Українські громади розпочали складати програми комплексного відновлення

Про рішення розробляти плани комплексного відновлення (ПКВ), що передбачено законом № 2254–IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльностіˮ, вже заявили 126 українських територіальних громад. З них 119 створили робочу групу з розроблення, у щонайменше 68 вже є донор, що фінансує розробку, і 14 облдержадміністрацій ПКВ вже готують. Більше того, першу готову програму комплексного відновлення наразі вже презентовано Київською ОВА. Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

За її словами, презентована ПКВ складається з 7 основних напрямків:

• Отримання пропозиції від територіальних громад області щодо розміщення об’єктів промислового та сільськогосподарського виробництва, транспортних та інженерних споруд і мереж, закладів освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, природоохоронної сфери;
• Відновлення надання всіх необхідних адміністративних послуг;
• Розвиток культурного та духовного середовища, туристичного потенціалу
• Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• Розвиток потенціалу територіальних громад області;
• Відновлення закладів соціальної інфраструктури;
• Створення безбар’єрного простору.

Всі напрями програми комплексного відновлення складені і прописані максимально детально. Зокрема, при відбудові житлової інфраструктури будуть використовуватись обласні програми відновлення житла. Наприклад, викуп готового житла за програмою «Нова Оселя».

«Її суть у тому, що будуть викупатися новобудовах Київської області для осіб, житло яких було знищено. Квартири надаватимуться відповідно до площі втраченого. Пріоритетні категорії: багатодітні сім’ї, сім’ї з дітьми, сім’ї загиблих. Вже є результаті: 1 черга — 31 квартиру отримано, 2 черга — 50 квартир у процесі отримання», — розповіла Шуляк.

Також, за її словами, у програму закладено і відновлення багатоквартирних будинків, які підлягають капітальному ремонту та демонтажу за кошти зацікавлених донорів. Загалом, це 405 будинків, з яких 352 потребують реконструкції, а 53 об‘єкти з’являться у результаті нового будівництва.

Крім цього, у програмі детально прописаний план відновлення 32 мостів, які було пошкоджено під час бойових дій, а також розбудова пристоличної транспортної інфраструктури. Зокрема, пояснила Шуляк, планується трамвайне сполучення за маршрутом «Київ — Буча- Гостомель — Блиставиця» і залізничне сполучення «Київ — Гостомель» до аеропорту.

За словами Шуляк, надважливою частиною ПКВ Київської області є створення економічних кластерів. Йдеться, зокрема, кластер з виробництва сучасної електрозварювальної техніки різного призначення на базі індустріального парку «Патон», технопарку «BuchaTehnoGarden» на базі індустріального парку «Мироцьке», авіаційного кластеру на базі діючого Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс», та кластер безпілотних комплексів, в рамках якого буде здійснено будівництво заводу з виробництва авіаційних безпілотних комплексів сімейства «Bayraktar»

Шуляк зауважила — створення громадами програм комплексного відновлення важливе не лише для безпосередньо відновлення за принципом «build back better». Також, це спростить громадам майбутню роботу зі створення планів просторового розвитку — їм не потрібно буде збирати необхідну для цього документацію, оскільки вона, завдяки ПКВ, у них вже буде.

«З 1 січня 2025 року наявність планів просторового розвитку для громад буде обов‘язковим. А це означає, что у них є принаймні рік, щоб підготувати необхідні якісні напрацювання. Тобто, у громад буде можливість за цей період навчитися», — пояснила Шуляк.
По-друге, наголосила вона, складання ПКВ допоможе громадам не лише впорядкувати планові, стратегічні і бюджетні документи, а і дозволить нарешті синхронізувати їх між собою, у чому зараз є величезна потреба, оскільки ці питання взаємопов‘язані.
«Третій аргумент на користь складання ПКВ — вся зібрана в результаті роботи інформація стане частиною електронного містобудівного кадастру, робота над створенням якого зараз майже на фінальній стадії», — додала Олена Шуляк.

Втім, підкреслила експерт — розуміння громадою необхідності розробки ПКВ зовсім не дорівнює розумінню, як правильно це робити. Зокрема, у деяких виникає багато логічних запитань щодо цього, адже подібного прецеденту в Україні ще не було.

«Запитань у громад зараз подекуди більше, ніж відповідей, тому дуже важливо, щоб громади, які вже розробляють або навіть розробили ПКВ, ділилися досвідом. Наприклад, однією з проблем, з якою ми зіткнулися, і яку вже виправляємо, є, зокрема, отримання повноважень на внесення інформації про плани комплексного відновлення у ЄДЕССБ», — пояснила Олена Шуляк.

Загалом, наголосила вона, для розроблення ПКВ, реалізація яких буде успішною, наразі дуже важливим є залучення до обговорення самих мешканців громад і місцевого бізнесу. Попит на участь у цьому з їх сторони дуже високий, а дані, отримані від них, обов‘язково стануть запорукою створення ефективної стратегії відновлення саме для їх громади.

«З огляду на все це, ми найближчим часом плануємо реалізовувати декілька важливих законодавчих ініціатив, які дозволять громадськості брати участь у подібних заходах, тобто реально впливати на життєдіяльність у своїй громаді», — підсумувала Олена Шуляк.