як реконструкція є економічно невиправданою.

Для рішення про реконструкцію чи знесення вже не потрібно буде згоди усіх власників — достатньо 75%.
Відселення мешканців відбуватиметься не в межах міста або іншого населеного пункту, а в межах мікрорайону. Це унеможливить ситуацію, коли людину відселяють із центру на околицю.

Закон не поширюється на пам’ятки культурної спадщини, приватні будинки і дачі.

«Набагато швидше і на 15–20% дешевше з розрахунку на квадратний метр не ремонтувати хрущовку, а знести її побудувати на її місці багатоповерхівку», — розповіли газеті Сьогодні в одній із будівельних компаній.

Архітектор Георгій Духовичний нагадав, що для будівництва нових багатоповерхівок на місці п’ятиповерхових хрущовок потрібно передусім прокласти нові комунікації, побудувати електропідстанції, передбачити ділянки для нових шкіл і дитсадків, а також паркувальних майданчиків. В іншому разі слід будувати будинки такої ж поверховості.

Зазначимо, що досвід подібної програми «реновації» житла, збудованого у 1950-60-х роках має Москва. У 2017 році мер російської столиці Сергій Собянін затвердив програму, яка передбачала знесення понад п’яти тисяч будинків, переважно хрущовок. На їхньому місці будували житло більшої поверховості — від шести до 20 поверхів.

Під «реновацією» малося на увазі передусім знесення будинків. Однак були й випадки спражньої реновації, прикладом якої є перетворення п’ятиповерхової хрущовки на Хімкінському бульварі на дев’ятиповерхівку.

Натомість в інших країнах колишнього соцтабору, практикують реновацію старого панельного житла. Наприклад, у Німеччині, на території колишньої НДР, подібні проекти реалізувало архітектурне бюро Stefan Forster. Зокрема, у містечку Лайнефельде під час реновації панельного будинку архітектори не лише не збільшили поверховість, а навпаки видалили верхній поверх і розділи задовгу споруду на окремі секції.

Ранішеми писали, що доля хрущовок виришится до кінца года.

Також ми розказували про світовий досвід реновації та суцільні парадокси України.