Property Times Хобі

Property Times пропонує добірку книг, вартих уваги, за версією Reading Club by Arricano. Нагадаємо, в компанії є власна бізнес-бібліотека, яка постійно поповнюється новинками, то ж співробітники можуть обирати книги за інтересами й ділитися власними враженнями з нашими читачами.

Анна Чуботіна, CEO Arricano

Біологія добра і зла
Роберт Сапольскі

Нейробіолог й професор Стенфордського університету Роберт Сапольскі відомий багатьом за лекціями про біологію поведінки людини, які можна знайти у вільному доступі. 30 років вчений провів в Африці, досліджуючи стиль життя бабуїнів, аби зрозуміти таємниці хороших та поганих вчинків людини, а також механізми стресу. Свої висновки він виклав у книзі «Біологія добра і зла».

Складно уявити, що прийняте людиною рішення — це не завжди результат глибоких міркувань, осмислень, зважувань усіх за і проти. Натомість це можуть бути наслідки роботи системи організму, гормонів і фізіологічних процесів. Звісно, усвідомлення цього факту зовсім не означає, що з людини знімається відповідальність за її рішення, вчинки та дії. Однак допоможе коректно та з розумінням прийняти себе, зважати на мотиви поведінки інших людей, враховуючи вплив біологічних факторів, які лежать поза межами логічних зв’язків.

Книга написана в оригінальному авторському стилі з властивим для Сапольскі гумором. Актуальність теми важко переоцінити, адже соціальні реалії 2020 змушують під іншим кутом дивитись на соціальні взаємини, екзистенційні прояви та непередбачувані аспекти психології управління чи саморегуляції емоціями і стосунками.

Віталій Невінчаний,
директор юридичного департаменту

Натхненники. Як стати лідером,
здатним посилити команду
Ліз Уайзман

Центральною є ідея біполярності керівників: одні надихають команду, інші — пригнічують. І, звичайно, книга розповідає, як бути першим та не стати другим. Будучи юристом, адвокатом, звикаєш працювати зі значним обсягом інформації і формулювати на її основі лаконічні висновки. Однак тут на це сподіватися не варто. Як і прийнято в подібній літературі, одне й те ж саме різними словами повторюватиметься ледь не в кожному розділі. Водночас книга все ж заслуговує на увагу і на ваш час, адже містить низку гарних прикладів та ідей.

Теза, яка сподобалася: «Одно из наиболее важных открытий, которое мы сделали, изучая Вдохновителей, — насколько жесткими могут быть эти руководители. Они ожидают многого от своих людей и заставляют их показывать выдающиеся результаты. Они не просто нацелены на результат, они проявляют жесткость и требовательность. Да, Вдохновители заставляют людей чувствовать себя умными и способными, но это отнюдь не «комфортные» начальники». У цьому описі трохи впізнав себе як керівника, який за неякісно підготовлений документ (зокрема й за пропущені розділові знаки чи «очепятки») може викликати на бесіду.

Олена Обухівська,
директорка з комунікацій Arricano

Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій
Адам Кехейн

Сьогодні ми живемо в такому розподіленому та поляризованому світі, коли загальноприйняті людські цінності втрачають свою колишню вагу. Натомість актуалізується прагнення знайти однодумців. Автор виокремлює чотири варіанти взаємодії між людьми: співпрацю, компроміс, контроль та пристосування. Однак у кожному варіанті він вбачає недосконалість, тому спонукає спробувати нові формати, в яких думки сторін мали б значення, а також стимулює помічати, що відбувається навколо, замість того щоб пригнічувати людей поруч.

Мені імпонували влучно підібрані цитати автора: «якщо ти не частина рішення, значить, ти — частина проблеми», «простіше голосувати проти чогось, ніж за щось», «шукайте можливості, а не свою впевненість у процесі», «помилка — це успіх».

Прочитавши цю книгу, я стала набагато легше аналізувати дії та вчинки людей. Особливо політиків, які займаються самовиправданням, створенням собі додаткового значення та присвоюванням заслуг більше, ніж вирішенням реальних завдань за прийнятний час та ресурси.

У нас постійно відбувається зіткнення ідей. Головне — не допустити глухих кутів та егоцентричності, коли ми зухвало переоцінюємо правильність своїх поглядів і недооцінюємо інших людей.

На українському читацькому ринку «Взаємодія з ворогом» — це інтелектуальна новинка. Легка та невелика за обсягом, але ґрунтовна за аналітикою та посланнями книга із мотиваційними настановами. Рекомендую на годину зупинитись і прочитати. Переконана, що багато чого можна і підкреслити, і собі занотувати. 

Наталія Незгода,
адміністраторка ТРК «Проспект»

Ефект тіломір: революційний підхід до більш молодого, здорового та довгого життя
Елізабет Блекберн, Еліса Епель

«Докторка Елізабет Блекберн у співавторстві зі психологинею Елісою Епель створили книгу з унікальними рекомендаціями, які допоможуть розвернути назад процес старіння», — для мене анотація цієї книги прозвучала як боротьба з вітряками або чергові рекомендації пити 8 склянок води протягом дня, стримувати стрес і менше споживати вуглеводів. Зацікавила хіба що згадка про те, що це відкриття принесло авторці світову славу і Нобелівську премію.

Книга розповідає про ті ділянки хромосом, які відповідають за процеси старіння. Виявляється, є біологічний індикатор — теломераза, яка відновлює теломери, що впливають на тривалість нашого життя. Тож авторки книги надають багато рекомендацій, як природним шляхом поповнювати запаси теломерази і подовжувати теломери. Якщо коротко, то треба водночас зважати на три чинники: на думки, спосіб життя й оточення.

Авторки радять позбутись основних негативних розумових звичок: ворожості, витання в хмарах, песимізму, нав'язливих думок і їхнього придушення. Одна з основних ідей про стрес — сприймати його як виклик. Наприклад, скажіть собі: «Стрес надає мені сил, щоб я впорався з проблемою». Звісно, повірити у це твердження — найтяжче.

Важливо забезпечити собі сприятливе оточення, жити з тими, хто вас любить, і щиро дружити з сусідами, кажуть авторки.

Книгу раджу всім, хто втомився від стресів і кого лякає старіння.

Людмила Чеснокова
contract-менеджерка

Чудовий мозок у будь-якому віці
Деніел Дж. Амен

Ми часто чуємо вислів, що всі проблеми — у нашій голові. Саме ця тема й розкрита в книзі «Чудовий мозок у будь-якому віці» Деніела Дж. Амена і в прямому, і в переносному сенсі. Життєвий успіх, щастя та благополуччя залежить від збалансованої роботи нашого мозку, хоча ми рідко про це замислюємось. Автор закликає піклуватись та вдосконалювати роботу мозку, який контролює абсолютно все: наші думки, почуття, реакції на все, що відбувається на роботі, удома, у країні, в усьому світі… Якщо він працює правильно, то і ви будете в чудовій формі; якщо його робота порушена, то це призводить до руйнування вашого життя.

Книга базується на результатах наукових досліджень мозку з використанням комп’ютерної томографії, а зроблені висновки та практичні рекомендації залишаються цінними для людей будь-якого віку.

Ваше тіло просить води
Фірейдон Батмангхелід

Оскільки зачепили тему здоров’я, то не буде зайвим згадати про книгу лікаря Фірейдона Батмангхеліджа «Ваше тіло просить води», де автор намагається переконати читача, що більшість інфекцій та хвороб виникає через недостатню кількість води в організмі. Книга орієнтована на широке коло читачів, тож навіть, якщо ви взагалі далекі від медицини, будьте певні, що ви зрозумієте логічні обґрунтування іранського лікаря. Мене автор переконав, і тривалий час його рекомендації я застосовувала на практиці.

Вікторія Теравська,
копірайтерка агентства-підрядника Spinat Agency 

Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів
Вільям Зінссер

Якщо з художньою прозою допомагає розібратись «Як писати книги» Стівена Кінга, то з документальною — «Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів» Вільяма Зінссера. Автор пояснює, як писати про себе, людей та місця та як опанувати ділове письмо. Хоча в книзі частково розповідається про те, що я і так пізнала під час роботи, вона не стає від того менш цікавою. Навпаки — впорядковує думки і нагадує про найважливіше.

По-перше, «Текст-пекс-шмекс» наштовхує писати людською мовою, у якій немає місця для «атмосферних опадів», «темного часу доби» і невиразних, хай і красивих формулювань, за якими незрозуміло, що криється. Чесно кажучи, важко позбутись помпезності у реченнях, яку заохочували в школі, а згодом в університеті. Тож найкраще, що можна зробити для свого ще не вичитаного тексту: «А в житті я так сказав би?».

Простота не означає, що варто обмежитись певною лексикою та «вичистити» текст до блиску. За словами Зінссера, слід досліджувати слова за допомогою словника, аби вловлювати між синонімами найтонші відмінності. Наприклад, дієслова «задобрювати» та «підлещуватися» означають «добитись чиєїсь прихильності». Проте друге дієслово більше підпорядковується першому, оскільки лестощі — це лише один із способів, щоб когось задобрити.

Проблема книги в тому, що досвід та знання автора не можна повністю перенести на українські реалії. Одна із причин — мало хто в Україні може дозволити собі зосередитись на документальній прозі та заробляти на цьому гроші. Тож приклад журналіста Джозефа Мітчелла, який раз на рік, а й то й рідше публікувався в The New Yorker, скоріше викликає добру заздрість, аніж надихає. Тим не менш, книга Вільяма Зінссера підштовхує написати «саме той текст».