Будівництво нового торговельно-офісного центру в Ужгороді спровокувало звернення до суду
Більшість мешканців будинків, що знаходяться на вулицях Митна, 17, та Гойди, 24, в Ужгороді проти використання їхньої прибудинкової території для проїзду до торговельно-офісного центру, який будують поруч — на Митній 15. Про це вони розповіли «Суспільному», пише Property Times.
Будівництво нового торговельно-офісного центру в Ужгороді:
мешканці будинків звернулись до суду. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк.
Зі слів мешканців сусідніх будинків, роботи на цій ділянці розпочалися восени 2024 року.
«Наразі в нас є проблема з сусіднім забудовником, який хоче використати частину нашої прибудинкової території, зокрема, зелену зону, як безкоштовний в’їзд до власної будівлі комерційного призначення. Ця проблема виникла тоді, коли в квітні минулого року нова власниця, на прізвище Посипанко, купила об’єкт нерухомості та земельну ділянку. Колись на цьому місці був дитячий центр «Мудрик», а до того — комерція. Придбавши цю земельну ділянку, пані Посипанко звернулася до Ужгородської міськради й отримала містобудівні умови та обмеження на реконструкцію свого об’єкту з розширенням», — каже мешканка будинку на вулиці Гойди 24 Мар'яна Дорожко.
За словами головного архітектора міста Олега Боршовського, міська рада видала містобудівні умови й обмеження на реконструкцію об’єкту на вулиці Митній.
«Забудовник отримав всі дозвільні документи, погодження в охороні культурної спадщини, отримав експертизу, отримав дозвіл на початок будівництва. Конфлікт у тому, що міськрада надала і депутати надали договір сервітуту щодо проїзду через загальну будинкову територію, і мешканці відреагували дуже негативно, бо там зрізали одне дерево і хочуть зробити проїзд», — каже Боршовський.
Мар'яна Дорожко вважає, що цей сервітут був встановлений у незаконний спосіб. «Землекористувачка Ольга Посипанко мала і має безперешкодний під’їзд до своєї будівлі комерційного призначення, жодних перепон для цього немає. З 28-го лютого ми не можемо оформити право на прибудинкову територію, оскільки це зовсім інше цільове призначення, тому ми виступаємо проти цього земельного сервітуту».
Зі свого боку, представник Ольги Посипанко Олексендр Громовий пояснив, що коли на цій ділянці накладався сервітут, земля була в комунальній власності й не належала ОСББ. Власне, за його словами, на той момент ОСББ не було навіть створене.
«Ми погоджували з тими, з ким ми мали юридично це погоджувати, — з міською радою», — додає він.
За словами архітектора Ужгорода Олега Боршовського, ОСББ не зафіксувало свою земельну ділянку в постійне користування: «Якщо б вони то зареєстрували, то такого б не виникло, тоді б виникло питання, що треба отримувати згоду від ОСББ. Вони того не зробили, тому і міська рада взяла на себе відповідальність щодо надання земельної ділянки під сервітут, тобто проїзду, проходу до будівництва, яке там триває, на вулиці Митній».
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Митна-17/Гойди-24» утворили 6 лютого цього року, а договір сервітуту уклали в грудні 2024-го. Голова правління ОСББ Ірина Моргун каже, що саме тому приватизувати прибудинкову територію в постійне користування не встигли. Наприкінці березня цього року звернулися до суду.
«Звернулися з позовом про скасування сервітуту, а також ми виставили свої вимоги: скасування сервітуту, порушення прав санітарної норми, а також ми вже не говоримо про те, що на своїй ділянці вони не 70%, як планується, будують, а 90% і посунуті межі. Тут живуть понад 150 мешканців», — каже Ірина Моргун.
«Були зустрічі, але діалогу не вийшло. Були попередні домовленості про меморандум, що ми підпишемо з мешканцями. Навіть є збережений їхній варіант меморандуму, який виглядав, як ультиматум з їхнього боку. А потім вони просто подали до суду», — зазначив представник Ольги Посипанко.
В Ужгородській міській раді 28 травня засідала комісія з питань регулювання земельних відносин, містобудування й архітектури, які взяла час на додаткове вивчення ситуації.
Слідкуйте за новинами в нашому Телеграм
Читайте також: Соціальний капітал замість комерційного: як війна змінила роль українських ТРЦ