З лютого 2022 обсяг проблемних кредитів фізособ збільшився

З 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року кількість «неробочих» банківських кредитів фізичним особам зросла майже вдвічі: з 17% до 31% від загальної кількості кредитів, виданих ще до початку широкомасштабного вторгнення. При цьому в першому кварталі 2023 року продовжилась негативна тенденція зі зростання таких позик — станом на квітень 2023 року кількість таких кредитів досягла значення у 32%. Про це повідомив Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

Лише з другого кварталу 2023 року спостерігається поступове зменшення кількості «неробочих» кредитів: на червень їхня кількість скоротилася на 1–1,5% від загального обсягу позик. За сприятливої економічної ситуації обсяг «неробочих» (проблемних) споживчих кредитів фізичним особам до кінця року може скоротитися до 28% від загальної кількості кредитів. Таку думку висловив Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.
«Мусимо констатувати, що суттєве зростання проблемних позик викликане виключно наслідками збройної агресії, тобто, іншими словами, форс-мажорними або ж непоборними обставинами», — сказав Дмитро Замотаєв.

Зменшенню обсягу кредитів сприяє:
1) поступове звільнення частини окупованих ворогом територій і відповідно поновлення бізнес-діяльності на цих територіях,
2) загальмована інфляція, яка у 2023 році за відкоригованим прогнозом НБУ може скласти 12,8%,
3) скорочення безробіття майже на 3% порівняно з 2022 роком,
4) розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема завдяки державній програмі пільгового кредитування «5-7-9» та компенсаційним програмам з відшкодування відсотків за такими кредитами (зокрема такі програми ухвалені держадміністраціями Києва та Київської області),
5) стабілізацію на валютному ринку: впровадження НБУ досить ефективної політики з утримання балансу між попитом і пропозицією на готівкову валюту, а також популяризація гривні, як надійної та стабільної валюти.
Щоб не опинитися в ситуації, коли позичальник не зможе розраховуватися за кредитами, банкір радить:
1) обирати фінустанову, уникаючи сумнівні контори з мікрокредитування, адже відсотки за їхніми позиками — це фінансовий «зашморг»;
2) розв’язувати питання не тактично (емоційно), а системно: розмір відсоткової ставки дуже часто залежить від терміну погашення кредиту;
3) фінансова «подушка» на 2–3 місяці на випадок неочікуваної втрати роботи чи працездатності, що дасть змогу уникнути боргів за кредитом;
4) в разі, якщо кредит потрібен для того, щоб покрити борги за отриманими раніше кредитами («перекредитуватися»), то звернути увагу на прозорість і лояльність умов отримання такого кредиту;
5) обрати кредит, який максимально відповідає потребам і можливостям позичальника, у фінустанови з широкою «лінійкою» кредитних програм з простими та зрозумілими умовами;
6) у разі виникнення фінансових труднощів, позичальникові варто звернутись до банку для напрацювання спільного плану реструктуризації кредитної заборгованості.

«Країна живе сподіваннями на якомога швидку перемогу у війні. Проте цинізм війни полягає в непередбачуваності її наслідків. Бажано, щоб громадяни, що з тих чи інших причин націлені взяти банківський кредит, були обачними, звертаючи увагу не лише на умови кредиту, а й на репутацію фінустанови. І звісно, на випадок форс-мажорів у позичальника має бути „план Б“, щоб не опинитися в цілковитій залежності від кредитних боргів», — підсумував Дмитро Замотаєв.