Асоціація девелоперів представила унікальний кейс будівництва фортифікацій
Українська асоціація девелоперів вперше публічно поділилася детальним досвідом спорудження захисних споруд на Харківському напрямку, представивши інженерно-архітектурний проєкт фортифікацій на панельній дискусії в межах «Українська будівельна премія 2025» у Києві. Це програмне рішення, засноване на практичному досвіді, може стати корисним інструментом для інших підрозділів Сил оборони України — як орієнтир у плануванні, проєктуванні та реалізації захисних споруд, пише Property Times.
Ілюстрація: Українська асоціація девелоперів. Публічна версія не містить чутливої інформації.
Практичний кейс Асоціації девелоперів почався із запиту військових, які попросили про професійну допомогу. «Ми отримали запит на два рядки, де було зазначено: 2 км шляхів сполучення, 12 підземних фортифікаційних споруд УГС. Тобто, потрібне було укриття з гофрованої сталі, яке треба закопати під землю, зверху забезпечити накриття і, відповідно, зробити шляхи сполучення між ними. Але задачею на пів аркуша, це неможливо забезпечити», — зазначає Євген Фаворов, голова правління цієї асоціації.
На четвертий рік повномасштабної війни Україна стикається з парадоксальною проблемою: бойовий досвід є, а уніфікованого підходу до будівництва фортифікацій часто немає. Попри наявність окремих методичних матеріалів і напрацювань, на рівні підрозділів часто бракує єдиного, практично верифікованого та зрозумілого пакета рішень, адаптованого до реалій сучасної війни.
У межах кейсу Асоціація залучила ресурси на спорудження та взяла на себе роль проєктного офісу від пошуку виконавців й аналізу комерційних пропозицій до оптимізації витрат і залучення архітекторів для оцифрування рішень. «Коли ми почали шукати підрядників в Києві, які під ключ зроблять задачу, то комерційні пропозиції, які ми отримували, були на 300-500% вищі за реальний прайс, який вийшов вкінці. Врешті ми попрацювали з харківськими підрядниками, невеликими компаніями, які готові були поставити туди і людей, і техніку. Але тим не менше виникає питання, чому в Харкові до цього ставляться по-іншому, ніж в Києві? Можливо, тому що до них ближчий фронт?» — продовжив Фаворов.
Ключовим результатом стала розробка повноцінного проєктного документу — з планами, інженерними розрахунками, логікою розміщення, вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності підземних споруд. Документ базується не на теорії, а на практичному досвіді, отриманому безпосередньо в зоні бойових дій.
Т.в.о. начальника відділення цивільно-військового співробітництва бригади «Буревій» Андрій Гарбузюк підкреслив: сучасна війна радикально змінила вимоги до фортифікацій. Старі стандарти не враховували ані масове використання FPV-дронів, ані необхідність повної автономності та непомітності. «Якщо б усі ці знання систематизувати, оформити в певний документ і розповсюдити між бригадами, інженерними та тиловими службами — це врятувало б багато життів, покращило управління боєм і позитивно вплинуло на боєздатність бригад», — наголосив він. За його словами, кожна бригада сьогодні вимушена «винаходити велосипед» самостійно, часто в умовах обмеженого часу та ресурсів. Саме тому цивільна інженерна експертиза, адаптована до реалій фронту, може стати критичним підсиленням для Сил оборони.
Юрій Кривохатько, архітектор та військовослужбовець ЗСУ, підтвердив слова Андрія. Він додав, що вже є напрацьовані досвіди, прописані типові завдання на проєктування, це вже частково реалізовано, зокрема на платформі «Дельта» для військовослужбовців. «Але щоб це все складалося, вдавалося, то хотілося б, щоб військовий замовник розумів, хто такий архітектор і як із ним працювати. Як цього досягти, давайте міркувати разом», — прокоментував Юрій.
Анна Іскіердо, архітекторка, співзасновниця бюро AIMM, яке займалось розробкою проєкту, наголосила на важливості налагодження комунікації: «Ми максимально готові до того, щоб увібрати весь досвід українських фортифікацій, створити якісь каталоги, нехай це будуть універсальні рішення (хоч я і проти універсальних рішень загалом). Але варто працювати над тим, щоб налагоджувати канал комунікацій між військовими, девелоперами й архітекторами. Бо є бригади, які мають Андрія і певну кількість компетентних людей, які розуміються на будівництві, а є багато бригад, які цього не мають».
Представлений кейс не є універсальним «типовим проєктом», але добре показує процес, логіку і інженерні принципи, які можуть бути адаптовані під різні ландшафти, завдання та формати оборони. Асоціація девелоперів наголошує, що цей досвід відкритий до подальшого доопрацювання і може стати основою для спільної роботи з іншими бригадами Сил оборони України.
Анна Іскіердо також зазначила, що спостерігає великий запит на архітектурно-інжинірингові роботи у війську. Класична архітектурна компанія часто не може працювати з подібними запитами військових, тому що тут необхідно мислити не цивільними нормативами, а реальністю реалізації. Треба дуже сильно виходити за рамки того, як звикли працювати в Києві чи у Львові, щоб пропонувати реальні, а не теоретичні рішення.
Асоціація розглядає можливість створення експертної спільноти з архітекторів, інженерів, проєктувальників і підрядників, яка зможе реагувати на запити військових, систематизувати та оцифрувати напрацьований досвід і масштабувати ефективні рішення.
Слідкуйте за новинами в нашому Telegram
Читайте також: Фабричний комплекс Ксєнжи Млин: від промислового спадку до сучасного соціального житла
