Property Times Новини

Національна галерея у Вільнюсі 11 квітня 2025 року провела третю публічну конференцію проєкту UREHERIT «Реконструкція України: спадщина — це дім». Ця міжнародна зустріч, організована Lietuvos architektų sąjunga та партнерами UREHERIT, зібрала понад 400 учасників на місці та онлайн, щоб продемонструвати два роки трансформаційної роботи, пише u-re-herit на своїй сторінці в Facebook.

У Національній спілці архітекторів України розповідають, що Конференція продемонструвала обширну та різноманітну роботу, виконану протягом двох років реалізації проекту. Архітектори, містобудівники, експерти зі спадщини, дослідники та політики поділилися широким спектром досліджень та пілотних проектів.

Захід почав зміщувати фокус на оцінку цінності та збитків, завданих культурній спадщині та технологіям в Україні. Експерти з Італії та України представили порівняльний аналіз практик оцінки збитків, спираючись як на документацію з місця подій, так і на стратегічний аналіз. Олена Олійник (НСКУ, Україна) та Марчеліо Россі (CNAPPC, Італія) поділилися методикою визначення та оцінки збитків, завданих війною, а також окреслили поточні потреби у захисті спадщини. Паралельно Адам Лінде Нільсен, Фрузіна Бутрос (KADK, Данія) обговорили скандинавські перспективи оцінки цінності спадщини, запропонувавши адаптовані до українського контексту методології.

Іншою ключовою темою були інструменти для якісних архітектурних рішень для культурної спадщини.

Естонська асоціація архітекторів представила урбан-хаки як креативний метод посилення громадської участі та активізації громадських просторів. Дарина Пасюта (Ro3kvit, UKR) представила методологію інклюзивного відновлення спадщини, пропонуючи рамки, які залучають місцеві громади до формування стратегій, що поважають як пам'ять, так і майбутні потреби. Таве Левонен (Shared City, SE) представила інструмент партисипативного планування HER City, адаптований до українського контексту, наголошуючи на залученні молоді та маргіналізованих груп до спільного творення свого середовища. Даніель Фогеншух (BKZT, Австрія) та Мар'ян Кардаш (НСАУ, Україна) підкреслили цінність архітектурних конкурсів як прозорого та ефективного підходу до забезпечення громадської підзвітності та якості проектування у проектах післявоєнної відбудови. Ці практики відображають зростаючу прихильність до демократичної, інклюзивної та чутливої до потреб громади відбудови.

На конференції також розглядалося нагальне питання цілісної реновації модерністського житла в Україні. Михайло Шевченко (Управління головного архітектора м. Львова) представив огляд поточної житлової ситуації, окресливши реалії та нагальні виклики, з якими стикаються громади по всій країні. У відповідь Олександр Анісімов (Університет Аалто, ГО «Нова житлова політика», ХДА, Україна) обговорив розвиток житлової політики в Україні, спрямованої на задоволення як нагальних, так і довгострокових потреб.

Мартінас Марозас (mmap, LT) поділився проектом рекомендацій щодо цілісної реновації модерністських житлових районів, пропагуючи підходи, які збалансовують соціальну, культурну та екологічну стійкість. На сесії також були представлені інноваційні студентські пілотні проекти, розроблені у співпраці між Каунаським технологічним університетом (KTU, Литва) та Харківською школою архітектури (ХША, ), які презентували Рута Славінскайте та Дар'я Ожиганова.

Під час останньої сесії конференції було зроблено акцент на розбудові потенціалу за допомогою освіти та постійного професійного розвитку на практиці.

Ірина Мацевко та Дар'я Ожиганова (ХША, Україна) представили ключові досягнення в архітектурній освіті, включаючи друге видання університетського курсу з критичної реконструкції культурної спадщини та розробку Атласу модернізму, спрямованого на переосмислення архітектури радянських часів.

Прогрес у професійному розвитку висвітлили Пер Мікаель Селлстрем (Architects Sweden, SE) та Олена Олійник (НСАУ, UKR), які поділилися новинами про програму CPD (Continuing Professional Development), розроблену спільно Швецією та Україною. Програма навчає архітекторів та планувальників сталим, інклюзивним практикам відновлення, що ґрунтуються на цінностях спадщини. Було продемонстровано три пілотні проекти програми CPD: палац Катеринок у Бобровиці (Оксана Хорошавіна), Миколаївський будинок офіцерів (Катерина Хамельна) та палац Потоцьких в Івано-Франківську (Анна Сербін), кожен з яких відображає різноманітні контексти та стратегії реставрації.

Захід завершився панельною дискусією «UREHERIT: результати, вплив», яку модерувала Рута Лейтанайте.

У дискусії взяли участь провідні представники європейської та української архітектури та політики, зокрема Карл Бекстранд (віце-президент Ради архітекторів Європи), Олександр Чижевський (президент НСАУ), Тіна Вік (Architects Sweden, SE), Ольга Терефєєва (НСАУ), Хуберт Траммер (член NEB HLRT, Ro3kvit, Польща) та Міндаугас Пакалніс (колишній головний архітектор Вільнюса, Литва). Розмова була зосереджена на транскордонному співробітництві, узгодженні політики та стратегічній ролі культурної спадщини у формуванні майбутнього відновлення України.

Під час конференції також відбулися дві виставки, які надали візуальне уявлення про поточні зусилля з відновлення спадщини та професійного розвитку. Перша виставка, координована Національною спілкою архітекторів України (НСАУ), демонструвала процес UREHERIT і наразі експонується в Асоціації архітекторів Литви.

Друга виставка, представлена Architects Sweden, проходила в Національній галереї мистецтв і ілюструвала розробку 12 пілотних проектів для курсів підвищення кваліфікації.

Проект є результатом співпраці консорціуму з 11 організацій: Асоціація архітекторів Литви (LT), Архітектори Швеції (SE), Федеральна палата архітекторів та дипломованих інженерів BKZT (AT), Королівська академія Данії, технології та архітектури IBT (DK), Румунський орден архітекторів OAR (RO), Національна рада архітекторів, планувальників, ландшафтних дизайнерів та природоохоронців CNAPPC (IT), Федеральна палата німецьких архітекторів BAK (DE), Естонська асоціація архітекторів (EE), Національна спілка архітекторів України (Україна), "Ro3kvit: Урбаністична коаліція для України (Україна), Харківська школа архітектури (Україна) за підтримки Ради архітекторів Європи (ЄС) в якості асоційованого партнера.

Подія відбувається за підтримки Європейського Союзу, Інституту культури Литви та Національної галереї мистецтв.

Читайте також: Визначено переможців архітектурного конкурсу «Премія Національної спілки архітекторів України 2024»