Приватні школи на заміну державним. Чому так відбувається?

26.11.2021

Автор: Ганна Нагребельна

Відкриття освітніх закладів в Києві, інших містах-мільониках і менших населених пунктах є одним із декларованих пріоритетних напрямків державної політики. Проте з огляду на статистику та бажання говорити на цю тему, більше уваги появі нових шкіл приділяють саме забудовники й приватні освітяни.

Property Times спробував розібратися, яка наразі ситуація зі школами у Києві та найближчому передмісті, хто має заповнювати дефіцит місць у навчальних закладах, та чому в складі сучасних ЖК не знаходиться місця для державних шкіл, а натомість приватних закладів стає все більше.

Зазначимо, що при підготовці матеріалу Property Times надіслав запити представникам влади (КМДА, Міносвіти та Мінрозвитку громад, депутатські фракції), але, на жаль, жодної відповіді не отримав.

Реформа шкіл та норми

За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі в країні діє 14 873 закладів середньої освіти, де навчається 4,2 млн дітей і працює 441 тис. учителів. Також триває реформа шкільної освіти, яка зокрема передбачає поділ шкіл на ступені:

  • перший — для учнів 1-4-го класів;
  • другий (гімназія) — для учнів 5-9-го класів;
  • третій — поява академічних ліцеїв і професійних коледжів, де вчитимуться учні 10-12-го класів.

Забезпечення достатньої кількості закладів освіти кожного зі ступенів покладено на обласні та міські ради. Зокрема ліцеї зможуть створювати в населених пунктах, де є від 50 тисяч мешканців. Крім того, оновлене законодавство передбачає, що ліцей є окремою юридичною особою. Водночас, у МОН чекають на можливі зміни щодо цього: наразі до Верховної Ради поданий законопроєкт, який передбачає зняття наведеного вище кількісного обмеження, аби засновувати ліцеї могли всі без винятку органи місцевого самоврядування. Іще одне бажане корегування стосується кількості 10-х класів, на базі яких створювати ліцей, — зараз їх має бути чотири, але нардепи планують зменшити до двох.

За словами Гелени Ковальської, доктора архітектури, професорки, завідувачки кафедри теорії архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури, скільки саме місць у школах має бути на 1 тис. населення в певному місті або іншому населеному пункті визначають на місцевому рівні. Зокрема для Києва саме Генеральний план дає базу для такого розрахунку.

У Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» наведені усереднені розміри земельних ділянок, які мають бути відведені під школу.

Гелена Ковальська наголосила, що школа повинна розміщатися тільки в окремій будівлі.

У Державних санітарних правилах і нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів ідеться про порядок виділення земельної ділянки під школу й інші вимоги:

  • повинна розташовуватися в зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань;
  • радіус обслуговування від місця проживання до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності;
  • дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл I ступеня — 15 хвилин (в один бік), для учнів шкіл II і III ступенів — не більше 30 хвилин (в один бік);
  • площа озеленення земельної ділянки повинна складати 45-50% загальної площі ділянки тощо.

Ще рік тому, в листопаді 2020-го в партії «Удар» говорили, що столиця потребує відкриття п’яти шкіл у місті щорічно. Дізнатися, скільки їх зараз у певному районі столиці, допомагає Освітня карта Києва.

Однак зважаючи на реформу Міносвіти «Нова українська школа», з 2024 року кількість учнів у класі має скоротитися до 24 дітей. Відповідно, додається ще один чинник, чому потреба в школах зростатиме, тим більше Київ активно забудовують, кількість населення столиці збільшується.

Марія Соколова, менеджерка з розвитку шкіл Astor School, розповідає, що далеко не всі державні школи справляються з тою кількістю учнів, які зараз потребує освіти.

«Переважна більшість державних шкіл є переповненою, діти навчають у дві, а іноді й у три зміни. Якщо в державній школі 35-40 дітей в класі, вчителям важко навчати їх у таких умовах», — пояснює експертка.

За даними Київської обласної державної адміністрації, на 2022-й до програми президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» включили п’ять шкіл Київщини для будівництва та реконструкції. У 2021 році в області побудували дві школи (с. Гора Бориспільського району, с. Чабани Фастівського району), добудували одну (с. Гостомель Бучанського району) та реконструювали дві (с. Святопетрівське Бучанського району, с. Проців Бориспільського району). Проте зважаючи на швидкість, з якою в передмісті столиці з’являються нові житлові комплекси, цього замало.

І в Києві, і в Київській області нестачу шкіл певним чином компенсують приватні освітні навчальні заклади.

Кошторис на зведення школи

Незважаючи на високий цінник в приватних школах, попит на них стабільно зростає з року в рік. Оператори відгукуючись на суспільний запит, будують нові школи. Будівля для навчальних закладів мають свою специфіку, й будівництво з нуля — доволі витратне.

Роксолана Плетенецька, співзасновниця приватної школи «Європейський колегіум» зазначає, що кошторис на зведення освітнього закладу значною мірою залежить від площі. «Реалізація нашого проєкту (7 тис. кв. м) обійшлася близько $10 млн», — наводить цифри Ірина Єременко, співзасновниця приватної школи «Європейський колегіум».

Про індивідуальні характеристики та різний цінник створення школи говорить і Марія Соколова: «Дуже приблизно — від $300 тис. Залежить від того, що є. Навіть якщо приміщення готове, то все оснащення, починаючи від парт і закінчуючи підручниками, на плечах школи. Не знаю, як в інших школах, у наших додаткового фінансування немає. Все, що ми заробляємо, вкладаємо в школу. Саме в будівництві та створенні школи держава не допомагає. Є певні субвенції для ліцензійних шкіл, але щоб їх отримати, потрібно пройти довгий процес — паперові, бухгалтерські моменти тощо. І все одно, наприклад, відкрили школу в вересні, а субвенція якщо її дають, починається лише з нового року, із січня. І ця сума покриває тільки десь 30% заробітної плати співробітників».

Також, за словами Марії Соколової, приватна школа зацікавлена відкритися якомога скоріше, тому навіть інколи фінансово допомагає забудовнику добудувати й здати приміщення — сплачує оренду наперед.

«Приватні оператори активно співпрацюють з девелоперами в цьому питанні, шукають відповідні проєкти, надають свої технічні вимоги, підписують договори оренди приміщень ще до завершення їх зведення. У Києві та великих містах України є з десяток таких операторів. Варто зазначити, що інтерес до ринку приватної освіти почав з’являтись і в іноземних шкіл. Вони активно цікавляться комплексами бізнес і преміум-сегменту столиці, щоб відкрити на їх території профільні школи, наприклад, за європейськими системами освіти. Іноді іноземні оператори розглядають будівництво школи на окремих ділянках центральних районів Києва, де концентрація нових житлових комплексів і так достатньо велика. Все це свідчить, що попит на такі освітні послуги й аудиторія, яка має змогу та бажання за них платити, в Україні присутні», — розповідає Анна Лаєвська, комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд».

Школи в житлових комплексах: позиція забудовників

Зважаючи на вимоги до будівництва шкіл, далеко не кожен ЖК може включати заклад середньої освіти. «Водночас є запит на якісну приватну освіту, яка надається за світовими стандартами, враховує характер та особливості дитини й дозволяє згодом здобувати освіту за кордоном. У провідних приватних школах — конкурс дві-три дитини на одне місце», — запевняє Наталія Рева, PRD SAGA Development. І додає, що наразі наявність якісної освітньої інфраструктури всередині житлового комплексу вже є не конкурентною перевагою, а необхідність. Покупці житлової нерухомості все менше готові витрачати час на дорогу з точки «А» в точку «Б» і прагнуть, щоб їхні діти отримували освітні послуги поруч із домом.

«Школа поряд з домом — це зручно, бо економить час батьків на дорогу до закладу. Все необхідне знаходиться поруч на відстані кількох кроків. Це безпечно, територія перебуває під цілодобовим наглядом охоронної служби. Зрештою, близькість освітніх закладів до житлових проєктів дозволить дітям одразу після садочка ходити в школу не змінюючи звичних для себе умов у житловому кварталі», — пояснюють в KAN Development.

Соціальну інфраструктуру забудовники зараз не зараховують до додаткового бонусу, а називають стандартним елементом комфортного середовища. «Вона є серед п’ятірки основних запитів при виборі квартири в новобудові у понад половини покупців. Причому доволі часто школами цікавляться «на виріст», тобто з прицілом на майбутнє. Саме тому, реалізуючи комплексні проєкти, важливо передбачати інфраструктурно-функціональне наповнення для абсолютно різних вікових груп у моменті й у потенціалі переходу в новий життєвий цикл проєкту в майбутньому. Житло без садочків, шкіл, центрів розвитку дитини сьогодні продати набагато важче. Сучасні школи, які займають високі місця в офіційних рейтингах, підвищують цікавість і до локації, і до житла щонайменше на 35%, за нашими спостереженнями. Саме тому важливо якомога раніше визначитись з оператором, який буде надавати освітні послуги», — коментують у пресслужбі групи компаній DIM.

Теоретично одним із варіантів для місцевої влади, як швидше збільшити кількість шкіл, є виділення ділянки під ЖК за обов’язкової умови зведення освітнього закладу та передачі на баланс міста. Проте, більша частина земельних ділянок у Києві вже знаходиться у приватній власності або в довгостроковій оренді.

«Будівництво школи може бути умовою інвестиційної угоди у випадку, коли, наприклад, замовником будівництва є Міністерство освіти, й у якості плати за ділянку девелопер зводить школу. Або ж ділянкою під забудову може бути територія школи, яку місто передає забудовнику в обмін на будівництво школи всередині житлового комплексу чи в іншому місці. В такому випадку забудовник, відповідно до договору, має збудувати школу, а місто, як замовник, прийняти її на баланс. Зазвичай в таких інвестиційних угодах прописано, що забудовник має не тільки збудувати приміщення, а ще й зробити ремонт, встановити меблі — аж до забезпечення канцтоварами. Передати на баланс місту школу, збудовану девелопером з власної ініціативи, дуже складно, у більшості випадків — неможливо», — пояснює Наталія Рева.

А оскільки запит на освітні заклади з боку потенційних покупців нерухомості високий, забудовники включають до проєктів ЖК приватні школи.

З практики девелоперів, наявність шкіл на об’єкті може впливати лише на отримання дозволу на будівництво та проходження експертизи проєктної документації об’єкту. «Якщо закладів освіти проєктом не передбачено, а за нормами вони необхідні, виникнуть проблеми з отриманням дозвільних документів і вводом в експлуатацію», — ділиться досвідом Анна Лаєвська.

У якому ЖК будувати школу?

Забудовники орієнтуються на кілька ключових параметрів, коли визначають, в якому проєкті планувати школу:

  • потребу в наявності дитячих закладів освіти до кількості населення;
  • рівень заповнення навколишніх шкіл;
  • розмір житлового комплексу;
  • перспективність місця розташування для школи на найближчі роки;
  • запит операторів, які орендуватимуть приміщення.

«Наприклад, будуючи новий район на 5, 10 чи 20 тисяч мешканців, розраховувати на розташовані в околицях навчальні заклади не доводиться. Рішення про будівництво школи може бути ухвалено, якщо в околиці є державні школи, але немає якісної приватної альтернативи», — говорить Наталія Рева.

«Обов’язково приділяємо увагу вивченню реального попиту, урбаністичного тла і соціально-побутової інфраструктури довкола. Концепція 15-хвилинного міста, на нашу думку, має право на існування лише в тому випадку, коли девелопер не лише покладається на інфраструктуру околиці, але й створює екосистему для життя всередині комплексу, перетворюючи його на самодостатній автономний організм і надаючи мешканцям свободу та право вибору», — додають у пресслужбі групи компаній DIM.

На розмір майбутнього навчального закладу впливає кількість мешканців комплексу та, відповідно, кількість дітей у ньому. «Також консультуємось з операторами закладів освіти, які готові зайти в проєкт. Останні мають достатній досвід та експертизу, аби допомогти визначити площу освітнього об’єкту, потребу в зведенні стадіону, спортзалу тощо, аби майбутня школа успішно функціонувала», — говорить Анна Лаєвська.

Крім того, деякі забудовники, проєктуючи школу, роблять дослідження попиту на конкретних фахівців. «Перед запуском будь-якого освітнього проєкту ретельно вивчаємо ринок професій на предмет запитів і обираємо найбільш відповідні для розвитку країни, міста, напрямку та особистості в цілому», — пояснюють у KAN Development.

Отже, попри зростаючий попит на більш якісну освіту, в Україні формується тренд на будівництво нових шкіл за індивідуальними проєктами.

Як розповідають у пресслужбі групи компаній DIM, попит на якісну приватну освіту стрімко зростає, враховуючи цифровізацію знань, розвиток економіки уваги, коли традиційні формати програють боротьбу за увагу в епоху кліпового мислення молодих поколінь, а також утвердження тренду на life-long learning.

Освіта як бізнес стає дедалі популярнішою та перспективною, тож кількість охочих побудувати бізнес на цьому збільшується. Водночас девелоперу, який шукає оператора, вкрай важливо розуміти експертизу, рівень заглиблення в тему, наявність сертифікованих та апробованих моделей і методів викладання, які б довели свою ефективність на практиці. Тому одним із найважливіших якостей для освітніх операторів стає self-sustainability, тобто самодостатність і стійкість.


Читати інші статті

09.08.2019
Кому вигідно заробляти на будівельному бізнесі, яка ціна таких мітингів і заворушень, а головне — як вирішувати подібні проблеми девелоперам, розбирався Propert...
детальніше
23.01.2019
Property Times в итоговом материале собрал главные изменения и тренды, которые повлияли на рынок первичной недвижимости
детальніше