Кредити під час ракетно-дронового терору: що зміниться в кредитуванні малого та середнього бізнесу

У четвертому кварталі серед головних чинників, що визначатимуть доступність фінансування для підприємців, будуть конкуренція банків, державні та партнерські програми, а також здатність самого бізнесу працювати й обслуговувати кредити в умовах посилення воєнних ризиків.

Про це розповіла Оксана Шульга, директорка департаменту малого та середнього бізнесу ГЛОБУС БАНКУ, інформує Property Times.

За її словами, нещодавня зміна облікової ставки на 0,5 в.п. до 16% не означає, що кредитні ставки для підприємців мають зрости на таку саму величину.

«Між рішенням Національного банку і реальною ставкою за конкретним кредитом немає прямої арифметичної залежності. На вартість фінансування впливають ресурсна база банку, строк позики, ризик позичальника, конкуренція на ринку, а у випадку партнерських або державних програм — ще й компенсаційні механізми. Тому в жовтні ми не очікуємо різкого перегляду умов кредитування МСБ», — зазначила банкірка.

За її прогнозом, до кінця року найбільш конкурентними залишатимуться партнерські програми банків із виробниками та постачальниками техніки, обладнання і транспорту, а також державні програми підтримки бізнесу.

У межах партнерських програм понад 65% позик припадає на суми від 1 млн грн до 3 млн грн із терміном кредитування переважно від 3 до 5 років. Залежно від продукту, строку та параметрів угоди ставки можуть бути орієнтовно в межах 15-18% річних.

«Для підприємця сьогодні важлива не лише номінальна ставка, а ще й «економіка» кредиту. Якщо завдяки партнерській програмі він отримує техніку чи обладнання, яке відразу починає приносити дохід, а щомісячний платіж відповідає його реальному грошовому потоку, кредит залишається робочим інструментом навіть за достатньо високої облікової ставки», — наголосила експертка. 

Читайте також: Ракета влучила у ваш склад або цех. Що далі — банкрутство чи превентивна реструктуризація?

 «Запас стійкості» підприємців

На думку Оксани Шульги, однією з головних особливостей кредитування МСБ у четвертому кварталі стане подальша зміна самої мотивації позичальників.

Якщо у відносно стабільний період кредит здебільшого залучається для розширення бізнесу, придбання додаткового обладнання або збільшення виробництва, то під час війни дедалі частіше фінансування потрібне для збереження самої здатності підприємства працювати.

Масовані ракетно-дронові атаки можуть спричинити пошкодження приміщень і техніки, перебої з електропостачанням, зупинку виробництва, порушення логістики або необхідність терміново змінювати постачальників. У такій ситуації підприємцю можуть бути потрібні кошти на генератори, системи накопичення енергії, резервне обладнання, транспорт, відновлення основних засобів або поповнення оборотного капіталу.

Саме тому фінансування енергетичної стійкості вже перетворилося на окремий і досить вагомий напрям банківського кредитування. Вона нагадала, що станом на вересень 2026 року банки в межах спільного меморандуму надали бізнесу кредити на енергетичні проєкти загальною сумою 58,5 млрд грн. Фінансування спрямовується не лише на нову генерацію, а й на системи накопичення електроенергії, модернізацію теплообладнання та інші рішення, які дають підприємствам змогу менше залежати від перебоїв у централізованому енергопостачанні.

«В умовах постійних атак кредит дедалі частіше виконує ще одну функцію — він стає фінансовою подушкою стійкості. Бізнес може позичати не лише для того, щоб завтра виробляти більше, а й для того, щоб завтра взагалі продовжувати працювати. Для когось це генератор чи сонячна станція, для когось — новий автомобіль замість пошкодженого, резервне обладнання або оборотні кошти після вимушеного простою», — пояснила Оксана Шульга. 

Чи стають кредити проблемними через обстріли

Посилення воєнних ризиків змінює підхід банків до оцінки позичальника. За словами експертки, дедалі важливішими стають як фінансові показники підприємства за попередні періоди, так і здатність працювати після можливого зовнішнього шоку.

Йдеться насамперед про територіальне розташування, концентрацію виробництва в одному місці, наявність резервного живлення, альтернативних постачальників і логістичних маршрутів, запас ліквідності, а також можливість страхування майна від воєнних ризиків.

При цьому, як наголошує банкірка, наразі ракетно-дронові атаки не спричинили системного погіршення якості кредитного портфеля малого та середнього бізнесу.

«Масового погіршення якості бізнес-кредитів поки не спостерігається. Однак на рівні окремого підприємства ситуація може змінитися буквально за один день: пряме влучання, знищення обладнання, пошкодження складу або тривалий простій здатні різко скоротити грошовий потік і ускладнити обслуговування кредиту. Підприємство може мати замовлення, клієнтів і хорошу кредитну історію, але в один момент втратити частину виробничих потужностей. Тому сьогодні важливо оцінювати не лише потенційний заробіток бізнесу, а й те, наскільки швидко він здатний відновитися після удару», — підкреслила банкірка.

Як зменшити ризик проблем із кредитом після атаки

За словами Оксани Шульги, навіть сильний бізнес сьогодні не може повністю усунути воєнні ризики, однак може заздалегідь підготуватися до ситуації, коли через обстріл тимчасово зникає частина доходів.

1. Не будувати кредитний план на максимальному грошовому потоці.
   Щомісячний платіж має залишатися посильним навіть у разі тимчасового скорочення продажів, простою виробництва чи додаткових витрат на логістику та енергетику. Чим менший запас між прогнозованим доходом і кредитним платежем, тим вразливішим стає бізнес після зовнішнього шоку.
2. Заздалегідь підготувати антикризовий сценарій.
   Підприємець має розуміти, які витрати можна швидко скоротити, куди перенести виробництво, де знайти альтернативного постачальника або транспорт і яким коштом бізнес працюватиме в перші тижні після пошкодження майна.
3. Не чекати виникнення прострочення для розмови з банком.
   Якщо через атаку підприємство втратило частину потужностей або доходу, банк доцільно повідомити про це якомога раніше. Завчасна комунікація дає більше можливостей знайти компромісне й ефективне рішення: від зміни графіка платежів до реструктуризації кредиту, якщо це дозволяють умови конкретної програми.

Страхування — частина кредитної безпеки

Банкірка вважає, що одним із важливих елементів кредитної стратегії підприємця поступово стає страхування воєнних ризиків.

Вона нагадала, що в Україні вже працюють як комерційні страхові продукти, так і державні механізми компенсації частини втрат та страхових премій. У вересні уряд додатково розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив механізми отримання компенсацій.

При цьому для підприємця важливо заздалегідь розуміти приблизну вартість такого захисту. Для компаній, які вже скористалися державною програмою, середній страховий тариф становив 4,24% вартості застрахованого майна, а після компенсації фактичне навантаження для бізнесу знизилося в середньому до 1,19%.

Окремі страхові рішення вже діють і для автотранспорту. За словами Оксани Шульги, сьогодні банк страхує автомобілі не лише КАСКО, а й додатково від воєнних ризиків. Такий страховий тариф залежно від умов кредиту становить близько 1,5-1,7% вартості транспортного засобу. Це дає підприємцю ще один практичний орієнтир при розрахунку повної вартості кредитного проєкту.

Наприклад, якщо ж ідеться про придбання автомобіля вартістю 2 млн грн, то за тарифу 1,5-1,7% страхування від воєнних ризиків може коштувати орієнтовно 30-34 тис. грн.

Тому при оформленні кредиту підприємцю варто одразу рахувати не лише ставку і щомісячний платіж, а й витрати на страховий захист, можливий розмір компенсації та умови покриття воєнних ризиків.

На думку Оксани Шульги, для підприємця, який залучає кредит на придбання дорогого обладнання, транспорту або інших основних засобів, страхування все частіше сприймається як обов’язковий складник захисту всієї позики.

«Коли підприємець бере в кредит обладнання на кілька мільйонів гривень, дбає не лише про те, як повертатиме позику. Потрібен і план «Б»: що відбудеться з бізнесом і кредитом, якщо майно буде пошкоджене або знищене. Страхування, резерв ліквідності, диверсифікація активів та енергоавтономність сьогодні стають так само важливими, як ставка і розмір першого внеску», — вважає експертка.

Як захистити об’єкт кредитування

На думку Оксани Шульги, за нинішніх воєнних ризиків підприємець ще до залучення кредиту має оцінити можливість зберегти або швидко замінити актив у разі його пошкодження.

1. Страхувати майно з урахуванням воєнних ризиків.
   Якщо йдеться про техніку, транспорт чи обладнання вартістю у кілька мільйонів гривень, потенційна втрата такого активу може одночасно позбавити бізнес джерела доходу і залишити кредитні зобов’язання. Тому умови страхового покриття варто з’ясовувати ще до підписання кредитної угоди.
2. Не концентрувати активи в одному місці.
   За можливості обладнання, транспорт, товарні запаси або резервні потужності варто розподіляти між кількома локаціями. Це знижує ризик одночасної втрати всього майна внаслідок одного удару.
3. Передбачити резерв для відновлення.
   Підприємству бажано мати запас ліквідності, який дасть змогу протягом певного часу сплачувати кредит, зарплати та ключові операційні витрати навіть після вимушеної зупинки роботи.
4. Мати альтернативу для ключового обладнання.
   Ще до придбання техніки варто розуміти, наскільки швидко її можна відремонтувати або замінити, чи є в Україні необхідні комплектуючі та сервіс, а також чи існує можливість тимчасової оренди аналогічного обладнання.
5. Зменшити залежність від одного джерела енергії.
   Якщо робота кредитованого обладнання напряму залежить від електропостачання, до інвестиційного плану доцільно одразу включати резервне живлення, системи накопичення енергії або власну генерацію.

На що бізнес братиме гроші: прогноз

У четвертому кварталі 2026 року структура попиту на фінансування, за прогнозом Оксани Шульги, залишатиметься близькою до сформованої протягом останнього року, в якій вагому роль відіграватимуть проєкти, пов’язані з енергетичною незалежністю та підвищенням стійкості підприємств.

Водночас одним із найбільших сегментів партнерського кредитування залишатиметься транспорт. Близько 45% заявок у цьому сегменті можуть припадати на придбання автомобілів для бізнесу, переважно вантажівок, причепів, напівпричепів та транспорту для пасажирських перевезень.

Ще близько 25% попиту може формувати придбання виробничого обладнання — від невеликих верстатів до спеціалізованих технологічних комплексів. За оптимальних умов попиту частка кредитів на придбання агротехніки може сягнути 15%. Решту формуватиме спеціалізоване обладнання для різних напрямів бізнесу.

Разом з тим дедалі частіше при ухваленні рішення про кредит підприємець оцінює, наскільки нова техніка або обладнання знижують його залежність від зовнішніх ризиків.

За прогнозом Оксани Шульги, у жовтні-грудні розвиток кредитування МСБ буде більш вибірковим. З одного боку, банки мають достатню ліквідність, конкурують за якісних позичальників і продовжують розвивати власні та партнерські програми. З іншого боку, високі воєнні ризики, інфляція, витрати на енергетичну автономність, логістику та відновлення можуть стримувати готовність частини підприємців брати на себе довгострокові боргові зобов’язання.

«Посилення воєнних ризиків саме по собі не означає зупинки кредитування малого та середнього бізнесу. Набагато важливіше те, чи бачить підприємець стабільний грошовий потік на найближчі кілька років і чи має запас міцності на випадок нового шоку. Банкам так само важливо не просто видати кредит, а сформувати пропозиції, за яких бізнес зможе його обслуговувати навіть у складних умовах», — зазначила Оксана Шульга.

На її думку, саме тому найбільш затребуваними залишатимуться програми, де поєднані прийнятна ставка, достатній термін кредиту, посильний перший внесок, можливість державної або партнерської компенсації та умови, адаптовані до конкретного бізнесу.

«Кредитування стає значно практичнішим. Підприємці уважно рахують майбутній грошовий потік і дедалі рідше позичають просто «на розвиток». Вони чітко розуміють, що саме має дати їм цей кредит: збільшити виробництво, скоротити витрати, забезпечити енергонезалежність або допомогти бізнесу вистояти після чергової атаки. У нинішніх умовах хороший кредит — це не додатковий тягар, а інструмент, який має посилювати стійкість підприємства», — підсумувала Оксана Шульга.