Закон «Про основні засади житлової політики»: щоб він запрацював, уряд має внести зміни в 70 нормативно-правових актів
Після того, як набрав чинність новий Закон «Про основні засади житлової політики», уряд має шість місяців, щоб ухвалити необхідні підзаконні акти. Загалом для повноцінної роботи основного документу про житлову політику необхідно внести зміни до близько 70 нормативно-правових актів. Наразі Міністерство сформувало план реалізації та готує відповідні документи, які визначать, як саме нові норми працюватимуть на практиці. Як пише Property Times, про це розповіла заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська під час робочої зустрічі з представницею УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.
Фото: Мінрозвитку.
Значну частину розмови під час зустрічі присвятили житлу для внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій громадян. Йдеться про поступовий перехід від тимчасових рішень — зокрема місць тимчасового перебування, житла для тимчасового проживання — до повноцінного соціального житла. Такий формат забезпечує стабільні житлові рішення та допомагає людям швидше інтегруватися в громади, а місцевій владі — залучати потрібних фахівців.
«Через систему DREAM зараз оцінюється понад 50 проєктів створення соціального орендного житла. Ми бачимо потенціал співпраці з УВКБ ООН через підтримку пілотних громад у підготовці проєктів, запуску прозорої моделі розподілу житла, інтеграції на місцях принципів захисту прав ВПО та навчанні місцевих команд. Також триває відбір громад для пілотного будівництва такого житла загальною вартістю 400 млн євро, з яких 100 млн — перша фаза», — додала заступниця міністра.
Бернадетт Кастель-Голлінгсворт наголосила, що житлові рішення залишаються критично важливими як для внутрішньо переміщених осіб, так і для людей, які планують повернутися в Україну з-за кордону.
«Безпека важлива, але рішення про повернення часто залежить саме від наявності житла. Багато ВПО змушені залишатися у місцях тимчасового перебування через відсутність альтернатив. Тому потрібні довгострокові рішення — і для ВПО, і для всіх, хто постраждав від війни», — зазначила представниця УВКБ ООН в Україні.
Окремо сторони обговорили можливість перетворення житла для тимчасового проживання на соціальне житло. УВКБ ООН уже інвестувало значні ресурси в такі об’єкти в різних регіонах і зацікавлене у розвитку цієї моделі разом з урядом України.
Ще один важливий напрям — компенсації за пошкоджене житло, які надаються через Реєстр пошкодженого та знищеного майна за підтримки Світового банку та державного бюджету. Заявки подаються в електронній формі, громади підтверджують обсяг пошкоджень і визначають суму допомоги, а вся інформація акумулюється в єдиній системі, доступній державним органам і міжнародним партнерам. Водночас гуманітарні програми — зокрема ремонти та інша житлова підтримка — також забезпечують значні обсяги допомоги, але дані про неї не потрапляють до реєстру.
За словами заступниці міністра, синхронізація державних програм і міжнародної допомоги критично важлива, щоб уникнути подвійного фінансування одним і тим самим домогосподарствам. Українська сторона готова надати партнерам доступ до реєстру для внесення інформації про надану підтримку. Крім того, дані реєстру є доказовою базою для міжнародного реєстру збитків, тому їхня повнота має принципове значення. Наразі громади часто не мають повної статистики щодо допомоги від міжнародних організацій, що ускладнює оцінку реальних потреб і планування подальших житлових рішень.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Іпотечне кредитування в Україні: трансформація в умовах війни
