Податок на нерухомість можуть прив'язати до її ціни
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі Радіо НВ» заявив про доцільність зміни бази оподаткування нерухомого майна, яке відмінне від земельної ділянки.
Замість того, щоб залишити це питання на розгляд місцевим органам влади, як це передбачається нинішнім законодавством, нардепи від «Слуги народу» пропонують внести зміни до Податкового кодексу. Суть ідеї — змусити людей, що живуть в дорогому житлі, платити великі відрахування в бюджет.
«Оподаткування метрів — це несправедливе оподаткування, бо один і той самий метраж може коштувати різні гроші. Тому мені здається, що більш справедливим є підхід, який сьогодні діє при оподаткуванні землі, коли є певна нормативно-грошова оцінка землі і відповідно від цієї оцінки власник сплачує податок до бюджету. І на сьогодні вже вдосконалюється база, яка є в розпорядженні Фонду держмайна, яка може оцінювати вартість об`єктів нерухомого майна. Якщо ми вдосконалимо її настільки, щоб ця вартість була справедливою та вірною, то, безумовно, ми зможемо використовувати можливість цієї бази для визначення об’єкту оподаткування нерухомості», — зазначив Гетманцев.
Відповідні податкові зміни наразі напрацьовуються в парламенті, а вступити в силу вони можуть з 1 січня 2021 року.
Що кажуть експерти
Як пише KP.ua, з одного боку, експерти погоджуються, що платити податок за житло на Хрещатику і на Троєщині за однаковою ставкою — це нонсенс. З іншого — критикують діючу систему оподаткування «зайвих метрів», згідно з якою сім’я, що проживає в квартирі площею понад 60 квадратних метрів, вважається заможною і змушена платити за надлишки. При цьому самотня людина, що проживає в шістдесятиметровій квартирі, на думку нинішнього Податкового кодексу, не має надлишків.
«Мені здається, що потрібно скасувати діючу систему масового оподаткування житла, — говорить експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ. — Не можна оподатковувати єдине житло, в якому людина постійно проживає. Я б ввів мораторій на такий податок на найближчі 5–10 років. З іншого боку, варто ввести податок на квартири, які здаються в оренду. При цьому потрібно міняти принципи оподаткування. у нас за квартиру на Хрещатику і на Троєщині платять за однаковим принципом — ставка податку прив’язана до відсотка від мінімальної зарплати. Але це неправильно. Потрібно прив’язувати податок до оціночної вартості житла. Адже вона для квартири в центрі та на околиці буде різною, і платити однаковий податок з квартир, які умовно стоять 30 і 200 тисяч доларів, несправедливо».
Правда, як оцінювати те чи інше житло, не знають навіть ріелтори. Адже квартири в сусідніх будинках іноді продаються мало не з різницею в півтора рази.
«В Україні немає єдиної бази оцінки вартості житла, — говорить юрист Марія Коваль. — Так, зараз є методика визначення оціночної вартості для контролю при сплаті податків при операціях купівлі-продажу житла, але провести масову інвентаризацію житла всіх українців не вийде. Є ще такий момент: навіть квартири в одному будинку можуть відрізнятися за ціною на 30–40% в залежності від наявності ремонту, виду з вікон і інших чинників. Що вже говорити про різні будинки на одній вулиці. Візьміть однакові за площею квартири в сусідніх будинках — один буде «сталінка» або «царський», а другий — «хрущовка». У них ціна може відрізнятися і в півтора рази. Як буде реалізована оцінка вартості житла для оподаткування, не зовсім зрозуміло».
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ) можуть бути фізособи, юрособи, в т. ч. нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Ставки встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад.
Згідно з внесеними законом № 1791–VIII змінами ставка встановлюється у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня, за 1 кв. метр бази оподаткування (у 2020 році — це до 70,85 грн за 1 кв м).
Окрім того, власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), мають платити додатково 25 тис. грн у рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).
