Київ очолив рейтинг у напрямі відкритих даних Європейського індексу міст

Київ отримав найвищий показник серед 11 українських міст, охоплених дослідженням, у субіндексі «Відкриті дані» в межах Європейського індексу міст, який презентувала програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Про це повідомив керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний, пише Property Times. 

Аналітики оцінювали розвиток екосистеми відкритих даних за 40 індикаторами. Зокрема, йшлося про наявність нормативних документів у сфері відкритих даних, застосування принципу «єдиного вікна», публікацію пріоритетних наборів, їх відповідність принципам машиночитності, регулярність оновлення та інтероперабельність.

Середній рівень виконання індикаторів серед міст становить 23,1%. Результат Києва — 44,3 бала — є найвищим у вибірці.

«Ми досягли такого результату завдяки системним змінам у підході до оприлюднення даних. Зокрема, у 2024 році в столиці затверджено розпорядчий документ щодо розвитку відкритих даних, впроваджено принцип «єдиного вікна» для їх оприлюднення та посилено координацію між структурними підрозділами, районними адміністраціями й комунальними підприємствами. Окрему увагу ми приділили автоматизації процесів: значна частина наборів формується безпосередньо з міських інформаційних систем, що забезпечує актуальність та машиночитність даних», — сказав Дмитро Загуменний.

Він додав, що це стало можливим завдяки тісній співпраці апарату КМДА, зокрема Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації, з Департаментом інформаційно-комунікаційних технологій та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Дмитро Загуменний подякував команді програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine й аналітикам за проведене дослідження, яке дає можливість об’єктивно оцінити стан системи та визначити напрями подальшого вдосконалення.

У КМДА наголошують, що відкриті дані — це не лише показник прозорості, а й інструмент розвитку сервісів для мешканців, аналітики для бізнесу та підвищення якості управлінських рішень. Крім того, це частина інформаційної безбар’єрності, адже сервіси, створені на основі відкритих даних, роблять міську інформацію доступною для різних груп. 

У КМДА кажуть, що й надалі вдосконалюватимуть відкриті дані, забезпечуючи цифрову й інформаційну безбар’єрність. Ознайомитися з наборами даних та стежити за оновленнями можна на сторінці КМДА на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних: https://data.gov.ua/organization/kyivska-miska-derzhavna-administratsiia

Також у КМДА нагадують, що під час впровадження безбар’єрних рішень столиця керується Планом заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року у м. Києві, який затвердив мер Віталій Кличко. Цей план охоплює 6 напрямів безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, економічну та суспільно-громадянську. Документ визначає конкретні заходи, покликані поступово зробити столицю доступною для всіх, а також виконавців та індикатори ефективності.

Слідкуйте за новинами в нашому Telegram

Читайте також: Тенденції будівельного ринку України у 2025 році