Property Times Новини

У рамках 9-го Всеукраїнського архітектурного фестивалю PROSTONEBA команда Національного природного парку «Голосіївський» представила свою програму, викликавши значний інтерес серед відвідувачів, ландшафтних архітекторів архітекторів та громади. Про це пише Property Times, інформаційний партнер заходу.

 Фото 9-го Всеукраїнського архітектурного фестивалю PROSTONEBA.

Презентація парку стала однією з найбільш активних в обговоренні, адже були представлені плани, які потребують проєктів і залученості архітекторів, проєктувальників. Гості фестивалю, активні архітектори Києва, мали можливість ознайомитися з унікальними ландшафтами Національного природного парку Голосіївський та з рідкісними видами флори й фауни та дізнатися про сучасні виклики, що стоять перед заповідною територією, а саме щодо розвитку інфраструктури парку для виконання його основних завдань, пов’язаних із збереженням та дослідженням цінних природних комплексів і об’єктів, еколого-просвітницькою роботою, рекреаційною та еко туристичною діяльністю. В планах парку створення центру реабілітації кажанів, центру споглядання за птахами, інклюзивні екостежки, розробка зручної навігації тощо. Такі проєкти неможливі без залучення архітекторів та дизайнерів, відповідального бізнесу.

Презентація намірів парку викликала інтерес і готовність для обміну досвідом, урбаністка та ландшафтна архітекторка зазначила про важливість взаємодії з громадою та парком в буферних зонах та грамотного розміщення проєктів малого бізнесу з найменшою шкодою для природи та залученням фахівців при проєктуванні таких зон. Архітектор Олег Волосовський поділився соціальним проєктом відновлення вітряка в Національний музей народної архітектури та побуту України, дизайнер і розробник Андрій Бочуля розповів про проєкт «Зупинка», який міг би стати новою формою інфо пунктів в парку.  За задумом Андрія зупинки вздовж доріг можуть виконувати функції незалежних цифрових інфопунків про село, його історію, пропозиції для продажу місцевих продуктів, крафтових товарів тощо. Цей формат МАФ міг би бути опрацьований під потреби НПП для інформування та надання послуг гостям парку.

Особливий резонанс викликала панельна дискусія, на якій екологи та архітектори говорили про зелену інфраструктуру, баланс між забудовою й охороною природи, а також про перспективи сталого розвитку Києва.

 Фото 9-го Всеукраїнського архітектурного фестивалю PROSTONEBA.

Не можна не сказати про активну позицію мешканців району, які схвильовані урбанізацією територій навколо парку та ризиками перетворення парку на галасливий комерційний майданчик з так званими «алкобудками» сміттям та голосною музикою, що заважають диким мешканцям парку.

Зони парку мають різне значення за законодавством України і їх функціонал відрізняється суттєво, в заповідних не можна знаходитися, а в рекреаційних можна відпочивати активно.  Зараз розподіл в НПП функціональних зон такий:

• Заповідна зона — 20,6% (за законодавством та ДБН Б.2.2-12:2019 треба прагнути до не менше 20%).
• Зона регульованої рекреації — 58,6% (за ДБН 35% і більше) 
• Зона стаціонарної рекреації — 1,3% (за ДБН від 10% і більше)
• Господарська зона — 19,5% (за ДБН 15-35, з них на забезпечення потреб безпосередньо Парку — 5-10%), для забезпечення потреб НПП Голосіївський — менше 0,3%.

Зона регульованої рекреації — це простір для короткочасного відпочинку та екопросвіти з мінімальним втручанням у природу: прогулянки екостежками, спостереження за природою, наметові табори, збір ягід і грибів у дозволених місцях. Натомість зона стаціонарної рекреації призначена для організованого, довготривалого відпочинку — тут можуть працювати кемпінги, турбази, готелі, дитячі табори, створюватися маршрути з більшою кількістю відвідувачів. Такий поділ дозволяє розосередити навантаження, зберегти природні екосистеми й водночас забезпечити людям комфортний відпочинок.

Незнання значення зон часто спричиняє хвилювання у свідомих громадян. «Громадський контроль дуже важливий, бо території парку знаходяться в місті, що є великим плюсом для міста і людей, та і великим навантаженням на природу, таким чином спільний догляд за вразливими ділянками і покращення культури відпочинку допоможе природі. Ми закликаємо до бережливого ставлення та відмічаємо, що навіть прості майданчики для відпочинку, які отримали в народі назву «алкобудка» стають уловлюючими хабами для активних громадян, що зазвичай рухалися вглиб парку і приносили більше шкоди навколишньому середовищу, розпалюючи багаття та розкидаючи сміття», — пояснили фахівці НПП.

Участь НПП «Голосіївський» на фестивалі стала важливим кроком до формування культури поваги до природної спадщини. Як зазначили організатори, співпраця архітекторів, ландшафтних дизайнерів і природоохоронців допомагає будувати міста, де комфорт людини гармонійно поєднується із збереженням природи.

«PROSTONEBA — це простір, де народжуються нові партнерства. Ми вдячні команді парку за готовність бути відкритими до діалогу і разом працювати над майбутнім Києва», — прокоментувала модераторка дискусійної панелі Ольга Терефєєва.

Після фестивалю команда парку запланувала серію спільних проєктів із архітекторами та волонтерами, спрямованих на відновлення та догляд за лісовими ділянками, розробку нових маршрутів для екотуризму та впровадження освітніх програм для школярів і студентів.

Слідкуйте за новинами в нашому Telegram

Читайте також: Будуйте для життя: підбірка цікавих книг про девелопмент та урбаністику