Ракета влучила у ваш склад або цех. Що далі — банкрутство чи превентивна реструктуризація?

08.10.2026, 07:40 | Автор: Дмитро Мошенець

Дмитро Мошенець,

радник ADER HABER, адвокат, арбітражний керуючий

У червні ваша компанія працювала нормально: продавала, платила зарплату, обслуговувала кредит, сплачувала податки. У серпні згорів склад з товаром або вибухнув цех з обладнанням. Продавати більше нічого. А борги нікуди не поділися: банк чекає щомісячний платіж, постачальник — розрахунок за поставку, орендодавець — оренду, працівники — зарплату, податкова — податки. Паралельно потрібні гроші на нове приміщення і нову закупівлю, бо інакше бізнесу просто не існує.

Саме для такої ситуації в українському законі з 1 січня 2025 року є окремий інструмент. Він називається превентивна реструктуризація. Простими словами — це можливість домовитися з усіма, кому ви винні, про нові строки і умови платежів під захистом суду, не заходячи в банкрутство і не втрачаючи управління компанією. Нижче ми пояснюємо, як це працює, і чесно говоримо, кому це підходить, а кому ні.

Що росія робить з українським бізнесом: склади, магазини, логістика

У серпні російські балістичні ракети влучили в розподільчий комплекс Rozetka у Броварах — найбільший логістичний центр компанії, який, за повідомленням самої Rozetka, відновленню не підлягає. Тієї ж ночі на Київщині постраждали склади «Епіцентру», «Нової пошти», NOVUS, логістика продуктових мереж. Далі удари дійшли до розподільчих центрів продуктового ритейлу, фармацевтичних складів і заводів у передмістях столиці. За підрахунками, які наводить Deutsche Welle, від початку повномасштабного вторгнення в Україні знищено понад 2,1 млн кв. м складських площ; за оцінкою Forbes, лише після серпневих атак бізнес втратив понад 400 тис. кв. м складів.

Наслідки для людей уже видно. Співзасновниця групи «Епіцентр» Галина Герега повідомила, що внаслідок ракетних і дронових атак знищено або пошкоджено понад 30 об’єктів групи загальною площею понад 1 млн кв. м, збитки перевищують 1 млрд доларів, а лише за останній місяць компанія втратила близько 7 000 робочих місць. Fozzy Group (мережа «Сільпо») оголосила, що з 1 листопада скорочує частину офісних працівників холдингу, мережі та логістики: з 1 серпня до 25 вересня, за повідомленням Forbes Ukraine, було зруйновано або пошкоджено понад 20 об’єктів групи — розподільчі центри, супермаркети, виробничі потужності. Rozetka скоротила частину працівників після втрати складу у Броварах. Це рішення компаній, у яких є резерви, доступ до фінансування і публічний голос.

Металургія: зупинилися найбільші заводи

Друга частина удару — по промисловості. Після серії атак у серпні–вересні зупинили виробництво найбільші металургійні підприємства країни — «Запоріжсталь», що входить до групи «Метінвест», та ArcelorMittal Кривий Ріг. Про це, зокрема, писала Financial Times. Разом ці комбінати давали понад 70% української сталі, а в самому «Метінвесті» заявили, що нові удари поставили галузь на межу виживання. Ракети били по доменних печах — без чавуну сталь не виплавиш. За даними галузі, виробництво сталі в серпні впало більш ніж наполовину, а президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков оцінив збитки від останніх атак майже у 100 млн доларів і попередив про ризик втрати кваліфікованих працівників, якщо простій затягнеться. Строки відновлення ніхто назвати не може: треба розібрати завали, замовити нове обладнання і привезти його в умовах війни.

За кожним зупиненим комбінатом — сотні постачальників, підрядників і перевізників, які працювали на нього. За кожним знищеним складом — десятки компаній, чий товар там зберігався. Про гігантів пишуть усі. Про середні й малі компанії — дистриб’юторів, імпортерів, регіональних виробників — не пише ніхто. А саме їм уже у вересні потрібно відповісти бухгалтеру: чим платити?

Чому це проблема не лише бізнесу

За оцінкою прем’єр-міністра Сергія Корецького, озвученою на початку вересня, через атаки на бізнес бюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податків. Кожна компанія, яка зупиняється або йде в банкрутство, — це втрачений платник податків, звільнені люди і збитки для всього ланцюга: постачальників, покупців, орендодавців, міста. Тому зберегти працюючу компанію, навіть ціною відстрочення її боргів, вигідно не тільки власнику, а й державі. Саме на цій логіці побудований інструмент, про який ми говоримо далі.

Превентивна реструктуризація простими словами

Розкладемо назву на частини. Превентивна означає «запобіжна»: процедура застосовується до того, як компанія стала банкрутом. Достатньо, щоб існувала реальна загроза, що через кілька місяців платити буде нічим. Знищений склад або цех — саме така загроза. Не потрібно чекати прострочення і листів від банку. Реструктуризація означає, що змінюється не компанія, а її борги: строки, суми, відсотки, черговість платежів. Ці зміни записуються в один документ — план, — який погоджують кредитори (ті, кому ви винні) і затверджує господарський суд.

Головна відмінність від банкрутства — у тому, хто керує процесом. У банкрутстві компанія фактично втрачає контроль: майно продають, зазвичай зі значною знижкою, процес тягнеться роками, а керують ним арбітражний керуючий, кредитори і суд. У превентивній реструктуризації директор і власники продовжують керувати бізнесом. Розпочати процедуру може тільки сама компанія — кредитор не може відкрити її проти вашої волі. Арбітражний керуючий тут називається адміністратором і виконує іншу роль: консультує, дає висновок щодо плану і стежить, як він виконується, але не заміщує менеджмент.

Скористатися процедурою може будь-яка компанія або підприємець незалежно від розміру. Винятки — банки та інші фінансові установи, а також ті, кого закон взагалі не дозволяє банкрутити.

Що компанія отримує одразу після звернення до суду

З моменту, коли суд відкрив процедуру, компанія отримує головне — час і захист. Автоматично, без окремих клопотань:

проти компанії не можна відкрити справу про банкрутство;
зупиняється нарахування штрафів, пені та інших санкцій за боргами перед кредиторами, залученими до процедури;
банк не може вимагати дострокового повернення кредиту або підняти ставку лише тому, що ви пішли на реструктуризацію, навіть якщо в договорі написано інакше — такі умови закон робить недійсними;
постачальники і покупці не можуть розірвати з вами договір лише на тій підставі, що ви відкрили процедуру.

Якщо компанія доведе, що інакше врятувати її неможливо, суд може додати ще два види захисту: заборонити примусове стягнення коштів і майна за виконавчими документами (крім зарплати, аліментів і відшкодування шкоди здоров’ю) та заборонити банку забирати заставлене майно. Такий додатковий захист діє три місяці і може бути продовжений, але загалом не більше ніж на шість. Це важливо розуміти: захист не безстроковий, зловживати ним не вийде, і саме тому банки та податкова довіряють цій процедурі більше, ніж старій досудовій санації.

Як це відбувається крок за кроком

Рішення власників.Загальні збори учасників або акціонерів ухвалюють рішення розпочати реструктуризацію.
Заява до суду.До господарського суду подається заява разом із планом або хоча б його концепцією, фінансовою звітністю за три роки, інформацією про майно і борги та підтвердженням, що план надіслано кредиторам.
Відкриття процедури.Суд розглядає заяву п’ять днів і, якщо немає підстав для відмови, відкриває процедуру. З цього моменту діє захист, описаний вище.
Переговори і голосування.Кредитори поділяються на групи: банки та лізингові компанії із заставою; податкова; звичайні постачальники, підрядники, орендодавці; пов’язані з компанією особи. Кожна група голосує за план окремо.
Затвердження судом.Суд перевіряє, що план законний і справедливий, і затверджує його. Після цього план обов’язковий для всіх залучених кредиторів, включно з тими, хто голосував проти.

Весь шлях від відкриття процедури до затвердження плану займає до шести місяців; суд може продовжити його до дванадцяти. Це найшвидший маршрут, і для компанії, яка домовилася з банком і основними постачальниками заздалегідь, він цілком реальний.

Є два запобіжники, які варто знати. Перший: якщо одна група кредиторів голосує проти, а більшість — за, суд усе одно може затвердити план, якщо незгодні не опиняються в гірших умовах, ніж рівнозначні кредитори. Тобто один кредитор не може заблокувати порятунок компанії, вигідний усім іншим. Другий: жоден кредитор не має отримати за планом менше, ніж отримав би при банкрутстві та розпродажу майна. Для компанії, у яку влучили, це реалістично: кредитори зазвичай розуміють, що продаж пошкодженого обладнання в ліквідації принесе їм небагато.

Що можна записати в план

План — це не абстрактна обіцянка, а фінансова модель, яку перевіряють адміністратор і суд. У ньому можна передбачити:

відстрочення платежів на період, поки відновлюється склад, логістика чи виробництво, і розстрочення на кілька років;
часткове списання боргу або зменшення штрафів, пені та відсотків;
обмін частини боргу на частку в компанії, якщо власники на це згодні;
продаж частини майна, у тому числі заставного, за погодженим порядком;
зміни в самому бізнесі — перенесення виробництва на інший майданчик, тимчасову роботу на потужностях партнера, відмову від збиткових напрямів.

Окремо про нові гроші. Компанії після удару потрібні не лише відстрочки, а й кошти на новий склад, закупівлю або лінію. Закон дозволяє за згодою суду залучити такі кошти від власника, партнера чи інвестора, і ці гроші захищені: якщо реструктуризація все ж не вдасться, такий платіж не можна буде оскаржити, а той, хто дав гроші, отримає їх назад у першу чергу. Для власника це можливість вкласти власні кошти у відновлення без ризику, що в разі невдачі вони стануть просто ще одним боргом.

А податки?

Борг перед бюджетом — не виняток. Податкова є одним із кредиторів зі своєю окремою групою, і план може передбачати щодо податкового боргу ті самі рішення, що й щодо інших: розстрочення, відстрочення або списання частини. Більше того, якщо умови для бюджету в плані не гірші, ніж для звичайних кредиторів, податкова взагалі не голосує — план вважається схваленим нею автоматично. Право вето у держави немає, але й поставити її нижче за інших не можна. Для компанії це означає, що податковий борг стає частиною єдиного графіка під контролем суду, без окремих пільг і індивідуальних рішень.

Чи це працює на практиці

Так, і вже є перевірені судами приклади. У грудні 2025 року затверджено план Харківського тракторного заводу з боргами близько 2,3 млрд грн: підприємство отримало понад три роки на розрахунки, не зупиняючи виробництво. У червні 2026 року Господарський суд Черкаської області затвердив план Черкаської ТЕЦ: постачальник газу погодився на розстрочення на 36 місяців зі списанням штрафів і пені, банк — на розстрочення, податкова — на розстрочення екологічного податку, і план схвалили одноголосно. У травні 2026 року затверджено план Сумської ТЕЦ. У липні 2026 року Господарський суд міста Києва затвердив план Дарницької ТЕЦ, яка в лютому зазнала критичних пошкоджень унаслідок російського удару — тобто підприємство завершувало процедуру вже як постраждале від атаки. Загалом суди відкрили тринадцять процедур і затвердили чотири плани.

Є і зворотний приклад, і його важливо знати. План Дніпровського металургійного заводу суд затвердив у січні 2026 року, але в серпні Верховний Суд скасував затвердження плану за скаргою кредитора: у плані не було конкретних джерел, з яких погашатиметься борг понад 1,3 млрд грн. Урок простий: суди перевіряють, чи стоять за планом реальні гроші, і реструктуризація без них не працює.

Чесно про обмеження

Превентивна реструктуризація — не чарівна паличка. Вона для бізнесу, який до удару був здоровим і може відновитися. Суд відмовить, якщо компанія вже ліквідується, якщо проти неї вже відкрито банкрутство або якщо процедуру вже проводили протягом року. Другої спроби протягом календарного року не буде, тому план має бути реалістичним з першого разу.

Вона вимагає відкритості: компанія має розкрити все про майно, борги і пов’язаних осіб. Приховування інформації — підстава для відмови. Вона вимагає дисципліни: під час процедури не можна платити дивіденди і бонуси керівництву, давати позики й поруки, продавати або заставляти майно поза планом, а після затвердження плану треба щомісяця звітувати. І вона не любить зволікання: захист діє обмежений час, тому найкращий момент для першого кроку — не перше прострочення, а день, коли директор чесно бачить, що через кілька місяців платити буде нічим.

Якщо ж відновлювати нічого — єдиний майданчик знищено, ринок втрачено, — правильним рішенням буде цивілізовано закрити бізнес. Для малих компаній Верховна Рада 16 вересня 2026 року прийняла за основу законопроєкт № 15024 про спрощене банкрутство зі строком до 180 днів; його ще доопрацьовуватимуть до другого читання. Це інший інструмент з іншою метою, і вибір між ними має ґрунтуватися на чесній оцінці перспектив відновлення.

Практичний досвід

Превентивна реструктуризація застосовується в Україні менше двох років, тож практика лише формується, і кожна затверджена судом процедура впливає на те, як працюватимуть наступні. ADER HABER має досвід саме в цій сфері: юристи компанії супроводжували боржника в одній із перших процедур, відкритих судами після набрання законом чинності. Робота охоплювала весь цикл: від рішення власників і підготовки концепції плану до заяви про додаткові заходи захисту, судових засідань і апеляційного оскарження.

Окрім цього, компанія консультувала підприємства щодо наслідків уже затверджених планів реструктуризації: як такий план відображається в обліку та що він означає для відносин із контрагентами. До роботи залучені адвокати з практики банкрутства та реструктуризації й арбітражний керуючий, що дає змогу оцінювати процедуру і з боку компанії, і з боку суду.

Замість висновку

Мета російських ударів по складах і заводах — зупинити українську економіку. Закон уже дає інструмент, який дозволяє їй не зупинятися, і 2026 рік показав, що він працює навіть для підприємств, у які влучили ракети. Бізнес зберігає компанію, обладнання і людей; кредитори отримують не менше, ніж при банкрутстві; держава — працюючого платника податків. Альтернатива — хвиля банкрутств, і її ціна для всіх буде вищою за ціну відстрочення. Якщо ваша компанія постраждала від удару, не чекайте, поки за вас вирішують кредитори: оцініть ситуацію чесно і зробіть перший крок першими.