До 8°C прохолодніше і на третину дешевше: чим передмістя Києва відрізняється від столиці

У щільно забудованих районах Києва температура поверхні під час літньої спеки може сягати 46–47°C, тоді як у передмістях із великою кількістю зелених зон і водойм вона становить 39–41°C. Про це свідчить аналіз супутникових даних, проведений ЛУН, повідомляє  Property Times.

Найвищі температури поверхні зафіксовані у Дарницькому районі (47°C), а також на Подолі та Оболоні (46°C). Водночас у Нових Петрівцях температура поверхні становила 39°C, у Конча-Заспі — 40°C, а в Чайках — 41°C.

За даними ЛУН, різниця пояснюється насамперед кількістю зелених зон, водойм і щільністю забудови, які безпосередньо впливають на нагрівання міського середовища.

Водночас різниця помітна не лише в температурі, а й у вартості житла. Середня ціна квадратного метра у новобудовах Києва становить $1410, тоді як у Київській області — $930, тобто приблизно на третину менше.

«Зелені зони, водойми та невисока щільність забудови впливають на те, наскільки комфортно жити у літню спеку. Дані супутників дозволяють це побачити дуже наочно: варто відійти від суцільного асфальту й бетону до лісу чи парку — і температура поверхні може бути нижчою на 10–15 градусів. Саме тому при виборі житла важливо дивитися не лише на квартиру, а й на середовище навколо неї», — коментує Анна Денисенко, керівниця напряму соціальної відповідальності ЛУН.

Нагадаємо, Property Times писали, що  умовах щільної забудови в містах стає все менше зелених зон, це позначається на екологічній ситуації, плюс в літній час «бетонно-асфальтове» місто перегрівається, стає некомфортним.

У світовій практиці все частіше стали використовувати вертикальне озеленення для вирішення цієї проблеми. 

«Проблему «бетонно-асфальтового» міста, або «ефект міського теплового острова» (анг. urban heat island effect) вже давно помітили й вивчили на Заході. Підвищена температура міського середовища і справді негативно впливає на людське здоров’я та якість життя, а також призводить до збільшення витрат на охолодження перегрітих офісних житлових та громадських будівель. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є влаштування зелених дахів», — вважає Максим Заїка, менеджер проектів DELTA Ukraine з зеленої сертифікації LEED, BREEAM, DGNB.

На думку експерта, з точки зору даної проблематики вертикальне озеленення відіграє менш важливу роль, оскільки найбільше нагріваються саме горизонтальні поверхні.

Але якщо мова йде про висотну забудову, то все ж таки тільки «дахових садів» буде не достатньо для досягнення бажаного ефекту, адже площа стін є більшою, ніж площа даху для високих багатоповерхових будівель.