Property Times Новини

На фоні аварійний відключень електроенергії, які у деяких населених пунктах сягають 6-10 годин, стає очевидним, що майбутня зима буде для нас колосальним випробуванням. Особливо для жителів багатоповерхівок, які залежать від центрального опалення та водопостачання. При цьому чи не єдиним містом в Україні, яке уже станом на сьогодні може запевнити своїх жителів, що тепло у багатоповерхівках взимку буде навіть в умовах тривалих блекаутів, виявився Хмельницький. Поки міський голова Львова закликав закуповувати буржуйки і встановлювати їх у підвалах багатоповерхівок, у Хмельницькому зробили ставку на когенераційні установки. Тож у попередньому сезоні Хмельницьктеплокомуненерго не лише виробляло достатньо електрики для власного споживання, а навіть продавало її на енергоринок. Чим відрізняються когенераційні установки від дизель-генераторів та чи легко їх знайти нині на ринку "Еспресо.Захід" розповів заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок пояснив, що першу когенераційну установку встановили ще у 2003 році, задовго до великої війни. Тоді метою проєкту було виробляти власну електроенергію, аби економити ресурси теплокомуненерго. Це була установка українського виробництва потужністю 500 кВт. З того часу вони постійно поповнювали парк підприємства цими машинами. Завдяки когенерації, впродовж багатьох років вартість однієї гігакалорії тепла у Хмельницькому була одна з найнижчих в Україні. Зараз у них вартість гігакалорії становить 1480 грн – це досить помірна ціна, яку вдалося досягти завдяки виробництву власної електроенергії. Зараз, коли ворог нищить інфраструктуру, це єдиний варіант забезпечити міста теплом.

Василь Новачок також повідомив, що наразі у Хмельницькому є 15 когенераційних установок, які розташовані по різних об’єктах теплокомуненерго. Практично усю зиму минулого опалювального сезону вони працювали на повну потужність. Це дозволяло виготовляти стільки електроенергії, аби забезпечити комунальне підприємство повністю. Крім того, частину виготовленої електроенергії можна було продавати на енергоринок.

«За минулий рік підприємство виготовило 21 млн кВт електроенергії, з яких спожили 15 млн, а 6 млн продали на енергоринок. Ці установки показали себе як надійне безперебійне джерело електроенергії». — сказав Новачок.

Заступник мера також розповів про відмінності когенераційних установок від потужних генераторів, які встановлюють на підприємствах критичної інфраструктури. Когенераційна установка є великим потужним генератором, який виробляє електроенергію, спалюючи газ, а не бензин чи дизель. При цьому, окрім електрики, він виробляє ще й тепло. Близько 50% коефіцієнта корисної дії установки припадає на електрику, а решта 50% - на тепло. Зі звичайного дизельного генератора зняти це тепло практично неможливо.

Ще одним важливим моментом є те, що газ надходить по трубах, тоді як бензин чи дизель треба довозити цистернами, що ускладнює логістику. Також слід враховувати, де зберігати запаси пального. Крім того, вартість електрики, виготовленої з газу, у рази дешевша, ніж з дизельного генератора.

Новачок відзначив, що знайти такі установки на українському ринку зараз доволі складно. Вони спілкувались з одним із закордонних виробників щодо когенераційної установки для одного з їхніх комунальних підприємств. На умовах сплати авансу зараз, установку обіцяють на грудень, що досить довго.

Звичайно, є потреба у якісному інженерному персоналі, який зможе під'єднати і обслуговувати таке обладнання. Устаткування не є простим, і не на кожному підприємстві є фахівці, які можуть його встановити та обслуговувати без проблем. В Україні є компанії, що спеціалізуються на цьому, але ближче до осені вони будуть перевантажені роботою. Крім того, мобілізацію ніхто не скасовує, і компанії, що надають такі послуги, вже делегували частину своїх працівників на війну.

Тому містам вже сьогодні потрібно замовляти це обладнання або шукати донорів, які готові його надати. Насправді, це треба було робити ще у 2022-2023 роках. Але якщо міста тільки зараз планують їх купувати, то встигнути щось зробити до початку опалювального періоду буде вкрай складно.

Василь Новачок також зазначив, що він не бачить альтернативи когенераційним установкам в умовах великої війни, особливо якщо це стосується прифронтових міст. Варто обирати генерацію не надто великої потужності, аби вона не стала цікавим об’єктом для ворога. Це чи не єдиний варіант проходження осінньо-зимового періоду. Головним завданням є забезпечення роботи котелень чи будівництво нових котелень на місці суттєво пошкоджених чи знищених ТЕЦ. Теплоцентралі є великими об’єктами, тож навіть якщо вони ще не знищені, вони можуть бути під потенційним ударом. Тому важливо мати власну розподілену генерацію.

Досвід показав, що будь-які роботи з укріплення чи будівництва захисних споруд довкола великих енергооб’єктів не дають результату. Після того, як на це витрачені гроші та ресурси, туди прилітають ракети. Тому єдиним варіантом є дрібні об’єкти.

Він зазначив, що не можна розраховувати на альтернативи на зразок сонячної чи вітрової енергії, оскільки взимку сонця практично немає, а вітер не зможе забезпечити достатні потужності. Крім того, вітряні турбіни не сховаєш. А когенераційні установки є досить невеликими та можуть розташовуватися у непомітних приміщеннях.