Скандал навколо Буші: історичну місцевість продали під кар'єр, люди — встали на захист

Хвилю обурення викликав аукціон з продажу земельної ділянки на горі Лисківка у селі Буша на Ямпільщині.
Купила її фірма з Києва «Сі-Еволюшн», зареєстрована у лютому 2024 року, за місяць до торгів із статутним капіталом 1000 гривень. Під час торгів покупець запропонував понад 2,6 млн грн і став переможцем. 

На горі Лисківка у свій час розвідали родовище корисних копалин. Саме цей об’єкт виставила на аукціон Державна служба геології та надр України. Якщо точніше, лот називався «Спеціальний дозвіл на користування надрами родовища «Бушанське». Організовувала аукціон Українська енергетична біржа. Його переможець отримав дозвіл відкрити кар’єр з добування двох видів вапняку, трепелу та кременистої крейди. 

Чим обурені мешканці Буші, Дорошівки і Слободи-Бушанської?

Про ситуацію, що склалася навколо гори Лисківка, журналіст «20 хвилин»/RIA розмовляв з Олександром Пірняком. Це він у свій час створював історико-культурний заповідник «Буша». За його безпосередньої участі заповіднику присвоєно статус державної пам’ятки. Він народився, виріс і проживає у рідному селі, знає його історію, розповідає її туристам. 

Співрозмовник пояснює, що відкриття кар’єру знищить природний парк, археологічну спадщину. До того ж, завдасть шкоди людям.

За його словами, від місця, де хочуть рити кар’єр, до річки Бушанка приблизно сто метрів, до сільських хат у Буші — 300 метрів, до річки Мурафа у Дорошівці приблизно 400 метрів, а до місцевого дитячого садка — 800 метрів. Територія майбутнього кар’єру буде впритул прилягати до геологічної пам’ятки державного значення «Гайдамацький яр».

«Років 15 тому уже була спроба розпочати розробку кар’єру, — продовжує Олександр Пірняк. — Питання виносили на сесію сільради. Потрібен був дозвіл депутатів. На той час я не був депутатом, але прийшов на сесію. Говорив від імені колективу нашого історико-культурного заповідника „Буша“. На щастя, тоді вдалося відстояти справедливість. Цього разу аукціон провели без громадських слухань, поза спинами людей, ніхто не цікавився нашою думкою. Тому люди готові захищати своє».

Місцеві жителі уже двічі збиралися на збори. Перші з них відбулися минулого четверга, другі у понеділок, 1 квітня. Прийняли звернення до керівництва Ямпільської міської громади, до Вінницької ОВА і облради, до народних депутатів. Просять захистити пам’ятку державного значення історико-культурний заповідник «Буша».

У понеділок, 1 квітня, на зборах громади у Буші був присутній керівник відділу культури Ямпільської міськради Віктор Замишляєв.

На прохання RIA він повідомив кому належить продана ділянка землі і яка її категорія. За його словами, це земля комунальної власності Ямпільської міської територіальної громади. Належить до земель сільськогосподарського призначення. Відведена під сіножаті і випасання худоби.

«Жодних документів від Державної служби геології і надр щодо проведення аукціону у міській раді нема, тобто державний орган офіційно не звертався до нас з цього приводу, — каже Віктор Замишляєв. — У міській раді дізналися про аукціон з соціальних мереж. Як будемо діяти далі? Коли отримаємо документи, тоді будемо реагувати».

Посадовець наголосив, що міська рада підтримає право громади у відстоюванні комунальної власності. Він повідомив про це присутнім учасникам зборів.

Тут відкопали дохристиянський храм

Місцем сили називають гору Лисківка. Тут віддавна збираються люди. Найбільш поширеним ритуалом є зустріч Сонця. Вважається, що саме в такі хвилини людині, яка опиниться на цьому місці, додасться сил. Щоправда, є інша думка: дехто відверто говорить, що все це вигадка. Однак навіть і вони не можуть заперечити красоти природи, що вражає кожного, хто підніметься на гору Лисківка. Звідси також видно давні кам’яні козацькі хрести, порослі мохом. Їх споглядання навіює думки про Вічне, як і течія двох річечок Бушанка і Мурафи.

Найвідомішою пам’яткою археології є дохристиянський храм. Його називають подільською святинею. Його відкрили випадково під час земляних робіт ще у 1824 році. На скелі висічено зображення людини, дерева без листя, півня, оленя. Відтоді їх досліджували багато вчених. Більшість з них припускають, що пам’ятка створена за часів язичницької Русі.