Локалізації під час публічних закупівель: у розширеному урядом переліку ще 25 видів товарів
Уряд розширив перелік товарів переробної промисловості, які підлягатимуть вимозі щодо мінімального ступеня локалізації під час публічних закупівель. Відповідна постанова була ухвалена на підставі норми Закону «Про публічні закупівлі» та звернень українських виробників. Вона набирає чинності через місяць з дня її опублікування, тобто з 2 серпня, пише Property Times.
Фото: «Євроформат».
Вимога локалізації поширюватиметься на нові 25 видів товарів у таких категоріях:
- машинобудування — зокрема ліфти, трактори тощо;
- товари легкої промисловості, в тому числі спецодяг і військова форма;
- освітлювальні прилади, кабелі, світлофори;
- металоконструкції та труби великого діаметру.
Відтепер під час публічних закупівель цих товарів замовники будуть зобов’язані вимагати наявність місцевої складової в їхній собівартості. У 2025 році — не менше 25%, у 2026 році — 30%. Надалі вимога зростатиме на 5% щороку, поки не досягне 40%.
Це перше розширення переліку з моменту запуску політики локалізації. Раніше вимога застосовувалася до закупівель 103 видів товарів, зокрема залізничного транспорту, міського транспорту, комунальної техніки та енергетичного обладнання. Вимога локалізації діятиме для закупівель від 200 тис. грн.
«Україна має надзвичайно високий рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі. До повномасштабного вторгнення він становив 38%, тоді як середній показник у світі — менше 10%. Маємо подолати дискримінацію українського виробника в українських публічних закупівлях. Це робочі місця для наших громадян і податкові надходження, якими ми фінансуємо сили оборони. В умовах війни це також питання економічної безпеки», — прокоментували в Міністерстві економіки України.
Вимога локалізації не поширюється на товари, вироблені в країнах — учасницях Угоди СОТ про публічні закупівлі (GPA), зокрема в країнах ЄС, США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії та інших.
За словами CEO групи компаній «Євроформат» Ліфти Ігоря Ткаченка, ліфти — один із сегментів виробничого ринку, у якому тривалий час спостерігалося засилля іноземних продуктів, що постачали в рамках разових контрактів (по кілька одиниць). З 80 компаній, які імпортували ліфти в 2022 році, 46 ввезли по 10 ліфтів і менше, що становить 58% від загальної кількості. З цих 46 компаній 38 ввезли не більше 5 одиниць. Більшість таких постачальників (76%) завозили продукцію з Туреччини та Китаю. У 2023 році ситуація стала ще складнішою: лише з Туреччини імпортували ліфти 97 компаній. Найчастіше такі «разові» постачальники не можуть забезпечити ні гарантійного обслуговування, ні технічного супроводу, ні постачання запчастин.
На початку 2025 року український продукт займав приблизно 40% ринку ліфтів, однак завдяки включенню до програми локалізації вітчизняні ліфти мають шанс посилити свої позиції на ринку. На відміну від іноземних постачальників, українські виробники відповідають діючим в Україні стандартам ДБН і технічними регламентам.
«Включення до програми означає, що надалі скорочуватиметься кількість ліфтів, які ввозять за разовими контрактами. Ми розраховуємо, що протягом 2025-2026 років національний продукт зможе досягти частки у понад 50% завдяки програмі локалізації», — зазначає Ігор Ткаченко.
Уточнимо, що локалізація в публічних закупівлях — це вимога мінімальної частки української складової в собівартості товарів, що закуповуються за Законом про публічні закупівлі. Завдяки цьому публічні кошти спрямовуються на підтримку національного виробництва, створення робочих місць і розвиток промисловості.
Вимога локалізації є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», ініційованої Президентом України. Метою політики є підтримка українського виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор економіки та збільшення несировинного експорту. Серед ключових програм політики: локалізація в публічних закупівлях, «Доступні кредити 5-7-9%», гранти для переробних підприємств, програми компенсації вартості української с/г та іншої техніки (25% та 15%), індустріальні парки, підтримка проєктів зі значними інвестиціями, програми «Шкільний автобус» та «єОселя», страхування воєнних ризиків та інші.
Ліфти також входять до переліку товарів, що беруть участь у програмі «Зроблено в Україні», в рамках якої держава компенсує покупцям 15% вартості товару. Таким чином замовники мають можливість ухвалювати рішення, виходячи з міркувань безпеки, а не економії.
Слідкуйте за новинами в нашому Телеграм
Читайте також: Архітектура сталого розвитку: новий курс для будівельної галузі України
