Як у Львові ревіталізують історічне трамвайне депо

Майже 100 років депо тускніло й занепадало. Здавалось, ділянку неподалік центру Львова зачистять під черговий ТРЦ. Але місто вирішило інакше. Шестеро львівських підприємців — ресторатор Марк Зархін, президент ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей та ще 4 партнерів — почали перетворення сторічного трамвайного депо неподалік центру Львова, пише Ліга.

За 4 роки тут має з’явитися сучасний креативний простір Lem Station, де перетинатимуться мистецтво, наука та технології. 20% усіх проєктів Lem Station будуть соціальними та некомерційними. Решта 80% — платними, щоб хаб міг розвиватися.

Це приклад ще не дуже популярного в Україні але вже відомого у світі руху «імпакт-інвестування», або іншими словами — соціального підприємництва. Його особливість: частина прибутку проєкту іде на соціальні ініціативи. В Україні, наприклад, так вже працюють Urban 100 у Франківську або центр соціальних ініціатив Impact Hub в Одесі Єгора Гребеннікова.

Говорити про ревіталізацію депо почали у 2015 році. Міськрада навіть ухвалила рішення про створення у депо інноваційного хабу, — розповідає ресторатор Марк Зархін. Але тоді процес загальмувався. У 2016-му Зархін запропонував провести в ангарі депо концерт фестивалю LvivMozArt. В приміщенні розчистили сміття, постелили підлогу, встановили щитові. Все вийшло!

Зархін заразив оновленою ідеєю створити тут креативний хаб ще п’ятьох львів`ян: громадських діячів Олега Мацеха та Андрія Меаковського, «айтішників» Тараса Кицмея (SoftServe) та Дмитра Косарєва (N-iX), власника готелю Leopolis Тараса Добрянського та керівника офісу фінської інвестиційної компанії K.Hartwall Invest в Україні Олега Дроня. Вони назвали проєкт Lem Station, створили нову концепцію і виграли конкурс на депо.

«Моя мотивація — мої діти. Хотів би, щоб вони жили в іншому місті, — усміхається Марк Зархін. — Щоб змінилася еліта, яка керує всіма ділянками у Львові, до якої і ми належимо. Називаємо її «поважні люди, які вирішують питання». 

Місто передало на реновацію на території депо лівий і правий ангари, колишні бойлерну, компресорну та стару поліклініку. Там і розбудовуватимуть новий хаб.

«Думаю, інвестуємо не менше $4 млн. Фінальну цифру зрозуміємо, коли буде проєкт реконструкції всіх будівель, — пояснює Михайло Лемак. — 30 млн грн, певно, буде бюджет самої поліклініки».

Будівля депо не є пам’яткою архітектури. Чому б усе не знести?

«Будівля історично важлива, усі споруди дорадянської доби варто зберегти, — пояснює архітектор проєкту Віталій Квич. — А те, що ліпили вже у радянські часи, забрати — цінності ніякої». Суть реновації — максимально використати те, що зробили раніше, пояснює Квич. Якщо закласти надміру, не буде відчуватися дух споруди, а сучасні вставки мають закрити радянські речі, які демонтувати не вдасться. Центральний ангар стане місцем найбільшої тусовки. Відвідувач бачитиме будівлю наскрізь. Зайшов з одного входу — видно вулицю з протилежного боку. Двері будуть відчиненими з обох боків, відділеними додатково скляними дверима для енергоефективності.

«Ми проходимо, і вже відчуття, ніби гуляємо вулицею. Хочемо максимально цей дух передати», — каже архітектор Віталій Квич. Під ногами цокатиме бруківка.

Дах замінять, але залишать оригінальні металеві півкола — ферми. Замінять скло, щоб зменшити енерговтрати.

Всередині створять фудкорт на зразок Kyiv Food Market, де зможуть тестувати свої страви ті, хто буде під опікою ресторанного інкубатора, розташованого в іншій частині будівлі.В центральному ангарі також має з’явитися інфоцентр, кілька крамниць і зона для зустрічей та презентацій до 50 осіб.

Фішка проєкту — оригінальні колії, які мають заховатись під підлогою. «Весь фудкорт має бути рухомим, щоб за потреби по коліях ми могли б його вивезти на територію на вулицю, — розповідає Лемак. І це також підкреслюватиме історію простору.

В ангарі праворуч є оригінальна дерев’яна бруківка австрійських часів. Її у Львові залишилося небагато.

Команда проєкту ще думає, як її зберегти. Ця частина будівлі буде івент-холом на 400 посадкових місць з мультимедійним устаткуванням: для концертів, бізнес-подій, освітніх форумів тощо. Після події можна буде одразу вийти на терасу.

Будь-якій компанії місце в оренду не здадуть, запевняють співзасновники. Lem Station матиме ціннісні фільтри. Наприклад, партнерами зможуть стати тільки компанії з чистою репутацією. Простір не здаватимуть в оренду політикам чи політсилам. Поки в Україні триває війна з Росією, російських виконавців і російськомовного контенту тут також не буде, запевняє Лемак.

Нинішні співзасновники не проти, щоб до них приєднувались однодумці, які можуть додати креативу і допомогти інвестиціями. Новим засновникам можуть дати ті ж економічні права, частку прибутку, якщо вона буде, і частку компанії. І хоча карантин через коронавірус суттєво вплинув на бізнес-проєкти інвесторів депо та їхню фінансову спроможність, найближчими тижнями Лемак обіцяє почати підготовчі роботи на території.

«Ми плануємо у повному обсязі виконати взяті на себе зобов’язання перед містом і громадою. Паралельно триватиме підготовка до повноцінної реконструкції (в тому числі реставраційних робіт), яка, як і заплановано, триватиме до травня 2023 року».