Відбудовують швидко, але неіклюзивно: що показав громадський моніторинг Ірпеня та Чернігова
Під час відбудови проєктувальники і будівельники не готові поставити в центр людину з інвалідністю, а тому забувають про потребу забезпечити безбарʼєрність. Це порушує важливий принцип відбудови ― «Відбудуй ліпше, ніж було». На цьому наголосила директорка ГО «Сміливий Ірпінь» Михайлина Скорик-Шкарівська під час презентації червневого випуску моніторингу, підготовленого в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України» експертами ІЕД, ЦЕС та ГО «Технології прогресу» за підтримки ЄС, пише «Вікно Відновлення».
ГО «Сміливий Ірпінь» провела моніторинг 12 об’єктів соціальної інфраструктури, які були відновлені після ушкодження внаслідок російської агресії – дві амбулаторії, чотири школи та шість дитячих садочків. Активісти перевіряли відповідність стандартам безбарʼєрності та енергоефективності.
«В Ірпені серйозно ушкоджені обʼєкти відбудовували достатньо швидко. І там, де роботи виконували швидко і у фінансуванні брали участь декілька донорів, обʼєкти часто відбудовано не “краще, ніж було” а щоб запуститися якнайскоріше. Тому багато чого не було враховано з точки зору безбарʼєрності», — зазначила Михайлина Скорик-Шкарівська.
Чернігівська громадська організація «Агенція міських ініціатив» також провела моніторинг об’єктів відбудови у своїй області: будівлі театру, двох судів, бібліотек, навчальних закладів (загалом 13 об’єктів).
За словами виконавчої директорки АМІ Тетяни Романової, чернігівські активісти побачили, що на об’єктах часто відсутня:
- тактильна навігація для слабозрячих або незрячих людей;
- паркові місця для людей з інвалідністю;
- навіси над пандусами, а також один або обидва поручні;
- кнопки виклику для людей з інвалідністю тощо.
Загалом, за словами Романової та Скорик, з точки зору енергоефективності більшість об’єктів виглядають достатньо модернізованими, проте для осіб з інвалідністю багато чого зроблено «для галочки» і користуватися цим неможливо.
«При відбудові обʼєктів необхідно обов’язково враховувати безбарʼєрність, енергоефективність та забезпечувати населення укриттями. Проте минулого року в Україні було проведено моніторинг на безбарʼєрність 54 тисяч обʼєктів, і з них лише 22% можна вважати умовно безбарʼєрними», — підтвердила Мирослава Негода, головна спеціалістка відділу відновлення територій та створення безперешкодного життєвого середовища Департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
