Захист культурної спадщини потребує нових законодавчих змін
В Україні планують суттєво вдосконалити законодавство щодо захисту об‘єктів культурної спадщини: у парламенті для цього створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу. Її завдання — напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть вирішити проблему свавільного знищення пам‘яток, повідомила Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
За її словами, протягом минулих двох років сотні об’єктів культурної спадщини в Харкові, Одесі, Запоріжжі, Херсоні були знищені в результаті російської збройної агресії. Але знищення пам‘яток в Україні — історія не нова, адже їх знесення відбувається вже багато років поспіль — через дії забудовників та сумнівні рішення місцевих рад.
В Києві десятки об’єктів стали об’єктом посягань недобросовісних забудовників минулого року. Зараз під загрозою садиба 1893 року на вул. Михайлівська, 18, 140-річна пам’ятка архітектури — будинок Осипа Родіна, на вул. Гончара, 71, 150-річний об’єкт культурної спадщини, розташований на вул. Волоська, 2/21/19.
Хто входитиме в робочу групу і чим вона займатиметься
До міжкомітетської робочої групи увійдуть члени Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Крім цього, до її роботи залучать народних депутатів, представників апарату Верховної Ради, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства культури та інформаційної політики України, офісу президента, центральних і місцевих органів влади, а також профільні асоціації, науковці і експерти у сфері культурної спадщини.
За словами Олени Шуляк, одне з першочергових завдань групи — проаналізувати чинну законодавчу базу щодо захисту об‘єктів культурної спадщини, адже саме через прогалини в ній щороку протиправно знищуються сотні важливих пам‘яток культури, історії і археології.
Вона додала, що про необхідність напрацювати законодавчі зміни щодо вирішення проблем та викликів у сфері захисту культурної спадщини неодноразово говорили і в профільних міністерствах, і з громадськістю. При чому в останні роки саме завдяки суспільному розголосу вдалося запобігти знищенню деяких важливих пам‘яток.
Останній випадок — «реставрація» однієї з найстаріших будівель київського Подолу — Келій Братського монастиря, якій минулоріч виповнилося 200 років і яка є пам’яткою історії національного значення.
Ще у минулому році активісти забили на сполох, адже роботи, що зараз ведуться на пам’ятці, не є реставраційними. Звернення щодо встановлення правомірності проведення будівельних робіт на цьому об‘єкті Олена Шуляк подала ще у грудні минулого року і зараз досудове слідство стосовно можливого руйнування об’єкта культурної спадщини вже розпочала київська прокуратура.
Яких змін у сфері охорони культурної спадщини очікують
Окрім напрацювань нового законодавства, що забезпечуватиме гідний рівень захисту об‘єктам культурної спадщини, потрібно створити умови для синхронізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у складі електронного містобудівного кадастру з Державним реєстром нерухомих пам’яток України, робота над створенням якого триває вже близько двох років. Наприкінці минулого року розробники презентували напрацювання для нього — інформаційно — комунікаційну систему, наповнення якої зараз завершують облдержадміністрації. Вони вносять і самі пам‘ятки, і облікові дані по кожній з них, і перевіряють наявність необхідної документації на них.
«Щоб ця система стала повноцінним реєстром, в який будь-хто зможе зайти і подивитися дані по тій чи іншій пам‘ятці, ще потрібно провести колосальну роботу. По-перше, внести в неї всі пам‘ятки та документацію на них. На сьогодні їх в Україні біля 140 тис, а внесено тільки 100 тис, тому облдержадміністрації заносять решту. По-друге, дані по пам‘ятках з паперових носіїв потрібно буде перевірити на достовірність, тобто верифікувати. По-третє, необхідно легалізувати порядок ведення цього реєстру так, щоб витяги з нього могли використовуватися для здійснення управлінської діяльності (для землевпорядників, будівельних проєктів, охорони культурної спадщини тощо), розробити необхідні для цього підзаконні акти», — резюмувала народна депутатка.
