Позика та іпотека у період воєнного та надзвичайного стану: роз’яснення Нотаріальної палати
17 березня 2022 року набрав чинності Закон від 15.03.2022 № 2120–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», повідомляє Нотаріальна палата України.
Підпунктом 2 пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу було доповнено пунктами 18 і 19, згідно з якими:
1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від:
— відповідальності, визначеної статтею 625 ЦКУ (частина друга статті 625 ЦКУ передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом);
— обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану продовжуються на строк його дії строки, визначені такими статтями ЦКУ:
— 257 — 259 (позовна давність, спеціальна позовна давність);
— 362 (реалізація переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності);
— 559 (припинення поруки);
— 681 (позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару);
— 728 (позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування);
— 786 (позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму);
— 1293 (право на оскарження дій виконавця заповіту).
Підпунктом 8 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2120-ІХ Прикінцеві положення Закону «Про іпотеку» доповнено пунктом 5–2, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:
— статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки),
— статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки),
— статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти),
— статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) — грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.
Вказані зміни не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами:
1) укладеними після дня набрання чинності Законом № 2120-ІХ;
2) до яких після дня набрання чинності Законом № 2120-ІХ за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
