Скільки жителів Харкова та Херсону повернеться додому? Опитування

Девелоперська компанія України Budhouse Group у листопаді 2023 року провела опитування підписників своїх торговельних центрів у Харкові та Херсоні з метою з’ясувати, де вони перебувають зараз та за яких умов планують повертатися. Опитування проводилося двома хвилями. Про це повідомляє УРТЦ.

Максим Гаврюшин, операційний директор Budhouse Group, розповідає: «Одне з найважливіших питань, від якого буде залежати відбудова та розвиток торговельної нерухомості та ритейлу в Україні, є питання повернення українців до рідних домівок. За даними ООН, від початку війни за кордон виїхали понад 6,2 млн українців. Із них понад 5,8 млн опинилися в Європі. Кількість внутрішньо переміщених осіб в самій Україні оцінюється приблизно у 5 млн людей. Особливо гостро це питання стоїть для регіонів, що знаходяться безпосередньо у зоні бойових дій. Від того, чи вдасться повернути українців додому після війни, залежить майбутнє економіки цих регіонів та їх відновлення».

Харків

Кількість населення міста на початок 2022 року оцінювалася у 1,42 млн осіб. Після початку повномасштабної агресії у Харкові залишилось не більше третини міста. З червня 2022 року люди почали поступово повертатися. Після деокупації значної частини Харківської області темпи повернення значно зросли. Зараз, за оцінками міської влади, у місті мешкає 1,1–1,2 млн осіб, включно з внутрішньо переміщеними особами, кількість яких оцінюється приблизно до 200 тис.

Це корелюється з даними опитування підписників соцмереж ТРЦ Nikolsky. Більшість опитуваних знаходиться у Харкові та області (68%). Ще 12% наразі перебувають в інших регіонах України, здебільшого у Києві (2,7%) та Полтаві (1,8%). Решта, 20,3%, досі перебувають за кордоном. Найбільше харків’ян за кордоном у Німеччині (5,7%) та Польщі (2%). Жоден підписник ТРЦ Nikolsky не вказав рф як країну перебування.

Географія перебування харків’ян підписників ТРЦ Nikolsky досить широка та налічує понад 40 країн світу, переважно європейських.

Згідно з опитуванням, третина мешканців Харкова не залишала місто, ще третина вже встигла повернутися. 3% планують повернутися незабаром незалежно від ситуації на фронті. Приблизно половина людей, що ще не повернулася, пов’язують своє повернення з безпековою ситуацією. Вони декларують своє повернення після припинення обстрілів міста або після припинення бойових дій на території України. Інша половина людей готові повертатися тільки після офіційного завершення війни. Тільки 2% вказали, що вони не планують повертатися за жодних умов.

«Насправді вражає кількість людей, що повернулися до міста так швидко та обнадіює, що абсолютна більшість людей, що за кордоном, повернеться до рідного міста, — коментує Максим Гаврюшин. — Ми самі були свідками як Харків відроджувався влітку минулого року. Коли ми розпочали реконструкцію після влучання російської ракети в наш ТРЦ, місто було фактично порожнім. Це був травень 2022 року і росіяни ще були на околицях міста.  Потім поступово з відкриттям нових поверхів, протягом літа та осені минулого року відвідуваність ТРЦ зростала. Зараз вона майже довоєнна. Ми очікували набагато більший відсоток людей, що не повернуться до Харкова після війни. Сподіваюсь, що такому швидкому поверненню людей до міста сприяє швидке відновлення інфраструктури, насамперед торгових центрів — Nikolsky, „Дафі“, „Французського бульвару“, мережі „Клас“, що дуже важливо для людей. Інвестиції — це сигнал для людей, що у місті є майбутнє. Але це б було неможливо без ЗСУ та незламних мешканців міста Харків».

Херсон

Ситуація з населенням Херсона значно відрізняється від Харкова. Місто було під окупацією, тому з початку повномасштабної війни, населення міста поступово тільки скорочувалось. Після деокупації міста, рік тому, почалися масовані обстріли практично кожного дня, внаслідок чого населення фактично не зростало. До початку вторгнення у Херсоні мешкало близько 290 тис. осіб. Місцева адміністрація зараз оцінює кількість мешканців міста на рівні приблизно 70 тис. осіб (приблизно 24%).

За даними опитування підписників найбільшого та єдиного у місті професійного ТРЦ Fabrika, зараз у місті залишаються приблизно 19% підписників. Ще 17% знаходяться поруч у Миколаєві (7%), Одесі (10%) й відвідують Херсон час від часу. Ще 23% херсонців перебувають у інших регіонах України. Таким чином, в Україні залишаються 59,4% мешканців Херсону, з яких 14% безпосередньо у місті. Також 1,5% залишаються на окупованій частині Херсонської області.

40,6% підписників Fabrika перебувають зараз за кордоном, переважно у Польщі (10%), Німеччині (7%). Також значна кількість перебуває у Чехії, країнах Балтії та країнах південної Європи. Географія перебування херсонців підписників ТРЦ Fabrika ще ширша та налічує більше 70 країн світу.

Частка тих людей, що повернулися у Херсон ще не значна — 8%. Це пов’язано з постійними обстрілами. Ще 1% планує повернутися у місто незабаром. Переважна більшість людей пов’язує своє повернення до міста з деокупацією Херсонської області, що призведе до поліпшення безпекових умов, оскільки до Херсону не буде діставати польова артилерія росіян. Коли це відбудеться, 42% мешканців повернеться до міста і ситуація буде нагадувати ту, що ми зараз спостерігаємо у Харкові — у місті буде приблизно 2/3 мешканців. Ще 25% будуть очікувати завершення бойових дій або офіційного завершення війни. Не планують повертатися до міста за жодних обставин лише 4% мешканців.

«Результати опитування демонструють, що населення Херсону може повернутися дуже швидко. Головним чинником для більшості залишається фактор обстрілів Херсону, навіть не закінчення війни. Те, як це швидко відбулось у Харкові, вселяє оптимізм на можливе відновлення населення Херсону до 70% після успішних дій ЗСУ з деокупації Херсонської області, — каже Максим Гаврюшин. — Ми вже давно прийняли рішення щодо відновлення нашого ТРЦ Fabrika у Херсоні, та навіть розробили новий проект фасадів. На жаль, зараз безпекова ситуація не дає можливості розпочати будівельні роботи. Так само, як і серед харків’ян вимушених мігрантів, частка херсонців, що ніколи вже не повернеться додому мізерна — 4%. Завдання бізнесу та держави створити такі умови в Україні після війни, при яких ця частка дорівнювала би 0».