Property Times Новини

У Києві 12 лютого відкрився День італійського дизайну 2025 року під назвою «Нерівності: дизайн для кращого життя», натхнений темою цьогорічної Міланської Трієнале.

З нагоди цьогорічного Дня італійського дизайну, Паоло Койя — італійський дизайнер та митець, який тривалий час проживає в Україні — спроєктував та реалізував світлову інсталяцію. Вона складається з низькоенергетичної світлодіодної системи, керованої електронним блоком управління через додаток на смартфоні. Декоративні елементи містять в своїй конструкції деякі з використаних технологій. Конструкція складається зі сталевих листів, призначених для відображення джерела світла в навколишньому середовищі. Естетичні деталі двох секцій зображують внизу «листя, що освітлює», символ циклу життя, і вгорі — естетичний мотив силянки, традиційного українського чокера, який носила поетеса Леся Українка.

Цей захід має на меті спонукати до роздумів про нерівності на двох рівнях: геополітичному та біополітичному, що торкаються соціо-антропологічних, економічних та гендерних аспектів. За словами організаторів, дизайн у цьому контексті — не лише естетична або практична дисципліна, але може виступити в якості інструмента соціальної трансформації, спрямованого на боротьбу та подолання нерівностей задля більш доступного, інклюзивного та справедливого для всіх життя.

«Роздумуючи над постаттю Лесі Українки, української поетеси другої половини XIX століття, важливо підкреслити її вагомий внесок в оцінку поняття людини не за ознакою її соціального, економічного чи гендерного статусу, не за походженням, а за принципом рівності, відкидаючи соціальні стандарти, які обмежують людський потенціал. ЇЇ прогресивні ідеї були нерозривно пов’язані зі свободою, емансипацією та рівністю: цінностями, якими вона керувалася не тільки у творчості, але й у приватному житті та особистому виборі», — йдеться в пост-релізі заходу.

Також організатори стверджують, що прогресивні ідеї Лесі Українки набули нового звучання під час її перебування в Італії, де вона черпала натхнення в ліберальних ідеях, які випромінювала щойно об'єднана Італія, таких як свобода вибору та гуманізм. Італійський дизайн того часу, який рухався в напрямку сучасності і орієнтувався на новий стиль «l'art nouveau», відображав цінність свободи та відкритості. Ці ідеї дозволили поетесі ще сильніше заявити про свою прихильність до свободи вибору та гідності особистості, незалежно від її соціальних чи економічних умов.

Прогресивні ідеї Лесі Українки набули нового звучання під час її перебування в Італії, де вона черпала натхнення в ліберальних ідеях, які випромінювала щойно об'єднана Італія, таких як свобода вибору та гуманізм. Італійський дизайн того часу, який рухався в напрямку сучасності і орієнтувався на новий стиль «l'art nouveau», відображав цінність свободи та відкритості. Ці ідеї дозволили поетесі ще сильніше заявити про свою прихильність до свободи вибору та гідності особистості, незалежно від її соціальних чи економічних умов.

В контексті фемінізму та українського патріотизму, Леся Українка завжди боролась за емансипацію жінок та відродження жіночої гідності та пропонувала бачення вільної, сильної та обізнаної у своїх правах жінки. У цьому сенсі, дизайн може стати потужним інструментом у знищенні гендерних стереотипів та спроєктувати нові публічні та приватні просторові моделі, які б спонукали до роздумів над жіночою гідністю та самостійністю. Вибір поетеси вийти заміж за Климентія Квітку, чоловіка скромного походження, був не лише соціальним, але й культурним революційним актом. Їхні відносини, побудовані на інтелектуальній рівності, кинули виклик соціальним упередженням та продемонстрували те, що гідність людини не має вимірюватись соціальним чи економічним статусом, але мати за основу вільний вибір та інтелектуальне партнерство. Ідеї Лесі Українки про знання та визвольну силу культури можна простежити в її творах, де вона підкреслює важливість знання як інструмента для свободи, розуміння світу та боротьби за правду. Дизайн у такий самий спосіб може слугувати формою пізнання, яка б допомогла деконструювати соціальні, економічні та культурні бар’єри і запропонувати рішення з просуванням інклюзивності та розширення можливостей.

«Варто зазначити що поетеса, познайомившись з цими ідеалами в Італії, після одруження з Климентієм Квіткою жила на вулиці Велика Підвальна 32 (сьогодні — вулиця Ярославів Вал), в будівлі, яка хоч і стала свідком значних фінансових труднощів поетеси, все ж стала символом її боротьби за рівність та свободу. Ця ж будівля майже два століття потому стала резиденцією Посольства Італії в незалежній Україні — місцем, яке сьогодні символізує двосторонні відносини між Італією та Україною, заснованих на свободі та незалежності, тих цінностях, які пристрасно відстоювала Леся Українка», — додають організатори.