Property Times Новини

Представники Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України (НСАУ) 23 вересня 2025 року взяли участь у засіданні підкомітету з питань будівництва та проєктування Верховної Ради України. Обговорювали проєкт закону № 6383 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (BIM-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів та науково-технічного супроводу об’єктів, удосконалення процедури обстеження об’єктів, прийнятих в експлуатацію», пише Property Times.

За підсумками засідання Архітектурна палата направила листа голові підкомітету, народному депутату Олегу Дунді, висловивши низку принципових позицій. Наводимо головні аргументи архітекторів.

Фінансовий бар’єр для малого бізнесу. Для відкриття архітектурного бюро з п’ятьма співробітниками, що працюватиме з ВІМ-технологіями, необхідно інвестувати орієнтовно €50 тис. Сюди входить вартість комп’ютерної техніки, серверів і ліцензійного програмного забезпечення. В умовах війни така сума є непідйомною для більшості українських архітекторів.

Відсутність національного виробника програмного забезпечення. Ліцензії пропонують лише дві іноземні компанії, зокрема угорська, а розрахунки здійснюються у євро та доларах. Це створює ризики монополізації та валютної залежності.

Невідповідність державних розцінок та реалій Prozorro. Закупівлі за критерієм «найнижчої ціни» та застарілі державні розцінки роблять економічно неможливим для невеликих бюро працювати з ВІМ.

Ризик зупинки ринку. Примусове впровадження BIM без державних програм підтримки може фактично паралізувати сферу архітектурних і проєктних послуг.

Порівняння з Європою

На засіданні лунали аргументи, що «так працює вся Європа», проте дослідження Архітектурної ради Європи (2024 р.) доводить протилежне:

• У ЄС є 142 тис. бюро та 580 тис. архітекторів.
• 70% практик складаються з одного архітектора, переважна більшість — з 1–5 осіб.
• Лише 1% бюро мають понад 50 співробітників.
• Середній річний дохід бюро — 237 тис. €, архітектора — 43,5 тис. €.
• ВІМ використовують лише 27% архітекторів, причому лише 6% — через регуляторні вимоги.

Отже, навіть у Європі, із значно більшими економічними ресурсами, BIM залишається інструментом, який застосовується вибірково та здебільшого добровільно. 

Український контекст

За даними дослідження НСАУ (2025):

• У ЄДЕССБ зафіксовано лише 4 588 сертифікованих архітекторів — найнижчий показник у Європі (1 архітектор на 10 тис. населення).
• 40% архітекторів змінили сферу діяльності після 2022 року.
• 50% практик — це бюро до 5 осіб, 35% — з однією особою.
• З 2022 року у 60% архітекторів зменшився дохід.
• Середній річний дохід архітектора — лише 420 тис. грн (8,6 тис. €).
• Примусове впровадження BIM підвищить вартість проєктування щонайменше на 30%.

Висновки Архітектурної палати

BIM необхідно впроваджувати через стимули, а не примус.

Потрібні державні стратегії підтримки бізнесу, зокрема грантові програми, пільгові кредити, адаптовані державні розцінки.

Примусове застосування без підтримки та аналізу ризиків створює умови для монополізації та може паралізувати ринок.

Законодавчі ініціативи повинні базуватися на реальних даних українського ринку, а не лише на загальних посиланнях на європейський досвід.

Архітектурна палата НСАУ подякувала народним депутатам за відкритість до обговорення та підкреслила, що лише прозора і партнерська комунікація влади та професійної спільноти дозволить розробити ефективні механізми впровадження нових технологій у будівництві, які не зруйнують, а навпаки зміцнять архітектурну професію в Україні.

Кирило Чуйко, член АП НСАУ, зауважив що обов'язковому впровадженню BIM-технологій  мають передувати дослідження сьогоденного стану архітектурного ринку України, актуалізація цін на проектування, а також сформована державна політика у створенні та підтримці умов для розвитку архітекторів та проектантів. Поспішні рішення несуть ризик знищення і так ледь виживаючого архітектурно-проектного ринку.

Слідкуйте за новинами в нашому Telegram

Читайте також: Три цікаві тренди в сегменті елітної нерухомості