Український ринок житлової нерухомості змінився: метри більше не аргумент для покупців

Новини партнерів

Метри для покупців житлової нерухомості в Україні більше не аргумент: 40% інвестиційних угод на первинному ринку в 2021 році скоротилися до 10% у 2025-му. М’яч на стороні кінцевого користувача, який готовий сьогодні платити лише за продукт, що відповідає очікуванням і працює на нього: серед критеріїв вибору ціну, метраж і мінімальний двір витіснили функціональність, сервіс та безпека і середовище. Квадратний метр без цього нічого не вартий.

Фото: Park Lake City визнано кращим комплексом року на конкурсі «Творець Року 2025».

«Житло перестало бути “швидким активом” для великої кількості українців. На те є низка факторів, ключовим з яких лишається війна та невизначеність майбутніх сценаріїв — від економіки до особистих рішень. У столиці здебільшого купують, щоб жити. І роблять вибір через планування, технології та сервіс. Це переломний момент, який вимагає від девелопера якісного продуктового мислення», — коментує молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський.

Від квадратних метрів до середовищ: що купують у 2025

За даними DIM, флагманами попиту у Велику війну стали європланування — квартири без довгих коридорів, із кухнями-вітальнями та окремими спальнями. Такий підхід дозволяє на тій самій площі отримати на 15–20% більше корисного простору, що прямо корелює з рівнем попиту.

Другий тренд — функціональні двокімнатні формати від 55 до 75 кв. м, які купують як найбільш універсальне рішення. Вони стають гнучкими: одна з кімнат може працювати як додаткова спальня, дитяча чи кабінет, а кухня-вітальня — як простір для зустрічей і роботи.

Окремо виділяється стрімке зростання попиту на комплекси з доданою сервісною вартістю. Це вже не базові охорона чи рецепція, які стали буденністю ринку, а новий рівень продукту: інтегровані коворкінги для резидентів, облаштовані лаунж-зони та бібліотеки, спортивні студії та дитячі простори всередині будинку, повноцінні укриття, мобільні застосунки для управління сервісами й об’єднання сусідів у ком’юніті.

За даними аналітиків групи компаній  DIM, у 2025 році частка купівлі квартир у проєктах із розширеною сервісною інфраструктурою зросла на 25% у порівнянні з 2022 роком. Найбільший попит зафіксовано в сегменті будинків із коворкінгами та продуманими wellness і спортивними просторами: такі квартири продаються в середньому на 30% швидше, ніж у стандартних новобудовах.

Дослідження ЛУН підтверджує цей тренд: понад 60% покупців у 2025 році серед пріоритетів називають наявність сервісних рішень у будинку (коворкінги, спорт, дитячі простори тощо), тоді як у 2020 році цей показник становив лише 28%.

Фактично, покупець очікує, що комплекс «працюватиме» як середовище: задовольнятиме побутові, соціальні та робочі потреби одночасно. «Стіни і дах» з мінімальними інфраструктурними рішеннями більше не є достатнім аргументом для покупки у столиці.

Вигоди продукту, які визначають вибір

Важливо розуміти: сьогодні рішення про купівлю квартири ухвалюється не через «кількість метрів», а через практичні вигоди продукту. За даними аналітиків групи компаній DIM та галузевих спостережень, серед ключових критеріїв — функціональність, безпека і сервіс, а також середовище, яке створює комплекс.

Функціональність

Попит концентрується на плануваннях, де коефіцієнт корисної площі перевищує 85% від загальної (у старому житловому фонді цей показник тримається на рівні 65—70%). Європланування з кухнею-вітальнею та мінімумом коридорів дозволяють зекономити до 10 кв. м «мертвого простору». Саме тому європланування площею 55—70 кв. м сьогодні закриваються у продажу найшвидше.

Сервіс і безпека

Стандарт «домофон і охорона» вже не є перевагою. Покупець очікує повного комплексу сервісів: укриття з вентиляцією та доступом до інтернету, системи контролю доступу, цілодобового консьєржа, відеонагляд у громадських зонах, поліфункціональна інфраструктура.
За спостереженнями аналітиків групи компаній  DIM, у 2025 році понад 70% клієнтів прямо називають безпеку будинку серед трьох головних факторів вибору, тоді як у 2020 році цей показник був удвічі нижчим. У проєктах із розширеним набором сервісів швидкість продажів на 30% вища, ніж у звичайних новобудовах.

Ком’юніті та середовище

Люди дедалі частіше формують запит не просто «мати свою квартиру», а «своє місце». Попит формують комплекси, які функціонують як «мікрорайон у мікрорайоні». За даними аналітиків групи компаній DIM, у 2025 році квартири у житлових комплексах з розвиненою соціальною інфраструктурою продаються на 20—25% швидше, ніж у проєктах без таких рішень. Це стало індикатором не лише комфорту, а й довгострокової стабільності.

«Голі квадратні метри швидко знецінюються, якщо за ними немає продукту. Те, що залишається цінним — це сценарій життя, який створює девелопер. Саме він стає критерієм вибору у 2025 році», — резюмує Арсеній Насіковський.

Читайте також: Вартість будівництва зросла на 30%: чому первинне житло вже не для інвесторів