Активісти просять Міністерство культури захистити фундаменти гетьманського палацу Кирила Розумовського в Києві
Днями ГО «Спадщина Києва» звернулася до Миколи Точицького, міністра Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, щодо захисту та збереження унікальної археологічної знахідки — фундаментів останнього й єдиного гетьманського палацу в м. Києві, що належав Кирилові Розумовському. Про це пише Property Times.
Дмитро Перов, пам’яткоохоронець, нагадав, що ТОВ «Собі» планує спорудити на цьому місці офісний центр.
«Роботи з нового будівництва на вул. Мазепи, 3в - 3г вже встигли призвести до руйнування іншої поруч розташованої памʼятки — Будівлі Київського військового округу, 1935 року.
Місцеві мешканці повідомляють про наскрізьні тріщини, що пішли по будинку-памʼятці після початку тут будівелних робіт», — зазначає він.
Слідкуйте за новинами в нашому Телеграм
Як пише «Історична правда» фундаменти палацу Кирила Розумовського були виявлені на початку березня 2024 р. Вони розташовані в межах Центрального історичного ареалу м. Києва (межі ареалу, затверджено в складі Генерального плану міста Києва рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), на території пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (охоронний № 560‒Кв, наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16‒10), пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення «Будинок житловий (флігель), 1934‒35 рр.» (охоронний № 456/2‒Кв, Наказ Міністерства культури і туризму України від 15.04.2008 № 424/1/16‒08), в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 31.01.2020 р. № 412).
Місцевість, де знаходиться об'єкт, являє край Печерського гірського плато вздовж Дніпровських схилів на відрізку між фортечними укріпленнями Микільської брами ХІХ ст. та земляними валами Печерської фортеці ΧVII‒XVIII ст. Поверхня плато в місці розташування об'єкта — горизонтальна, пристосована в якості міського ландшафту, є частиною внутрішньоквартального простору з багатоповерховою забудовою першої половини ХХ ст.
Безпосередньо над місцем знахідки об'єкта розташовані напіврозібрані мурування одноповерхової будівлі кінця ХІХ ст. За 10-15 м на захід до об'єкта прилягає п'ятиповерхова будівля пам'ятки архітектури та містобудування — житловий будинок 1934‒35 рр. (вул. Івана Мазепи, 3-б).
Читайте також: Жити, працювати і відпочивати в одному місці: переваги багатофункціональних кварталів
