Property Times Новини

Голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва в блозі на Економічній правді підняла питання щодо необхідності перегляду будівельних норм, які дозволяють значні витрати на супутні послуги під час будівництва та не забезпечують якість виконаних робіт.

З словами Алли Баслаєвої, попри скасування багатьох застарілих норм і стандартів, будівельна галузь України досі є складною для аудиту. Основною перешкодою є закритість системи архітектурно-будівельного контролю, до якої не мають доступу ні громадські організації, ні сама Держаудитслужба. Це перетворює процес будівництва на «чорний ящик», де доступні лише підготовчі дані та результат, а внутрішні процеси залишаються прихованими за завісою комерційної таємниці.

Алла Басалаєва звертає увагу на витрати, пов’язані з наглядом за будівництвом, що призводить до мільйонних витрат державних коштів. Наприклад, у разі реалізації скандального тендеру на відбудову лікарні «Охматдит» технічний нагляд обійшовся би у 5,22 млн грн (1,7% від суми договору).

Загалом, коли договори на будівництво мають мільярдні суми, вартість супутніх послуг стає значною. У деяких випадках витрати на такі послуги перевищують 160 млн грн без ПДВ. Це включає:

• науково-технічний супровід – 12 млн грн;

• утримання служби замовника – 26 млн грн;

• технічний нагляд – 38 млн грн;

• послуги інженера-консультанта – 56,5 млн грн;

• авторський нагляд – 3,3 млн грн.

Проблемою залишається те, що експертні організації не несуть відповідальності за свої висновки. Їхня функція зводиться до формального підтвердження відповідності проєкту нормам. На практиці, коригування проєктної документації часто проводиться не для здешевлення, а для здорожчання проєкту, що приносить більше коштів підряднику та додаткові доходи технічному нагляду.

Пропозиції Держаудитслужби

Алла Басалаєва пропонує зміни, які допоможуть зменшити витрати та підвищити відповідальність учасників будівництва:

1. Обґрунтування витрат – кожне збільшення вартості проєкту має бути детально обґрунтоване конкретними технічними рішеннями.

2. Незалежна сертифікація – створення державної установи для сертифікації учасників будівництва.

3. Скасування стороннього нагляду – виключення залучення інженерів-консультантів у замовників, які мають штатних спеціалістів.

4. Перегляд вимог – чіткі критерії для сертифікації учасників і можливість скасування сертифіката у разі порушень.

Ці заходи можуть допомогти зберегти сотні мільйонів гривень державних коштів та забезпечити належну якість будівництва.