Петиція про вето на законопроєкт №12089 набрала потрібні 25 000 голосів: громадськість розділилася

Думки стосовно законопроєкту №12089 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача розділилися. Частина громадян виступає проти того, щоб президент підписав ухвалений ВР проєкт закону, бо вважає це узаконенням «дерибану» лісів. Відповідно, створили петицію, про яку писало Property Times. І вона вчасно набрала потрібні 25 000 голосів.

«Зміст законопроєкту набагато ширший за його назву. По суті, законопроєкт створює можливість відчуження державної власності (насамперед, лісів, водних об'єктів тощо) на користь приватних осіб. Обмежений доступ до Державного земельного кадастру через режим воєнний стану створює широкі можливості для незаконного захоплення земель, в тому числі лісового фонду, який перебуває на балансі держави та громад», — прокоментував Ярослав Телешун, керівник напряму «Екополітика» WWF-Україна.

«Це, безперечно, найбільша дикість у природоохоронній сфері за останні роки, оскільки фактично йдеться про легалізацію низьких земельних схем. 400 млрд грн — це лише вартість тих ділянок, над якими працювала колишня спеціалізована прокуратура у 2024 році. В реальності ж ця сума може бути ще більшою, оскільки таких земель тисячі по всіх областях, зокрема навколо великих міст», — зауважив фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдан Кученко.

Також, за його словами, в законі наявні дві суперечливі норми. Зокрема, пропозиція щодо десятирічного терміну для оскарження незаконного відчуження земель має винятки, які стосуються заповідного фонду, земель Міноборони та інших категорій. Проте громадськість пропонує розширити цей перелік, включивши до нього землі лісового та водного фонду. В цих категоріях часто трапляються випадки незаконного захоплення земель.

Однак є й ті, хто став на захист законопроєкту №12089, який із 17 березня перебуває на підписі в президента. Зокрема, Олександр Конотопський, голова наглядової ради та засновник Ajax Systems, закликає підтримати іншу петицію — «за» підписання цього документу.

Він детально пояснив, чому має таку позицію. Зокрема, Олександр Конотопський зазначив: «Коли ми просували цей закон, думали, що отримаємо спротив з боку рейдерів і корумпованих правоохоронців, що користуються недосконалим законодавством для атак на бізнес. Але здивувався, що спротив ми отримали від громадських активістів і екологів. Їхні головні тези — «легалізують награбоване і тим самим спричинять шкоду суспільству» та «забудуть ліси й парки, зіпсують річки». Це не так.

П’ять конструктивних відповідей:

1. Основну користь суспільство отримує від економічної діяльності, а не від продажу державної власності. У 2021 році держава отримала від податкових надходжень в 100 разів більше коштів, ніж надходжень від приватизації (1200 млрд проти 12 млрд грн). Тож про що треба хвилюватися? Що хтось щось не доплатить за землю? Чи про те, що економіка не розвивається й доходи фізичних осіб не зростають?

2. Закон ніяк не звільняє від відповідальності чиновників, що здійснили злочин і щось вкрали.
3. Закон забезпечує 10-річний строк для перевірки законності набуття майна (що значно більше за звичні три роки).
4. Дія закону не поширюється на землі критичної інфраструктури, об’єкти оборони, культурної спадщини чи природно-заповідного фонду.
5. Ніяких змін в екологічні норми законопроєкт не вносить.

Шановних опонентів законопроєкту, прошу почитати праці Карла Маркса або Володимира Леніна. Багато з того, що ви пропагуєте, — це звідти.

Якщо вам подобається комунізм, просто чесно про це скажіть. Собі й оточенню. Це нормально. Можливо, треба спробувати ще раз. 

А якщо не подобається і ви помилилися – будь ласка, допомагайте будувати економіку. І підпишіть петицію («за» підписання законопроєкту – прим. ред.)».

Читайте також: Іпотечне кредитування в Україні: трансформація в умовах війни