У липні майже 9 тисяч компаній потрапили до «Клубу білого бізнесу»

Станом на середину липня 2025 року, за даними Державної податкової служби, 8 882 компанії (юросіби) увійшли до «Клубу білого бізнесу» (КББ). Ще 33 компанії внесено до Реєстру із повністю закритими даними, через що проаналізувати їх неможливо, тому загалом у переліку 8 915 юридичних осіб, пише Property Times.

Це підприємства, що повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із росією. Для порівняння, ще в січні цього року таких бізнесів було 7 997. Реєстр постійно оновлюється: 4 113 компаній приєдналися до переліку від початку року, натомість 3 228 вибули. Однак загальна тенденція є стабільно позитивною: кількість прозорих, відповідальних платників податків в Україні зростає. Як пише «Опендатабот», наразі йдеться лише про юридичні особи — разом із ФОПами перелік буде більшим.

Найбільше представників Клубу — у сфері торгівлі: 22% компаній займаються оптовою або роздрібною торгівлею чи ремонтом автотранспорту. На другому місці — переробна промисловість (16%), третє — за сільським, лісовим і рибним господарством (14%). Далі йдуть нерухомість (8%) і адміністративне обслуговування (7%).

Найбільше таких бізнесів у Києві — 25% усіх компаній з переліку. Також активно представлені Дніпропетровська (9%), Київська (7%), Львівська (7%) та Харківська області (5%).

Зазначимо, що «Клубу білого бізнесу» було створено за ініціативою Податкової у 2024 році, задля формування спільноти прозорих, сумлінних платників податків, які взаємодіють із державою на основі довіри, передбачуваності та партнерства. 

Наразі Податкова підготувала новий законопроєкт, який має вдосконалити вступ до Клубу та пропонує зробити умови доступу до режиму гнучкішими: дозволити наявність дрібних сплачених штрафів, уточнити критерії щодо зарплат і сплати ПДВ, чітко врегулювати процедури перевірок, а також розширити захист від планових документальних перевірок. На думку Данила Гетманцева, новий законопроєкт не містить істотних змін — лише усуває ті недоліки, які містяться сьогодні в критеріях резидентського статусу для КББ.

Натомість Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, зауважує, що новий законопроєкт — це радше усунення формальностей, аніж реальне поліпшення умов для бізнесу.

Читайте також: Локалізації під час публічних закупівель: у розширеному урядом переліку ще 25 видів товарів