У Луганську росіяни готують крадіжку української культурної спадщини
Окупаційна адміністрація Луганська хоче визнати готель «Україна» обʼєктом культурної спадщини Росії. Про це пропагандистське видання ЛІЦ з посиланням на представницю адміністрації окупантів Інну Корнійчук.
За її словами, відновлення готелю можливе після того, як його визнають обʼєктом російської культурної спадщини.
«Візитна картка нашого міста — гостинця «Октябрь». Її історія пов’язана з історією Великої Вітчизняної війни. Спочатку потрібно визнати готель об’єктом культурної спадщини та визначити балансоутримувача. Все це у процесі»,— розповіла вона.
Корнійчук зазначила, що готель є унікальним об’єктом культури, збудованим лише за сім років.
Що відомо про готель
Окупаційна адміністрація «комунізувала» назву готелю. На стадії проєкту готель називався «Москва». З моменту відкриття до 1991 року мав називу «Октябрь». Потім його перейменували в «Україну». Це шестиповерхова цегляна споруда, яка стала візитівкою міста.
Готель зведений за проєктом видатного архітектора Йосипа Каракіса, але за це будівництво радянська влада звинуватила Каракіса в «українському буржуазному націоналізмі» та «космополітизмі», бо споруда мала яскраво виражені українські барочні риси, відмінні від радянської традиції.
На початковому етапі до будівництва залучили німецьких військовополонених, що залишилися на території міста після війни. Вони виконували тільки «чорну» роботу. Усі архітектурні та будівельні ідеї, а також художнє оформлення було виконано архітектором Каракісом. Проте присутність військовополонених поклало початок міській легенді про те, що весь готель будували «німці», тому в нього такий «європейський» фасад. Насправді це не так.
Фасад готелю прикрашає «мозаїчний килим», а також вертикальні трикутні пілястри з білої цегли. Пілястри, що піднімаються на всі п’ять поверхів, огортають мереживом будівлю й ефектно контрастують з червоною стіною. Створений Каракісом орнамент перетворює площину стіни в килим, витриманий у тих художніх традиціях, які автор спостерігав у дитинстві на Поділлі. У цьому візерунку також простежується розвиток орнаментальних традицій українського модерну.
Читайте також: «План Б у девелопменті» або як діяти, коли весь твій бізнес опинився за 40 км від лінії фронту
