Повернути річку місту: відновлення Либеді в Києві
У Будинку Архітектора відбулася презентація «Концепції регенерації річки Либідь в Києві. Містобудівний, просторовий аналіз і пропозиції до розробки Генплану Києва», пише Property Times.
Протягом восьми місяців команда Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури під керівництвом професора Олійник О.П. (автори — Олійник О.П., Давидов А.М., Акопян Д.К. за участю студентів 3 курсу) розробляла концепцію відновлення річки Либідь.
Автори запропонували розглядати відновлення Либеді як частину розробки Програми коригування Генерального плану Києва, меморандум про що нещодавно підписали Київський Голова В. Кличко і Голова КОНСАУ В. Б. Жежерін на основі затвердженого і прийнятого Правлінням НСАУ плану.
Продовжуючи озеленені схили Дніпра (Пам'ятка ландшафту та історії «Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро»), через меморіальні парки Бабин Яр, Дорогожичі, Парки імені Івана Багряного, КПІ, Зоопарк, долина Либеді створить унікальний озеленений пішохідний пояс навколо історичного центру Києва.
Відновлення Либеді та формування її прибережної зони як громадського озелененого простору матиме велике значення для міста Києва: з точки зору екології, національної ідентичності, покращення життя громадян, створення умов для відпочинку, піших і велосипедних прогулянок. Її відновлення стоїть в річищі виконання Україною та зокрема Києвом зобов'язань щодо сталого розвитку міст до 2030 року.
Концепція передбачає:
– перетворення Либеді на громадський зелений простір для відпочинку, прогулянок та велосипедних маршрутів;
– формування екологічного коридору, що поєднає культурні й природні локації: Батиєва гора, Лиса гора, Товарна станція Вербицького, завод Городецького;
– збереження та переосмислення ідентичності Києва, втіленої у пригніченій, але живій річці.
Либідь — це метафора української історії: захована, але нескорена. Її відновлення — це крок до виконання зобов’язань зі сталого розвитку та створення справді європейського міста — зеленого, доступного, людяного.
Ідея запропонувати бачення цілісної концепції повернення киянам Либеді прийшла Олені Олійник на думку рік назад, коли вона робила рецензію на зловісне ДПТ по Либідській площі, яке, не дивлячись на зусилля розробників і зусилля деяких порядних депутатів, все ж було затверджене Київрадою.
Альтернативний проєкт у вигляді великого містобудівного проєкту — Концепції відновлення річки Либідь у Києві, два семестри розробляли студенти 3 курсу архітектурного факультету Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, під керівництвом Олени Олійник.
«Либідь для мене є уособленням української історії — пригнічена, захована в бетонний жолоб, але надалі потужна і нескорена. Вона є легендарною річкою, неймовірно важливою для історії України, але, спаплюжена і понівечена, ховається серед парканів, будівельного сміття та незаконної забудови в самісінькому центрі столиці», — каже професорка.
Разом з тим її потенціал неймовірно великий. Окрім історичного значення, наявність малих річок в центрі міста додає йому своєрідності, неповторності, покращує клімат і умови проживання. Це доводить досвід багатьох європейських міст — Вроцлава, Утрехта, Лейпціга і багатьох інших, де малі річки зберігаються, відновлюються, включаються в мережу пішохідних громадських просторів.
Під час роботи студенти зробили детальне обстеження центральної відкритої частини Либеді — від проспекту Повітряних сил до Либідської площі, і далі — від Метро Видубичі до гирла Либеді.
За допомогою SWOT і просторового аналізу ми виявили основні проблеми і можливості потенційного громадського простору вздовж річки. В першу чергу, проблемою є незаконне будівництво в охоронній 25-метровій зоні обабіч Либіді. Це маленькі СТО, автомайстерні, офіси, торговельні заклади, що незаконно захопили територію, яка належить київській громаді, і перегородили парканами доступ до неї. Разом з тим стаття 60 ВК України чітко визначає межі охоронної зони: «Для малих річок, струмків та ставків площею менш як 3 гектарів — 25 м, для середніх річок та ставків площею понад 3 гектари — 50 м, для великих річок та озер — 100 м». І далі: «У межах прибережної захисної смуги забороняється будівництво споруд (за винятком гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), а також розміщення кладовищ, звалищ та інших об'єктів, що можуть забруднити води». Крім того, Закон вимагає забезпечити «безперешкодний та безоплатний доступ громадян до берегів річок та інших водойм для загального водокористування».
Враховуючи необхідність виконання норми Закону (це питання до Київради, яким чином повиносити всі ті незаконні забудови, але вона мусить це зробити), автори запропонували влаштувати безперервну пішохідну озеленену зону з велосипедними доріжками по обох сторонах Либеді з невеличкими площами, місцями відпочинку, амфітеатрами, кафе. Либідь, як основна зелена артерія міста, поєднає туристичним маршрутом всі визначні місця і споруди центру — Батиєву, Байкову та Лису гори, Товарну станцію О. Вербицького, Південноруський машинобудівний завод В. Городецького, вулиці Жилянську, Саксаганського, Малевича з їх неповторною архітектурою.
В обговоренні презентації в НСАУ взяли участь: президент НСАУ, заслужений архітектор України О.П. Чижевський; Президент Спілки урбаністів України, заслужений архітектор України, автор найкращого за всі часи Генплану м.Києва проф. М.М. Дьомін; віце-президент УНК ІКОМОС, голова Київської міської організації УТОПІК, к.іст.н. О.М. Сердюк, український соціо-економіко-географ, завідувач кафедри економічної та соціальної географії КНУ, проф. К.М. Мезенцев; народний архітектор України, Голова Київської міської організації НСАУ В.Б. Жежерін; легендарний ініціатор створення Національного природного парку «Голосіївський», учасник дисидентського руху М.Ю. Михалко та інші.
Модератор презентації: Ольга Терефеєєва.
У ході обговорення депутат київської міської ради Вікторія Пташник запропонувала: «Презентацію треба зробити в стінах Київради й КМДА — і я готова з цим допомогти, принаймні організувати. Давайте вибудуємо робочу групу: депутатів, представників КМДА, експертів. Навіть неформальну — але дієву».
Вікторія додала також: «Розвиток міста — це не про кількість будинків, а про якість середовища. Либідь — шанс зробити це правильно».
Обговорення показало, що робота над регенерацією є справді потрібною, показовою актуальною і змістовною.
(Автори проєкту — Олійник О.П.(керівник), Давидов А.М., Акопян Д.К., за участю студентів 3 курсу НАОМА - ділянка 1 (від просп. Повітряних сил до вул. П. Скоропадського): Родрігес Гомес К. Р., Мазур О. І., Соколова М. В., Чорненька Є.В.; ділянка 2 (від вул. П. Скоропадського до вул. І. Федорова): Говенко Л. В., Лисенко М. В., Мороз Є. О., Філічева Є. Ю.; ділянка 3 (від вул. І. Федорова до вул. Байкової): Василенко К., Горбачова Д., Разенкова А. С., Рябцева П. Р., Тараненко Є. А.; ділянка 4 (від вул. Байкової до бульв. М. Міхновського): Венедіктова С. О., Козачук А. С., Кундій А.,Цобер В.; ділянка 5 (від вул. Саперно-Слобідська до вул. Промислова): Говенко Л. В., Лисенко М. В., Мороз Є. О., Філічева Є. Ю.; ділянка 6 (від вул. Промислова до гирла Либеді): Слєпцов А. В., Танцюра К. Р., Шаповал Т. О., Шелест М. І.) та під патронатом Національної спілки архітекторів України.
Під час презентації була презентована книга про значення малих річок в місті, докторки архітектури Людмили Рубан «Малі річки міста».
Організатор події: Національна Спілка архітекторів України.
Слідкуйте за новинами в нашому Телеграм
Читайте також: Розквіт малих міст — новий тренд чи закономірність?