В Україні хочуть спростити отримання сертифікатів енергетичної ефективності
Комплексний пакет змін до порядку незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності презентували Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження і Асоціація енергоаудиторів, пише uacrisis.org.
Для того, щоб вдосконалити порядок проведення моніторингу енергосертифікатів, планується: вдвічі збільшити діапазон відхилень показників енергоефективності (з 5% до 10%); вилучити обов’язковість подання разом з сертифікатом проектної документації, техпаспорта або документації за результатами технічної інвентаризації, бо для великої кількості будівель, зокрема житлових, такої документації часто не існує.
Також пропонується вдвічі збільшити строк подання заперечення апеляційній комісії — з 5 до 10 днів; забезпечити можливість здійснювати моніторинг за ініціативою енергоаудитора; додати деякі вимоги щодо форми і заповнення сертифікату (такі критерії як повнота заповнення сертифікату, відповідність даних, вказаних у сертифікаті, даним, які енергоаудитори подають у Додатку 1, повнота заповнення Додатку 1, тощо).
Планується також видалити зайві процедури, як, наприклад, перевірку 1 з 50 сертифікатів для аудитора, в якого скасовано атестаційний сертифікат; забезпечити надання енергоаудитору грунтовних і чітких роз’яснень причин не проходження моніторингу сертифікатом.
«Концептуально сама процедура моніторингу залишається без змін, — каже державний експерт експертної групи енергозбереження в сфері житлово-комунального господарства Директорату енергоефективності Артур Обідник. — Точково внесено уточнення і додано певні критерії, які дозволять вдосконалити саму процедуру, спростити відносини енергоаудитора і Держенергоефективності та зробити весь цей процес більш зрозумілим».
За словами директора департаменту технічного регулювання Держенергоефективності Романа Марецького, при розробці та поданні сертифікату енергоефективності зазвичай не дотримуються форми сертифіката: невірно обирають шкалу енергоефективності, заповняють не в повному обсязі, змінюють форму таблиці, назви параметрів; дані в енергетичному сертифікаті, у витязі і Додатку 1 не узгоджуються між собою; Додаток 1 заповнений не повністю; не надають необхідну додаткову інформацію і, як результат сертифікат визнають недійсним на моніторингу.
Запропоновані Держефективності та Асоціацією енергоаудиторів зміни стосуються таких нормативних актів: постанова КМУ No605 «Порядок проведення професійної атестації осіб, які мають намір проводити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем»; постанова КМУ No602 «Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу, професійної атестації та ведення без даних сертифікатів, фахівців та звітів, що затверджений»; наказ Мінрегіону No172 «Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката»; наказ Мінрегіону No276 «Порядок незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів»; наказ Мінрегіону No169 «Методика визначення енергетичної ефективності будівель».
Нагадаємо, згідно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», з 1 липня 2019 року в Україні запроваджена обов’язкова сертифікація енергетичної ефективності, яка є обов’язковою для об’єктів будівництва з середнім або значним класом наслідків, будівель, в яких здійснюється термомодернізація, будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів (якщо у всіх приміщеннях будівлі розташовані органи місцевого самоврядування, то сертифікація обов’язкова тільки у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель).
