У Львові відбулась конференція «Безпека укриттів: міжнародний досвід та українські реалії»
У Львові відбулась конференція, яка об’єднала архітекторів, будівельників, конструкторів, науковців під час заходу «Безпека укриттів: міжнародний досвід та українські реалії». Метою заходу було знайти новітні практики та опрацювати кращі сучасні рішення для безпеки укриттів. Серед питань, які обговорювали: ДБН В.2.2–5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», доступність укриттів та час підльоту під час ракетної атаки, довгострокове використання укриттів, їхні подвійні функції, проєктування укриттів в історичних будівлях, пам’ятках та при їхній реставрації, проєктування укриттів у м. Львові, а також міжнародний досвід проєктування укриттів (в Ізраїлі, Сінгапурі та США). Property Times виступив медійним партнером заходу.

Антон Коломєйцев, головний архітектор міста Львова виступив з презентацією про позитивну динаміку використання укриттів в підземних поверхах, паркингах новобудов з забезпеченням необхідних умов для довгого перебування, таких як опалення та відокремлення від решти машин, щодо лікарень — розташування операційних блоків лікарень в підземних поверхах як стратегічне рішення, а не ситуативне та посилення інших заходів безпеки, як розташування пожежних гідрантів наземних, збирання дощової води для гасіння пожеж, забезпечення контролю за безпекою через камери спостереження. Антон продемонстрував ряд рішень не тільки з боку архітектури та урбаністики, а й комплексне бачення безпеки жителів міста як системи заходів, де враховуються суміжні міські служби і людина є в центрі уваги.
Про стан укриттів у області розповіла головна архітекторка Львівщини Олена Василько, зокрема, про інженерно-технічні заходи цивільного захисту в розробленій містобудівній документації, фонд захисних споруд Львівщини, основні виклики при проєктуванні укриттів, зокрема про їхню доступність для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
«Безпека населення стане одним із ключових факторів при плануванні нового будівництва на наступні декілька десятиліть. Тому, проєктуючи укриття, потрібно враховувати наші реалії й аналізувати світові практики, аби знаходити і втілювати найоптимальніші безпекові рішення. Добре, коли приміщення у постійній експлуатації, з різним щоденним функціональним навантаженням, які легко трансформуються у надійні укриття та мають захисні властивості сховищ. Найважливіше, пам’ятати, що будуємо для людей, з думкою про людей, їхню безпеку та комфорт», — підсумовує Олена Василько.
Сергій Распутний, CEO групи компаній Caspian Service Ukraine, закликав уважно поставитися до ризиків, які несе в собі ДБН В.2.2–5:23, як такого, що має багато спільного зі спадком часів холодної війни Радянський ВСН — ДБН В.2.2–5:97 та звернув увагу на розосередження, як більш безпечний спосіб для швидкого реагування, більш швидкий для людини, яка має орієнтуватися та для будівництва таких рішень, щоб якомога якісно і швидко задовольнити потреби в державі великої кількості укриттів.
«Свого часу цивільна оборона була структурним підрозділом Міністерства Оборони і цьому є серйозне підґрунтя. Оборона, навіть якщо вона цивільна не перестає бути обороною і повинна бути одною зі складових системи для ефективного застосування і скоординованого використання. Абсолютно всі наші нормативні документи, закони та підзаконні акти не враховували можливість бойових дій. Це і основний закон у проєктуванні і будівництві Закон України 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011, і Кодекс цивільного захисту, і ДБН В.2.2–5:97. Постає питання, які ж висновки треба зробити після двох років повномасштабної війни з застосуванням самих сучасних військових технологій і чи є міжнародний досвід з якого можна щось запозичити.
Основний висновок яким зараз керуються військові та більшість цивільного населення це розосередження» — зазначив Сергій Распутний.
Тетяна Жидкова, доцент НАУ, канд.техн.наук, співавторка ДБН В.2.2–5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» розповіла про роботу фахівців щодо створення ДБН В.2.2–5:23. Зазвичай зміни до державних будівельних норм з’являються приблизно раз на 10 років, після узагальнення невідповідності попередньої редакції й на базі накопичення досвіду.
Досвіду такої війни, яка руйнує міста України не знає жодна країна світу. Проте, в склад робочої групи з розробки ДБН В.2.2–5:2023 Захисні споруди цивільного захисту були залучені найкращі фахівці будівельної галузі й науковці України, які на базі лише теоретичних досліджень відпрацювали основні розділи цих норм. Звичайно цей документ не бездоганний, але він містить рекомендації щодо захисту населення відповідно до потреб воєнного часу.
У доповіді Тетяна Жидкова запропонувала основний принцип, який має бути покладено в основу забезпечення захисту населення України — швидкий доступ до укриття в будь-якій час у будь-якій частині міста.
Висновки та рекомендації, які надала пані Тетяна, крім показового досвіду таких країн як Ізраїль, Сінгапур, США, такі:
- провести інвентаризацію наявних підземних поверхів будинків і підземного простору міст України та пристосувати їх під захисні споруди.
- в новому будівництві необхідно змінити традиційну об’ємно-планувальну структуру житлових і громадських будинків зі створенням захищеного простору постійного використання в безпосередній близькості від місця перебування людини — в квартирах на поверхах на сходах, в офісах і закладах освіти, в лікарнях, в громадському просторі.
Катерина Поліщук, Олександр Кагал, співзасновники БФ Гуртум поділилися практикою облаштування укриттів з позитивним дизайном, тематиками комфортними та цікавими для уяви та настрою дітей, щоб перебування було психологічно легшим.
«Мета наших реалізованих проєктів укриттів для шкіл та садочків у київській області, є повернути містян до нормального плину життя. Створити місце в якому діти можуть навчатися, з безпечним укриттям на період повітряних тривог, а їхні батьки можуть у цей час ходити на роботу. До того ж ми приділяємо велику увагу дизайну наших проєктів. Необхідність сидіти у жахливих умовах підвалів, стандартних укриттів, створених лише відповідно до норм — додатковий стрес для дітей, особливо деокупованих територій, дуже важливо створити асоціацію не лише безпеки, а й казкового простору в укритті. Намагаємось показати приклад, що можна докласти ще зовсім трошки зусиль, і створювати гарні, продумані простори, де дітям буде цікаво знаходитись. Ми віримо, що наші проєкти покажуть і вимушеним переселенцям в Україні та за її межами, що наша Україна відновлюється, створюються нові безпечні та красиві простори. І це врешті решт спонукатиме багатьох до повернення додому», — кажуть волонтери та співзасновники БФ Гуртум.
Архітектор, реставратор, власник компанії Savytskyy Design, Марко Савицький,
поділився досвідом відвідування укриттів в різних регіонах країни і зауважив про важливість про системного підходу для облаштування безпекових заходів, де людина та її фізичне та ментальне здоров’я — беззаперечна цінність.
Про практику забезпечення безпеки в сфері HORECA розповів Андрій Ігнатюк, архітектор, власник Проектно-архітектурної компанії 5Ф. Він поділився практикою подвійного використання укриття в готелі та зауважив, що мала кількість людей спускається під час тривоги в це п'ятизіркове укриття, яке облаштоване з усіма зручностями та умовами.

