Суд передав під забудову Китаївське городище — пам’ятку археології національного значення
Господарський суд Києва передав під забудову пам’ятку археології національного значення — «Китаївське городище та курганний могильник». Про це повідомив пам’яткоохоронний хаб «Цегла».
Ділянку площею 4,76 га передали для «будівництва об’єктів житлової та громадської забудови, торговельно-розважальних центрів, офісних центрів та паркінгу», зазначає видання «БЖ».
Суд відмовив у задоволенні позову Офісу генерального прокурора щодо скасування передачі пам’ятки під забудову. Позиція прокуратури полягала у тому, що Китаївське городище не підлягає відчуженню або передачі іншим, адже це пам’ятка археології.
Натомість ТОВ «Київська овочева фабрика» наголосила, що «добросовісно користується» ділянкою ще з 2009 року — тож «лише їй вирішувати, як використовувати» цю землю.
Київрада передала дві ділянки городища в довгострокову оренду ТОВ «Київська овочева фабрика». Її мали використовувати «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Як пише LB.ua, пізніше ТОВ підписала інвестиційний договір із Saga Development, а потім з KAN Development. На ділянках планують побудувати «ЖК із повною інфраструктурою».
«Це дво-триповерхова забудова. Частина нашої ділянки регулюється законами про охорону культурної спадщини, і ми виконуємо всі вимоги законодавства. Ми не будемо псувати свою репутацію, роблячи щось незаконне. Готові фінансувати роботу археологів і зробити із цього місця памʼятку історії і архітектури, на що воно заслуговує. Якщо нам цього не дадуть, то там завжди будуть гаражі, погреби й безлад», — казав засновник KAN Development Ігор Ніконов.
Китаївське городище й курганний могильник (ІХ-ХІІІ ст.) — історична місцевість столиці з унікальним ландшафтом.
Городище складається з трьох видів валів, посаду (селища) та двох курганних груп із понад 400 курганами.
З 2009 року Китаїв набув статусу памʼятки археології національного значення, яка складається з городища, поселення та курганного могильника.
Також Китаїв вважають південним форпостом стародавнього Києва, що контролював водний шлях Дніпром і суходільні підступи до міста в часи Київської Русі. Він згадується в літописах як місто Пересічень.
