Забудовники двох ЖК в Ужгороді сплатили громаді понад 6 млн грн — рішення суду
Суд задовольнив позов прокуратури та зобов’язав ЖБК «Нікос» та Любов Готру сплатити 6,3 млн грн пайового внеску на розвиток інфраструктури Ужгорода. Про це повідомляє Zaxid.net, пише Property Times.
Фото: ЛУН. ЖК преміум-класу ввели в експлуатацію у 2021-2022 роках.
За матеріалами судового реєстру, йдеться про два багатоповерхові житлові комплекси: Park Land – по вул.Тиводара Легоцького та Crystal — на вул. Миколи Баб’яка, 1Б, введені в експлуатацію у 2021-2022 роках.
Жоден із них не сплатив до місцевого бюджету гроші пайової участі, які мають спрямовуватися на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода. Попри це міська рада не ініціювала звернення до суду щодо стягнення з них заборгованості.
Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. кв. м, з яких майже 6,5 тис. кв. м є житловими, а інша частина — комерційного призначення. За інформацією «ЛУН», вартість квартир у новобудові коливається від 3 до 18 млн грн.
Замовник будівництва елітного ЖК, ужгородка Любов Готра, отримала містобудівні умови для проєктування будівлі у квітні 2020 року від головного архітектора міста Олега Боршовського. Справу про повернення місту 3,3 млн грн несплаченої пайової участі розглядав Ужгородський міськрайонний суд.
Фото: ЛУН. ЖК Crystal є однією з найбільших новобудов Ужгорода.
ЖК Crystal на вул. Баб’яка, 1Б з площею понад 14,4 тис. кв. м є однією з найбільших новобудов Ужгорода. Замовник будівництва — житлово-будівельний кооператив «Нікос» — теж отримав від ужгородської мерії містобудівні умови у 2020 році.
За інформацією YouControl, керівником ЖБК «Нікос» є Мирослав Пересоляк. Він також керує благодійним фондом Валерія Пересоляка, проти якого у 2021 році РНБО ввела санкції за контрабанду. Справу про стягнення з ЖБК «Нікос» 3 млн грн несплаченої пайової участі розглядав Закарпатський господарський суд.
«За позовами, заявленими прокурорами Ужгородської окружної прокуратури, забудовників зобов’язано сплатити громаді 6,3 млн грн пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту, у тому числі з урахуванням інфляційних втрат і відсотків за борговим зобов’язанням, що виникли внаслідок несвоєчасної сплати цих грошей», — розповіли 26 листопада у Закарпатській обласній прокуратурі.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Первинний ринок житла у Західному регіоні: тренди, попит та прогнози від девелоперів
