Як подолати «ефект міського теплового острова», або перспективи вертикального озеленення в Україні
Автор: Ірина Настич
В умовах щільної забудови в містах стає все менше зелених зон, це позначається на екологічній ситуації, плюс в літній час «бетонно-асфальтове» місто перегрівається, стає некомфортним. У світовій практиці все частіше стали використовувати вертикальне озеленення для вирішення цієї проблеми. В Україні останнім часом стала популярна практика створення зелених зон і скверів на експлуатованих покрівлях, масштабних прикладів саме вертикального озеленення будинків поки немає. Property Times розбирався разом з експертами, чому в Україні поки що немає професійно втілених зелених фасадів та чи можна очікувати найближчим часом на подібні проєкти.
Чи є в цьому сенс?
Вертикальне озеленення дедалі стає популярнішим, адже сучасні міста з інтенсивною забудовою втрачають зелені зони, через брак рослин й відкритого ґрунту підвищується середня температура. Зелені покрівлі та фасади стають частиною екосистеми сучасних міст.
«Проблему «бетонно-асфальтового» міста, або «ефект міського теплового острова» (анг. urban heat island effect) вже давно помітили й вивчили на Заході. Підвищена температура міського середовища і справді негативно впливає на людське здоров’я та якість життя, а також призводить до збільшення витрат на охолодження перегрітих офісних житлових та громадських будівель. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є влаштування зелених дахів», — вважає Максим Заїка, менеджер проектів DELTA Ukraine з зеленої сертифікації LEED, BREEAM, DGNB.
На думку експерта, з точки зору даної проблематики вертикальне озеленення відіграє менш важливу роль, оскільки найбільше нагріваються саме горизонтальні поверхні.
Але якщо мова йде про висотну забудову, то все ж таки тільки «дахових садів» буде не достатньо для досягнення бажаного ефекту, адже площа стін є більшою, ніж площа даху для високих багатоповерхових будівель.
Числені доследження доводять, що використання елементів озеленення фасадів має позитивний вплив не лише на навколишнє середовище, але й на клімат всередині приміщення, додатково створюючи ефект енергозбереження.
«У спекотну погоду зелена стіна забезпечує істотну економію в електроенергії для будь-якої з будівель. Поверхня, яка вкрита рослинами, менше нагрівається влітку, що дозволяє значно зекономити на кондиціюванні приміщень. У холодний період року система вертикальних садів діє в якості додаткового шару ізоляції. Повітряний проміжок між стіною та вертикальним садом знижує втрату тепла і запобігає потраплянню холодного повітря всередину будівлі. У приміщенні з вертикальним садом в процесі транспірації рослин температура підвищується від 3 до 7 градусів, — коментує ландшафтний архітектор сервісної компанії «ІНВАЙТ» Наталія Снопок. — Такі стіни забезпечать добру шумоізоляцію будівлі, а також допомагають очистити повітря від забруднення газовими вихлопами та наситять навколишній простір киснем».
«Серед основних переваг вертикального озеленення з точки зору енергоефективності слід відзначити ефект охолодження за рахунок евапотранспірації (випаровування плюс транспірація), до 30% покращення теплового захисту зовнішніх стін за рахунок створення відповідного середовища між поверхнею стіни та системою озеленення, ефект затінення від рослин та захист від вітру, — говорить Ірина Суходуб, спеціаліст з моделювання будівель, iC consulenten. — Деякі дослідження показують значне зниження температури повітря (близько 3°С) в безпосередній близькості до вертикального озеленення за рахунок ефекту евапотранспірації, що в свою чергу зменшує ефект теплового острову та знижує навантаження будівлі на охолодження. В свою чергу, саме затінення дає найбільший ефект щодо зниження температури зовнішньої поверхні стіни з вертикальним озелененням у порівнянні з «голою» стіною. Авжеж цей ефект в значній мірі залежить від типу вертикального озеленення, зелені фасади чи живі стіни, виду рослин та заповненості і є найбільш відчутнім для сонячних днів зі значною інтенсивністю сонячної радіації».
Ірина Суходуб наводить такі цифрі: зниження температури може сягати 10-14°С для стіни з південною орієнтацією, що в свою чергу призводить до зниження температури внутрішньої поверхні стіни на 0,5-1°С та температури внутрішнього повітря на 1°С. На східній стіні зниження може сягати 6°С, 1°С та 0.5°С для зовнішньої, внутрішньої температури поверхні та температури повітря відповідно. «Зменшення ефекту «теплового острова» може призводити до зменшення навантаження на систему кондиціонування будівлі приблизно на 5-10%. При цьому слід зауважити, що більшість наявних результатів експериментальних досліджень були отримані для локацій з більшою середньорічною температурою, тому напряму використовувати такі оцінки для кліматичних умов України не зовсім доцільно», — зазначає експертка.
«Зелені покрівлі та фасади зменшують викиди СО2 у повітря, знижують теплові викиди в атмосферу в середньому на 2 градуси, дозволяють зекономити на кондиціонуванні близько 60 % та на 40% — на опаленні за рахунок «охолоджувального ефекту». Ділянка експлуатованої зеленої покрівлі та фасаду площею в 1,5–2 кв. м забезпечує кисневу потребу 1 людини протягом року. Також, вони дають можливість зробити меншими навантаження на зливову каналізацію, що стає для великого міста все більш актуальною темою. Очевидно, що озеленення будівель, є одним з важливих методів в вирішенні проблем екології міста», — коментує Сергій Франчук, керівник напрямку повностадійного проектування архітектурного бюро Urban Experts.
Експерти зазначають, що вертикальне озеленення здатне вирішити гостру проблему сучасних міст — утилізацію стічних вод. «Для нашої столиці останні кілька років дане питання є надактуальним. Вертикальне озеленення дає змогу забезпечити функціонування системи сталого розвитку, так званого замкненого циклу, коли дощова вода збирається у спеціальні резервуари, використовується для крапельного поливу та може використовуватись повторно», — пояснює Наталія Снопок.
Стримуючі фактори
Якщо вертикальне озеленення має такі очевидні переваги, чому наразі його використання в Україні не настільки поширене, як, приміром, в Західній Європі або США? Причин декілька, і вартість таких конструкцій — не найголовніша. Експерти стверджують, що впровадження таких технологій в нашій країні гальмують кліматичні умови, фінансовий аспект, відсутність підтримки з боку держави, конструктивні особливості тощо.
Розглянемо детальніше, почнемо з клімату. Здавалося б, український клімат цілком придатний для того, щоб створювати вертикальні сади, адже ми маємо вдалі приклади озеленення дахів, які все частіше замінюють мешканцям новобудов звичні сквери при будинках. Але з озелененням стін ситуація дещо складніше.
«В нас дуже велика амплітуда коливання температур між зимою і літом. Технологія створення вертикального озеленення пов’язана з висадкою рослин у спеціальну систему горщиків або модулів, але завжди товщина цієї конструкції не дозволяє виконати достатній шар ґрунтової суміші або субстрату. Отож, рослини якщо і можуть пережити літо, то взимку точно не витримують — страждає коріння і рослина помирає. В Європі, де клімат м’якіший, модулі з рослинами переживають погодні умови цілого року. В наших реаліях — вертикальне озеленення можливе, але з використанням натуральних ліан — або плющ, або різноманітні види винограду, або інші, — пояснює Ксенія Феофілактова, головний архітектор ТОВ «ЗінКо Україна». — Якщо ми все ж таки говоримо про створення модульних блоків в умовах українського клімату, то необхідно подбати про систему зрошення та бути готовим, що майже 50-70% рослин треба буде замінювати кожний рік. Тобто це як букет у вазі — щоб було красиво, треба міняти квіти. Якщо ми говоримо про натуральні ліани: полив на початку етапу приростання і потім санітарна обрізка у разі потреби час від часу».
«Клімат в Україні все ж не такий сприятливий для зелених фасадів, як, наприклад, в Європі. Тому його використання має бути добре виваженим та грамотно спроектованим, — додає Сергій Франчук. — Кількість рослин є значно обмеженою в порівнянні з європейськими країнами, а взимку фасад взагалі втрачає свій кольоровий вигляд. Отже, візуальний ефект від них може не виправдати очікувань замовника, хоча в зелених покрівлях ситуація більш оптимістична».
Ще один гальмуючий фактор — вартість. Тут цифри залежать від багатьох чинників, насамперед, від самої конструкції та рослин, які будуть використовуватися, а також від того, чи закладається такий конструктив на початку проектування будівлі, чи впроваджується на вже готовому об’єкті.
Так, Ірина Суходуб називає такі цифри: «Вартість систем вертикального озеленення в значній мірі залежить від типу та може знаходитися в наступних діапазонах:
- зелений фасад з плетеними рослинами: 30-45 євро/кв. м;
- зелений фасад з плетеними рослинами та спеціальною конструкцією: 40–75 євро/кв. м
- «живі стіни»: 350–1200 євро/кв. м».
Експерти зазначають, що дешевше закладати зелені фасади на етапі проектування, ніж підлаштовувати вже існуючі будівлі. «На етапі первинного проектування кошторис проекту може становити 1-1,5% від загального бюджету. Ця сума просто «губиться» в морі загальної вартості усього об'єкту, однак, з часом може принести більше переваг забудовнику, і мова не лише про економію ресурсів. Якщо ж мова йде про реалізацію проекту на вже давно функціонуючому об’єкті — цифри можуть бути зовсім інші, адже передбачатимуть, у тому числі, й конструктивні перетворення (укріплення стін, фасадів, дахових перекриттів, фундаменту, тощо) та інтеграцію у вже існуючі системи та інфраструктури, підлаштування під їх вимоги», — пояснює Наталія Снопок
Конструктивні особливості системи зелених фасадів також гальмують активне впровадження цієї технології, адже далеко не будь-яка будівля може стати зеленою.
«До прикладу, навантаження на перекриття від зеленої покрівлі складає від 300 до 900 кг/кв. м у вологому стані, а навантаження на конструкцію від зелених фасадів близько 40 кг/кв. м, — коментує Сергій Франчук. — Покриття ТРЦ часто виконуються у так званих полегшених покрівлях по металевим фермам, а фасади з SIP-панелей, а отже витримати таке навантаження не можуть. Очевидно, що дане архітектурне рішення можливо застосувати на будівлях з зовнішніми огороджуючими конструкціями із таких матеріалів, як цегла, газоблок, бетон тощо».
Наталія Снопок пояснює особливості будівель з елементами вертикального озеленення:
Перше. Обслуговування об’єктів вертикального озеленення — це завжди окрема стаття витрат. Це й інженерний напрям (обслуговування системи крапельного поливу, використання дощової води, насосів, що дозволяють повторно використовувати стічні води, інженерні нюанси конструкцій в залежності від вибору вертикального озеленення, тощо. А також ландшафтне обслуговування — обрізка, обробка від шкідників, підживлення, тощо. У будь-якому випадку розрахунок вартості обслуговування об’єктів вертикального озеленення здійснюється у кожному випадку окремо. І залежить він від багатьох чинників: складність розміщення, доступу до рослин, особливостей посадок, кліматичних особливостей, видів рослин, які використовуються, і т.і. Однак, вже на етапі прийняття рішення щодо використання вертикального озеленення в екстер’єрі об’єкту, слід враховувати й обов’язкові витрати на його обслуговування. Без передбачення витрат на обслуговування нема сенсу розпочинати реалізацію проекту з вертикального озеленення.
Друге. Варто розуміти мету вертикального озеленення будь-якого об’єкту. Бо звідси точно випливе логічне питання: чи готовий буде власник будівлі регулярно витрачати гроші лише на те, щоб об’єкт виглядав гарно та не ніс жодного функціонального навантаження.
Третє. Звичайна і всім нам знайома висадка в’юнких рослин біля фасадів будинків — це лише один, хоч і найбільш відомий нам спосіб, однак, теж, не найпростіший і не найдешевший. Так, на перший погляд, може здатись, що висадка та подальше формування та обрізання рослин не можуть нести суттєвих витрат. Однак, неврахування особливостей фасаду, матеріалів, з яких виготовлені стіни, міцності фундаменту, тощо, може нівелювати всі естетичні моменти та призвести до суттєвих додаткових витрат. Наприклад, в старих будинках коренева система деяких рослин, висаджених зовсім близько до фундаменту, у разі розростання може пошкодити його. Так само до пошкодження матеріалів може призвести й плетіння рослин безпосередньо по стінам та фасадам. Нехтування доглядом або неправильний догляд може призвести до виникнення «замокання» стін під час дощів чи снігопадів. Тому підбір рослин та безпосередньо врахування нюансів самих об’єктів є важливими деталями, котрі завжди варто враховувати.
Окрім зазначених вище чинників, важливу роль у впровадженні зелених фасадів та дахів в Україні могла б відіграти влада, але поки що це питання не на часі. У більшості міст Європи та США така ініціатива не просто підтримується з боку держави та міських адміністрацій, ай подекуди є обов’язковою.
«У багатьох світових містах влаштування зелених дахів заохочується на рівні міської адміністрації, яка для цих потреб виділяє спеціальне фінансування, а деякі міста навіть почали вимагати влаштування зелених дахів для усіх об’єктів нового будівництва», — наводить приклад Максим Заїка.
«Америка підтримує ініціативи вертикального озеленення, покриваючи витрати на певну кількість озеленених квадратних метрів зеленого даху. В Німеччині свого часу існували норми, за якими забудовникам, що використовували вертикальне озеленення у своїх проектах, знижували податкове навантаження. У Франції жодна будівля не допускається до будівництва без зеленого даху. Цей закон діє вже кілька років, проектування зелених зон на дахах будь-якої нової будівлі — обов’язкова вимога, — коментує Наталія Снопок. — В українських реаліях введення таких вимог з боку держави та контроль за їх виконанням також слугували би важливим фактором розвитку напрямку вертикального озеленення».
Що маємо наразі й які перспективи?
Якщо ще років з 10-15 тому експлуатована покрівля вважалася чимось небувалим, то зараз таку конструкцію дедалі частіше можна зустріти в житлових комплексах, на дитячі майданчики перетворюються дахи паркінгів, влаштовуються лаунж-зони на покрівлях ТРЦ, тощо. А от зелений фасад можна зустріти хіба що на старих будівлях, які банально заплетені плющем. Професійних проектів поки що катма.
«Тенденція щодо поширення вертикального озеленення в Україні останнім часом й справді помітна. Щоправда, поширене вертикальне озеленення у нас поки в інтер’єрах, тобто всередині приміщень. Щодо вертикального озеленення зовні, то з добре відомих нам всім заплетених диким виноградом стін житлових будинків та деяких адміністративних будівель цей напрям трансформується у сучасний спосіб озеленення, дещо незвичний архітектурний прийом осучаснення простору дахів. Це відбувається досить повільно, і якщо порівнювати ситуацію в Україні та світі, зокрема в Європі, то стадію, на якій знаходиться даний напрям у нас в країні, можна назвати лише зародженням. Тобто зрушення точно є, перспективи також грандіозні, однак, слід розуміти, що про активний розвиток напряму сучасного вертикального озеленення в Україні доречніше буде говорити в перспективі не менше, як десяти років», — прогнозує Наталія Снопок.
Сергій Франчук з власного досвіду зауважує, що вертикальне та горизонтальне озеленення в Україні стрімко розвивається, бо екологічний ефект є очевидним, хоча і потребує ще значного аналізу та досліду в галузі їх енергоефективності.
Наталія Снопок, вважає, що піонерами в даному напрямку можуть стати сегмент комерційної нерухомості — офісні, торгові та бізнес центри, розташовані в місцях з досить великим навантаженням автомобільних шляхів, та старі частини міста, де вже майже не лишилось місця для організації нових парків. Але здебільшого мова йде про зелені дахи. «Нині в Україні бум будівництва масштабних об’єктів комерційної нерухомості – ТРЦ, БЦ. Саме для об’єктів цього сегменту вертикальне озеленення є «комерційно цікавим», адже слугує таким прийомом, що вигідно вирізняє об’єкти від решти. На разі, маємо об’єкти на стадії будівництва, до складу яких входять і невеликі паркові зони, хоча квадратний метр землі для створення парку чи саду в Києві коштує в рази дорожче, ніж цей простір, приміром, на даху. Прекрасним місцем для організації вертикального саду можуть слугувати й дахи паркінгів — однак, здебільшого забудовники поки такою можливістю не користуються», — говорить експертка.
«Для девелопера важливо, щоб його інвестиційний проєкт був цікавим для клієнтів, і прибутковим у майбутньому. На сьогодні все більше людей звертають увагу на питання екології та якості життя у міському середовищі. Тож попит на присутність рослин в проєкті буде тільки зростати, а це означає, що в це буде важливо вкладати гроші, щоб бути конкурентоспроможним та відповідати запиту ринку», — додає Ксенія Феофілактова.
Але очікувати найближчим часом на проєкти на кшталт Kö-Bogen II, Citicape House не варто, зазначають експерти. «Через п’ять–сім років ми в Україні тільки розпочнемо використовувати можливості вертикального озеленення, активна фаза розпочнеться в перспективі найближчих 10-ти років», — зазначає Наталія Снопок.